Галицький районний суд Львова визнав 49-річного Романа Московченка винним у 147 епізодах зґвалтування та розбещення неповнолітніх. Він — керівник офіційно не зареєстрованого молодіжно-християнського товариства “Діти Христа”. Чоловік, який мав бездоганну репутацію, закінчив Львівську духовну семінарію, мав стати священником... Він знущався з дівчаток упродовж 15 років.
Про випадки розбещення дівчат стало відомо у вересні 2020 року. До правоохоронців звернулась одна з жертв чоловіка. Під час розслідування стали відомі й інші випадки, перший з яких датується ще 2005 роком...
Потерпіла, яка звернулася першою, не одразу наважилася розповісти все поліції. Пішла на це лише після тривалої терапії з психологом.
“У 2019 році до мене зателефонував один психотерапевт і розповів про 22-річну дівчину, яка звернулась до нього по допомогу. Він пояснив, що це справа на тривалий час, а він у той час не мав можливості з нею працювати, і запитав, чи ми б могли з нею попрацювати. Я, звісно ж, погодилась, тим більше, що у нас безоплатні послуги, і дівчині не потрібно буде переживати про оплату, — розповідає Марта Чумало, психологиня, співзасновниця центру “Жіночі перспективи”. — Коли дівчина розповіла про пережите, це мене просто шокувало”.
ЖИВ НА ГРОШІ, ЗІБРАНІ У ЦЕРКВАХ
Дівчина розповіла про те, що багато років була постраждалою від сексуального насильства з боку Московченка.
“Чоловік вибирав постраждалих із вразливих категорій — сиріт, дівчаток з бідних сімей, — продовжує співрозмовниця. — Моя клієнтка спершу ходила на благодійні обіди, які організовувала церква, неподалік центру міста. Там знайшла друзів серед дітей, гралась з ними, стала частиною дитячого колективу. А невдовзі її помітив керівник молодіжно-християнського товариства “Діти Христа”...
● Чоловік, який мав бездоганну репутацію, насправді споював дітей алкоголем, а потім розбещував їх. Фото зі сторінки МХТ “Діти Христа” у facebook
Розпочалася психотерапія. І через деякий час дівчина вирішила, що кривдник має бути покараним і погодилась свідчити. Також вона зустрілась з іншими дівчатами, які також постраждали від насильства — деякі її підтримали, і погодилися теж дати свідчення, інші побоялись свідчити через різні причини.
“Ми шукали шляхи, як найбільш безпечно почати цю справу. Адже знали, що кривдник — небідний, боялися, що може вплинути на правоохоронців через корупцію, — веде далі Марта Чумало. — До того ж ми не були певні, чи вдасться знайти докази насильства. Так, клієнтка розповідала, що педофіл робив записи, але ми не знали, де він їх зберігає. Врешті-решт звернулися до поліції. Як виявилося, до правоохоронців колись уже надходили сигнали щодо нього, але не було доказів, свідчень постраждалих”.
Тож свідчення дівчини дали серйозний поштовх у цій справі.
Після майже року збору інформації та розмов з потерпілою у травні 2020 року поліцейські виїхали на обшук помешкання Московченка, де знайшли комп’ютери, ноутбуки, жорсткі диски, флешки з відео та фотографіями дітей. Також знайшли щоденники, в яких Московченко докладно описував свої сексуальні стосунки з дітьми та їхню тривалість. Записи вів із 2005-го до початку 2020 року. Спочатку нотував від руки, а пізніше відсканував усі записи й продовжив набирати їх на комп’ютері.
Марта Чумало розповідає, як чоловікові вдалося розбещувати дітей: “Як представник організації “Діти Христа”, він їздив зі своїми підопічними у дитячі притулки, сиротинці, влаштовував там концерти, залишався з дітьми на ніч. Були випадки, що він споював дітей алкоголем. Відомо також, що цей чоловік возив дітей на Шацькі озера і навіть за кордон. Часто обіцяв подарунки дітям за те, що торкався їх, казав, що мають заробити те, про що мріють. Але доторками це не завершувалось, відбувались й інші сексуальні дії, часом дуже брутальні.
