Парламент ухвалив бюджет на наступний рік. Кабмін називає його “бюджетом можливостей”. А от експерти — “бюджетом бюрократії”, адже витрати на утримання органів влади рекордно збільшаться. То що ж нам готує 2021 рік? Видатки на які сфери зростуть, а на які — зменшаться? Чи можна орієнтуватися на курс 29,1 гривні за долар, на основі якого уряд розраховував бюджет?
Ці та інші питання обговорюємо з екснардепкою, експерткою у сфері економіки, податків, міжнародної торгівлі Тетяною Остріковою, виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним, головою Комітету економістів України Андрієм Новаком, провідною науковою співробітницею Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Лідією Ткаченко та фінансовим аналітиком групи ICU Михайлом Демківим.
ПРО ВВП ТА КУРС ДОЛАРА
— У бюджеті закладено 4,6% зростання української економіки наступного року. Чи реалістичний цей показник?
Т. Острікова:
— Безперечно, ні. Наприклад, за прогнозом МВФ від жовтня цього року, ВВП України у 2021 році зросте на 3%. Нереалістичність макропоказників — це ризик розбалансування бюджету, коли на казначейському рахунку буде недостатньо грошей для обслуговування всіх видатків.
О. Пендзин:
— У січні в Україні буде локдаун, який призведе до падіння ВВП. Тому в першому кварталі наступного року зростання економіки точно не побачимо. Уряд заклав дохідну частину держбюджету в розмірі 1 трлн 92 млрд грн. Видатки держбюджету передбачено у сумі 1 трлн 347 млрд грн, тобто дефіцит заплановано на рівні 5,5%, або 246,6 млрд грн.
А. Новак:
— Вочевидь, у процесі фінансового року урядові доведеться приймати зміни до бюджету. Можливо, не один раз.
— Який курс гривні закладено у кошторисі?
Т. Острікова:
— 29,1 гривні за долар на кінець року. З огляду на те, що у грудні цього року маємо курс вищий за 28 грн долар, девальвація менш ніж на 4% за рік видається реалістичною.
А. Новак:
— Для влади девальвація гривні — це найпростіший шлях наповнити бюджет. Водночас це знецінення доходів громадян, зменшення їхньої купівельної спроможності, зниження рівня життя. Доки влада суттєво девальвує гривню (з початку 2020 року гривня девальвувала майже на 16%. — Авт.), доти не буде стабільного розвитку нашої економіки.
Для влади девальвація гривні — це найпростіший шлях наповнити бюджет. Водночас це знецінення доходів громадян, зниження рівня життя.
— Чи може гривня зміцнитися?
М. Демків:
— Так, за нашими прогнозами, гривня у першій половині 2021 року укріпиться до 27 — 27,50 грн/$, а до кінця року девальвує до 28,50 грн/$.
— Скільки боргів має виплатити Україна у 2021 році кредиторам?
Т. Острікова:
— На виплату відсотків по боргах передбачено 158,7 млрд грн (це на 17% більше порівняно з цьогорічними 135,8 млрд грн), на виплату тіла боргів — 468,4 млрд (+35%). Ця сума еквівалентна 14% ВВП і становить 25,8% від усіх витрат держбюджету. Всього доходи плюс запозичення становитимуть 1,73 трлн. Частка запозичень у цій цифрі — 39%, тобто приблизно кожна третя гривня буде взята у борг.
— А що буде з інфляцією та безробіттям?
Л. Ткаченко:
— Споживча інфляція закладена на рівні 7,3%, а безробіття — 9,2%. Великого зростання безробіття, скоріше за все, не буде — зокрема тому, що в кризових умовах ринок праці потрапляє у стагнацію. Тобто люди не ведуть активних тривалих пошуків підходящого робочого місця, вони або змушені хапатися за будь-яку роботу, або чекають кращих часів. Інша річ, що новий локдаун (а може й не один) зменшить обсяги виконаної роботи й заробітків. Тобто працівники формально не втратять робочі місця, але багато хто працюватиме неповний робочий день або змушений буде піти в неоплачувану відпустку.
