Для них Грузія стала державою, куди можна втекти від війни, оминаючи обстрілювані “зелені коридори” та численні блокпости між підконтрольною Україні територією.
Наразі між Україною та Грузією діють спрощені правила перетину кордону, тож потрапити в цю країну можна, маючи тільки паспорт (закордонний або внутрішній) чи інший документ, що посвідчує особу.
34 -літня Вікторія Єрьоміна жила в Херсоні до 12 вересня. Потім разом із восьмирічним сином та чоловіком переїхала у Батумі. Мала з собою лише одну валізу речей. Проте звернулася до волонтерського центру, і сім’ї видали одяг. У місті, за словами жінки, працювали також пункти, де раз на півтора місяця можна було отримати продуктові набори.
Влада Грузії допомагає біженцям фінансово — окремо передбачена допомога для багатодітних сімей, батьків-одинаків, пенсіонерів, осіб з інвалідністю. Вікторія подала документи на отримання державної допомоги — приблизно 300 ларі (4 тисячі гривень) на родину. Однак — поки що без результату.
Після 24 лютого в Грузії відкрилося три українські школи: дві — у Тбілісі, одна — в Батумі. Син херсонки, власне, ходить до такої. У класі — 30 осіб. Вчителька — теж з України. Навчаються за нашою програмою. Єдина відмінність — діти щотижня мають дві години занять грузинської мови.
“Сина безплатно забезпечили зошитами, канцелярськими товарами. А ще кожній дитині видали маленький ноутбук, який не потрібно повертати. Він, щоправда, з грузинською клавіатурою, — каже пані Вікторія. — Але в магазині можна купити наклейки у синьо-жовтих кольорах з українськими літерами для клавіатури”.
Жінка каже, що Грузія — дуже гостинна до українців. “Коли заходиш у заклад і вітаєшся українською, всі усміхаються й відповідають “Доброго дня”, — розповідає херсонка. — Якось у дитини зламався телефон, я віднесла в ремонт, його полагодили й не захотіли брати гроші — бо ми з України. Загалом грузини часто роблять нам знижки, пригощають виноградом, мандаринами”.
Родина винаймає однокімнатну квартиру за 12 тисяч у гривневому еквіваленті. У Херсоні Вікторія мала вокальну студію, нині з учнями займається онлайн. Також проходить випробувальний термін як вчителька музики у приватній школі.
“Мій чоловік — будівельник. Удома мав свій бізнес. У Грузії швидко знайшов роботу за фахом, адже Батумі активно розбудовується. Тут цінують українських працівників, бо вважають їх хорошими спеціалістами”, — ділиться українка.
У Грузії цінують також наших айтівців і спеціалістів індустрії краси.
“ФІНАНСОВУ ДОПОМОГУ ДУЖЕ ВАЖКО ОТРИМАТИ”
27-літня Катерина Козак живе у Грузії п’ятий рік, працює маркетологинею. Очолює молодіжну організацію українців Грузії “Світанок” і допомагає біженцям з України. З початком повномасштабної війни створила зі знайомими волонтерський штаб.
● Катерина Козак. Фото надала героїня
“З березня по травень був найгарячіший час, коли українцям треба було допомагати із житлом. Ми познайомилися з грузинською організацією, що об’єднала багато власників готелів і хостелів. Вони селили наших біженців. Водночас житло можна було отримати від мерії Тбілісі в рамках держпрограми, але на декілька місяців, — розповідає Катерина. — Державна програма із надання біженцям житла діяла до початку серпня. Замість неї почали виплачувати 300 ларі (4 тисячі гривень) у місяць на сім’ю і 45 ларі (600 грн) на особу на побутові потреби. Але цю допомогу дуже важко отримати. Та й цього недостатньо навіть на найдешевше помешкання”.
Також команда Катерини створила телеграм-канал, де розповідала українцям про вакансії у Грузії.
“Улітку, коли почався туристичний сезон, було безліч вакансій барменів, офіціантів, кухарів, — каже Катерина. — Також був великий попит на нянь з України. Вони можуть отримувати 8 — 10 ларі (108 — 135 грн) за годину.
Тепер ось починається зимовий лижний сезон, тому в горах набиратимуть обслуговуючий персонал. Кухарю пропонують 1500 ларі (20 тисяч грн), прибиральниці — 1000 ларі (13 500 грн)”.
Українці, які приїхали до Грузії з 1 лютого до 1 листопада 2022 року й постійно перебувають у країні, можуть користуватися безплатною медичною системою. Також деякі приватні клініки пропонують чимало дармових послуг. Часто у волонтерських центрах безплатно роблять обстеження українські медики з числа біженців. У багатьох аптеках діють знижки для наших громадян. Крім того, держава покриває лікування інсулінозалежних.
