Якщо ви і ваші рідні зараз вдома, здорові й готуєтеся до Великодня в умовах карантину, знайте — ви щаслива людина! Не всім так поталанило. Деякі люди у цей непростий час захворіли на коронавірус. І проведуть Великдень або на лікарняному ліжку, або, у кращому разі, вдома, утім досі з поганим самопочуттям. Наш текст — саме про цих українців і їхні поради усім нам напередодні свята Христового Воскресіння.
“МОЛИТИМУСЯ ЗА МЕДИКІВ”
42-річна Галина Радловська з села Швейків, що на Тернопільщині, лежить у лікарні вже місяць. Каже, дуже скучила за рідними. Чоловік і донька приносять жінці передачі, приходять під вікно палати поспілкуватися.
“Підготовку до Великодня у нас вдома цього року довелося взяти на себе 16-річній доньці. Як завжди, розписує писанки. Лише паску, напевне, доведеться купити, — каже жінка. — Я дивитимуся в палаті онлайн-трансляцію святкової літургії. Молитимуся, особливо за медиків, дякуватиму Богові за все”.
Я дивитимуся в палаті онлайн-трансляцію святкової літургії. Молитимуся, особливо за медиків.
Галина Радловська працює медсестрою у приймальному відділенні лікарні. Жінка пригадує: одного дня прийшла додому з чергування і відчула, що підвищилася температура.
“Чотири дні лежала вдома з гарячкою, — каже медсестра. — Потім з’явився сильний кашель, почалася задишка...” Хворій діагностували грип типу А, а вже пізніше — коронавірус. У реанімації під’єднали до апарата штучної вентиляції легень.
“Я все розуміла, все бачила, але нічим не могла собі допомогти, була безсила, — розповідає пані Галина. — У реанімації провела два тижні. Тепер — у хірургічному відділенні. Дихаю ще з допомогою кисневого концентратора. Але сьогодні вже 1 годину і 10 хвилин обходилася без нього!”
Жінка каже, що хвороба спонукала її ще глибше цінувати життя, більше молитися. “І найгіршому ворогу не побажаю пережити те, що було зі мною, це дуже страшно, — розповідає вона. — Прошу всіх: не наражайте себе та інших на небезпеку, дотримуйте умов карантину. І найважливіше — цінуйте кожну хвилину, проведену з рідними”.
“ДУЖЕ ХОЧУ МАЛЮВАТИ ПИСАНКИ”
54-річний Андрій, який сьогодні лікується в інфекційній лікарні у Львові, сподівається повернутися на свята додому. Три тижні тому чоловік відчув слабкість. Сімейна лікарка скерувала в поліклініку на рентген.
“Діагностували бронхіт, кололи антибіотики, — каже він. — Через декілька днів мене забрала “швидка”. Тест на коронавірус виявився позитивним”.
Як заразився — чоловік не знає. Каже, його сусіди приїхали з Німеччини. Утім у них коронавірусної інфекції не виявили...
Стан чоловіка вимагав підключення до апарату штучної вентиляції легень. Згодом його повернули до звичайної палати. “Після реанімації я став відчувати запахи, у мене покращився апетит”, — каже пан Андрій.
Напередодні Великодня чоловікові проведуть тест на коронавірус. “Якщо він буде негативним — дозволять піти додому, — з надією каже чоловік. — Але я буду на самоізоляції. Подивлюся з рідними службу Божу по телевізору. Дуже хочу розмалювати писанки! Сподіваюся, зможу запровадити цьогоріч у своїй сім’ї таку традицію”.
Пан Андрій дуже просить усіх нас дотримуватись правил карантину. “Бережіть себе! — закликає чоловік. — І не забудьте помолитися за лікарів, які щодня рятують наші життя”.
“ЖИТТЯ ВАЖЛИВІШЕ ЗА ТРАДИЦІЇ”
23-річний Віктор Фантаєв проведе свята у 4-й міській лікарні Києва. Його сім’я — у самоізоляції, чекають результатів тесту на коронавірус. “Зазвичай наша родина на Пасху разом йде до церкви. Цьогоріч традицію буде порушено, — каже з сумом. — Проте люди мають зрозуміти, що життя — важливіше за традиції”.
Як заразився коронавірусом, Віктор не знає: “За кордоном не був, коло спілкування останніми тижнями було обмежене”.