А. Новак:
— Загалом ці два показники — інфляція та безробіття — в Україні далекі від реальності, бо розраховуються ще за радянською методологією планової економіки. Тобто реальне зростання цін і реальне безробіття набагато вищі, аніж показує статистика. Навіть у відносно благополучних країнах на сьогодні рівень безробіття — більш як 10%. Скажімо, в Іспанії чи Італії — 15 — 20%. Важко уявити, що в Україні тільки 9 — 10% безробітних. Просто у нас погана обліковість та багато людей працюють у тіні.
ПРО “МІНІМАЛКУ” ТА ПЕНСІЇ
— Восени президент обіцяв, що мінімальна зарплата з 1 січня підвищиться до 6000 гривень, а з 1 липня — до 6500 гривень. Чому другий етап зростання “мінімалки” зрештою перенесли на кінець року — 1 грудня?
Т. Острікова:
— На мою думку, відтермінування підвищення є результатом перемовин уряду і МВФ. Фонд вимагав скоротити дефіцит бюджету, бо вважав показники доходів завищеними, а відтак дефіцит бюджету — заниженим. У рамках скорочення видатків уряд, зокрема, зменшив дотацію Пенсійному фонду та
освітню субвенцію порівняно з проектом бюджету до першого читання. Відтермінування підвищення мінімальної зарплати також дозволило зекономити й не збільшувати фонд оплати праці в держорганах.
— На скільки підвищаться зарплати бюджетників, зокрема вчителів і медиків?
Л. Ткаченко:
— Через підвищення “мінімалки” наступного року на 30% оклади бюджетників зростуть з 1 січня і 1 грудня. За даними МОН, посадовий оклад вчителів наступного року збільшиться майже на 30%. Так, урядовці обіцяють, що вчитель-початківець отримуватиме в середньому 9511 грн замість нинішніх 7850, вчитель зі стажем — 13 400 грн замість нинішніх 10 600 грн на місяць. Також прогнозується, що зарплати всіх медиків збільшаться щонайменше на 30% (в середньому на 2 — 2,5 тисячі гривень. — Авт.).
— А як зростатимуть пенсії?
— Алгоритм і розмір підвищень буде майже такий самий, як і в 2020 році. Заплановано два підвищення пенсій у зв’язку з переглядом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 1 липня — із 1769 до 1854 гривень, з 1 грудня — до 1934 грн). Їх відчують отримувачі мінімальних і максимальних пенсій, а також пенсіонери, які мають державні надбавки до пенсій, розмір яких встановлюється як відсоток прожиткового мінімуму (ветерани війни, за особливі заслуги, деякі інші). Загалом мінімальна пенсія у 2021 році зросте на 9,3%, або на 165 гривень.
Також буде два підвищення пенсій у зв’язку з переглядом мінімальної заробітної плати у січні й грудні. Ці підвищення відчують пенсіонери віком 65 років і старші, які мають повний стаж (жінки — 30 років, чоловіки — 35 років), у яких загальний розмір пенсії не перевищує 40% мінімальної заробітної плати. З 1 січня 2021 року їхні пенсії підвищать до 2400 грн, з 1 грудня — до 2600 грн.
— Чи буде індексація пенсій?
— Так, щорічну індексацію заплановано на березень. Мінсоцполітики попередньо озвучило, що підвищення становитиме приблизно 11% (точну цифру визначать за підсумками 2020 року). Індексація стосується всіх пенсіонерів, які отримують пенсії, призначені за законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Але підвищується не повний розмір пенсії, а зарплатна база в пенсійній формулі. З урахуванням досвіду індексації у 2019 — 2020 роках половина пенсіонерів отримають від індексації підвищення у розмірі 100 гривень. Пенсіонери, які вийшли на пенсію після 2017 року, індексацію не отримають, оскільки у них зарплатна база перевищує середню по всій сукупності пенсіонерів (4888,83 грн). Щоправда, в Мінсоцполітики обіцяли змінити правила індексації, аби підвищення отримали всі пенсіонери. Але поки що новий механізм не оприлюднено.
Також у квітні буде автоматичний перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у яких минуло два роки з часу призначення або останнього перерахунку пенсії. Крім того, з 1 липня 2021 року запроваджується щомісячна компенсаційна виплата для пенсіонерів віком від 75 до 80 років у розмірі до 400 грн. Це другий етап запровадження вікових пенсійних надбавок. За наявності повного стажу мінімальна виплата для пенсіонерів віком від 75 до 80 років становитиме 2500 грн, віком 80 років і старшим — 2600 грн.
