НАБУ та САП оголосили підозру ексглаві НБУ у розкраданні 206 мільйонів гривень під час перебування на посаді голови “Укргазбанку” (2014- 2019 роки). Чоловік не реагував на виклики на допит, тому його оголосили у національний розшук. А коли слідчим стало відомо, що експосадовець перебуває за кордоном і не квапиться повертатись на територію України, його оголосили ще й у міжнародний розшук.
“За версією НАБУ та САП, Кирило Шевченко та ще декілька посадовців “Укргазбанку” за допомогою корупційної схеми вивели з банку 206 мільйонів гривень, — розповідає юрист ГО “Центр протидії корупції” та член ГО “Автомайдан” Вадим Валько. — Схема полягала в тому, що службовці банку забезпечили укладання фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито були агентами банку та залучили до нього нових великих клієнтів”.
— Як саме це відбувалося?
— Зокрема, слідство виявило, що агенти, яких “Укргазбанк” залучив до пошуку клієнтів, не вели іншої підприємницької діяльності, крім роботи на цей банк. Були випадки, коли за роботу агентом банк заплатив пенсіонерці 14 мільйонів гривень, а студентці — чотири мільйони. Я припускаю, ці люди ніколи не бачили зазначених коштів і взагалі не знають, що працювали на банк.
— Як Кирило Шевченко міг бути причетним до цієї корупційної схеми?
— Такі дії не могли робитися без погодження чи вказівок керівництва банку. Кирила Шевченка підозрюють у розтраті майна в особливо великих розмірах або в складі організованої групи (частина 5 статті 191 ККУ) та у службовому підробленні (частина 1 статті 366 ККУ).
— Як Кирило Шевченко зміг виїхати за кордон під час воєнного стану?
— 20 вересня, коли він ще був головою НБУ, Шевченко виїхав у дводенне службове відрядження в Лондон. Після його завершення чиновник виписав собі відпустку до кінця вересня, а потім продовжив її ще на тиждень. Зрештою, він досі не повернувся в Україну. Є підозри, що інформацію про підготовку Шевченкові підозри “злили”.
Адвокат посадовця повідомляв, що чоловік зараз у столиці Австрії. Там він орендував будинок, став на консульський облік та отримав посвідку на тимчасове проживання. За законом, після складання повноважень голови НБУ 6 жовтня, як військовозобов’язаний Кирило Шевченко мав повернутися в Україну. Але він цього не зробив і, схоже, не планує робити.
— Як він мотивує такі дії?
— Шевченко нарікає на проблеми зі здоров’ям і надає довідку від лікаря, який рекомендує йому утриматися від далеких подорожей. Але ж рекомендація лікаря не є забороною.
Шевченко каже, що готовий співпрацювати зі слідством, якщо йому у консульстві виділять приміщення та створять умови, щоб він міг брати участь у допитах онлайн. Його ж адвокат пропонує не проводити заочне слідство, а викликати Шевченка через консульство. Насправді це — давно відома схема, коли підозрюваний виїжджає за кордон та нібито не переховується від слідства, а готовий співпрацювати з ним, але по факту таким чином затягує судовий розгляд.
— Чи може в цій ситуації зарадити оголошення у міжнародний розшук?
— Після цього суд може приймати рішення щодо заочного тримання під вартою. Також це дозволяє ініціювати процедуру розшуку через міжнародну організацію кримінальної поліції “Інтерпол”, що в майбутньому може бути підставою для екстрадиції підозрюваного.
— Чому корупційне минуле не завадило Кирилові Шевченку зайняти пост голови НБУ?
— Про це слід запитувати в органів, які здійснювали спеціальну перевірку Шевченка як кандидата на посаду голови НБУ, а також тих, хто проводив перевірку для Офісу Президента перед безпосереднім призначенням Шевченка. На той момент вже було зареєстроване кримінальне провадження по цій справі, але не було підозр фігурантам. Тобто, відповідні органи перевірки мали інформацію, що Кирило Шевченко може бути пов’язаний з корупційними схемами на посаді голови державного банку.