Перші симптоми у хлопця з’явилися 10 днів тому — нежить і легкий кашель. За декілька днів симптоми посилилися. “Кашель став настільки сильним, що я не міг спати всю ніч”, — згадує. Згодом хлопця госпіталізували. На восьмий день після початку хвороби рентген показав у Віктора полісегментарну двосторонню пневмонію. Тим часом прийшов результат тесту на коронавірус — позитивний.
Віктор Фантаєв каже, що сили до нього помалу повертаються, проте досі є сильний кашель.
“На дев’ятий день мені стало краще, температура впала до 37,5, я зміг поспати, — веде хворий киянин. — Тепер вживаю ліки, роблю інгаляції, мені ставлять крапельниці. Давали подихати киснем, аби підвищити рівень сатурації. Сили потрохи повертаються, проте ще є сильний кашель — пневмонія дається взнаки”.
“ЦІНУЙТЕ КОЖНУ ХВИЛИНУ”
37-річну Аллу з Вінниччини і чоловіком та трьома дітьми днями виписали з інфекційного відділення районної лікарні. Її мама нині в реанімації з діагнозом коронавірус. “Серце розривається... Раніше на Великдень ми їздили до мами в село, вона пекла паски у печі. Тепер нам не до цього, — каже жінка. — Коли стане на ноги — аж тоді зберемося за столом разом і будемо святкувати”.
Пані Алла разом із чоловіком була у відрядженні в Іспанії. У середині березня повернулися додому літаком, відбули два тижні на самоізоляції.
Після цього поїхали до магазину за продуктами, а через два дні відчули прояви хвороби.
“Найгірше почувався 7-річний син. Ми викликали “швидку”, нас госпіталізували, узяли аналіз на коронавірус, — розповідає жінка. — Результат отримали за два дні — позитивний. Не інфікувалася лише півторарічна донька. Всіх нас помістили до боксу площею 20 “квадратів”. Двері зачинили на ключ. Умови тут — жахливі. Постіль брудна, у вбиральні та душі — грибок. Стіни давно не бачили ремонту. У чоловіка — астма, то він ще більше став задихатись”.
На щастя, третій тест на коронавірус у пані Алли та рідних виявився негативним. Тож нині сім’я — вдома.
“Безумовно, хвороба кардинально змінила наше життя, ми зрозуміли, що треба цінувати кожну його хвилину, — каже жінка. — Закликаю всіх українців бути свідомими. Нехай Господь відверне від вас цю недугу”.
Безумовно, хвороба кардинально змінила наше життя, ми зрозуміли, що треба цінувати кожну його хвилину.
“МЕНІ ВЖЕ ЛЕГШЕ ДИХАТИ”
Не може дочекатися Великодня і 64-річний пан Володимир із буковинського села Колінківці. Він став другим в Україні, кому діагностували коронавірус.
“Цьогоріч будемо вдома вдвох із дружиною, — каже. — Застілля буде скромним. Жінка спече паску. Із рідними поговоримо по телефону. До церкви не підемо. Будемо молитись і дякувати Всевишньому, що живі й здорові”.
Дружина пана Володимира повернулася із заробітків з Італії наприкінці лютого. Лікарі підозрювали, що саме від неї заразився чоловік, утім жінка, згідно з тестуванням, здорова.
“Підвищилась температура, розболілась голова, — пригадує пан Володимир симптоми хвороби. — У лікарні взяли зразки для тесту і згодом повідомили — у мене коронавірус”.
Чоловік каже, що в той час було ще й морально дуже важко. “Дуже хотілося обійняти дружину, але боявся її заразити. Дочка телефонувала тричі на день, казала: “Тату, тримайся, все буде добре”, — мовить пан Володимир. — Лікарі дуже підбадьорювали”.
Нині чоловік уже виходить надвір, аби подихати свіжим повітрям. І хвалиться, що йому легше. Навіть висадили з дружиною трохи картоплі біля хати.
Пан Володимир каже, що хвороба дала йому зрозуміти, наскільки цінним є життя. “Бережіть себе, — закликає чоловік. — І не втрачайте віру в краще: рано чи пізно хвороба відступить!”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що розповідає перша жінка, якій ввели експериментальну вакцину від COVID-19