— Тобто українці наступного року стануть не надто багатшими?
О. Пендзин:
— Саме так. Адже для розрахунків усіх соціальних допомог закладено прожитковий мінімум у межах 2200 гривень. Тоді як фактичний прожитковий мінімум становить щонайменше 5 тисяч гривень.
Л. Ткаченко:
— Неможливо закінчити цілу “епоху бідності” за один рік. Бюджет наступного року точно з цим не впорається. Але принаймні добре, що мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум будуть підвищуватися, тобто мінімальні гарантії та стандарти не заморожуються.
ПРО ПЛЮСИ І МІНУСИ БЮДЖЕТУ
— Які загалом переваги та недоліки бюджету на 2021 рік?
Т. Острікова:
— Наприклад, суттєво збільшені видатки на освіту й медицину порівняно з 2020 роком. Зокрема, на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення передбачено 123 млрд гривень проти цьогорічних 87 млрд, на освітню субвенцію — 100 млрд проти 81 млрд гривень. Але є і збільшення фінансування іншим відомствам, яке виглядає зайвим. Передусім це зростання видатків на Офіс президента — з 920 млн грн до 1 млрд 269 млн грн, тобто майже на 40%. Силові відомства вчергове отримають велике збільшення фінансування, сумарно на них передбачено більше коштів, аніж на армію. Державне бюро розслідувань отримає на дві третини більше, ніж у 2020 році (2,5 млрд гривень замість 1,5 млрд), Генеральна прокуратура — +45% (11,5 замість 7,9 млрд гривень), СБУ +20% (15 млрд замість 12,5 млрд), НАБУ +15% (1,066 млрд замість 0,924 млрд).
Водночас у бюджеті немає будь-яких відчутних заходів підтримки бізнесу та економіки. Навпаки — плани по більшості податків суттєво зросли. Приміром, заплановано збільшення плану по внутрішньому ПДВ на 58% (з 86 млрд до 136 млрд грн), ПДФО — +24%, внутрішніх акцизів — +13%, імпортних акцизів — +17%.
А. Новак:
— Бюджет 2021 року однозначно можна назвати бюджетом бюрократії. Адже, порівняно з нинішнім роком, фінансування різних органів влади збільшено шалено — від 12 до 75 відсотків! І це при тому, що наша економіка за підсумками цього року впаде на 6%. Тобто при падінні економіки уряд вирішив неадекватно збільшити витрати на державний апарат. Хоч у всіх цивілізованих країнах політики ініціють зменшення власних зарплат та видатків на утримання апарату.
Водночас від Мінсоцполітики у бюджеті-2021 забрали 4 млрд гривень, від ПФУ — 8,5 млрд грн. Щодо витрат на оборону, то вперше за 6 років їх збільшено лише на якихось 158,7 мільйона гривень. Це фактично нульовий показник зростання. Загальні видатки на національну безпеку й оборону передбачено в обсязі майже 268 млрд грн, або 5,93% ВВП, але значну частину цієї суми отримають силові органи, а не Збройні сили.
О. Пендзин:
— Так, витрати на медицину збільшені до 159 млрд гривень (+30 млрд гривень порівняно з нинішнім роком), але це неадекватні цифри, дивлячись на ситуацію у країні. Адже нас чекає продовження епідемії й наступного року. На медицину уряд спромігся закласти лише 4,3% від ВВП, тоді як, наприклад, у Німеччині видатки на охорону здоров’я становитимуть наступного року 8,5% ВВП. Нагадаю, згідно з Бюджетним кодексом, на медицину має бути передбачено не менш як 5% ВВП.
— Цікаво, чи створюватимуть так званий коронавірусний фонд у 2021 році?
Т. Острікова:
— У бюджеті передбачений дивний спецфонд для вакцинації та запобігання поширенню коронавірусу в невідомому розмірі — він буде наповнюватися коштами від “Нафтогазу” за порушення, виявлені перевіркою аудиторської служби. Хоча ми вже маємо цьогорічний досвід, коли влада під виглядом виділення грошей на запобігання поширенню епідемії виділяла їх на інші потреби...
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як працюватимуть храми на Різдво