Звідки у нього були гроші? Він збирав кошти на допомогу дітям в церквах в Україні та за кордоном. Наприклад, у церкві можна було вибрати листи від дітей-сиріт, де вони писали які подарунки хочуть. Люди приносили ці речі, а він забирав собі. Моя клієнтка розповідала, що він показував дівчаткам, який він багатий. Вона бачила трилітрові банки, наповнені доларами”.
Де відбувались епізоди розбещень та зґвалтувань? Навіть у сиротинцях і притулках, куди він возив дітей з виставами та концертами, каже психологиня.
“Крім того, цей чоловік також працював координатором зовнішніх зв’язків у навчально-виховному комплексі “Школа-гімназія святої Софії” у Львові, — каже Марта Чумало. — Тож багато чого відбувалось у кабінеті цього навчального закладу. Також у приміщенні, що належить до храму Святого Архистратига Михаїла”.
Зокрема, у судових матеріалах йдеться, що в період з 2005-го по 2007 рік ґвалтівник під час занять у молодіжному християнському товаристві неодноразово приводив дітей в окреме складське приміщення на території храму Святого Архистратига Михаїла (у Львові на вулиці Винниченка, 22), де наказував їм оголювати свої статеві органи. Казав, що це покарання за погану поведінку. З метою задоволення своєї статевої пристрасті розглядав оголених малолітніх та торкався їхніх статевих органів. І це лише один з прикладів дій кривдника.
У ПСИХІАТРИЧНУ ЛІКАРНЮ. НАЗАВЖДИ
24 вересня 2020 року слідчі повідомили чоловікові про підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 156 (розбещення неповнолітніх), ч. 4 ст. 152 (зґвалтування особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди) та ч. 1 ст. 155 (статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку) Кримінального кодексу України. Йому загрожувало позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років.
Після оголошення про підозру Московченка заарештували. Його адвокатка розповідала ЗМІ, що у жовтні 2020 року підозрюваного визнали осудним. Однак після тривалого перебування у СІЗО ситуація змінилась.
Потерпілих у цій справі представляли адвокати Олег Іванов та Галина Федькович.
“Сторона обвинувачення подала обвинувальний акт у лютому 2021-го. В червні 2021 року експертиза встановила, що він недієздатний, і у серпні ми змінили порядок розгляду кримінального провадження з розгляду обвинувального акта на розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, — каже адвокат потерпілих Олег Іванов. — Відтоді було дуже багато засідань, ми дослідили всі докази, і 1 листопада 2022 року завершився розгляд справи. Суд пішов у нарадчу кімнату й наступного дня виніс ухвалу, якою визнав його винуватим. Жоден епізод суд не відкинув і призначив заходи примусового лікування у психіатричній лікарні з посиленим наглядом.
Рішенням суду я задоволений. Якщо стан здоров’я кривдника покращиться, то повернемось до розгляду обвинувального акта. Якщо ж кривдник не одужає, то, швидше за все, до кінця життя буде у психіатричному закладі”.
До речі, Роман Московченко брав участь у засіданнях суду в режимі відеоконференції з психлікарні. Його стан був такий, що він був нездатний нічого розуміти й відповідати.
“З того, що я бачила, я не маю сумніву, що він неосудний. Якщо ж раптом станеться так, що його стан здоров’я покращиться, то ми одразу підемо до суду. Адже всі епізоди доведені, тож переведення у місце позбавлення волі буде формальною річчю”, — запевняє Марта Чумало.
Вона каже: обурює, що Церква дистанціюється від цієї організації. Вона мала б взяти відповідальність за те, що відбулось. Адже це була прицерковна організація.
“Також відповідальність на себе мало б взяти управління освіти міста Львова, зокрема за те, що це взагалі стало можливим у дитячих колективах міста”, — додає психологиня.
“Експрес” знайшов реакцію Церкви, опубліковану у березні 2021 року. Монастир Студійського уставу при церкві Архистратига Михаїла оприлюднив на сторінці храму у Facebook заяву, в якій засудив випадки розбещення неповнолітніх на території монастиря, у яких підозрюють Романа Московченка.
“У ці дні повідомлено про завершення досудового розслідування, яке виявило й зафіксувало випадки насильства над неповнолітніми Р. Московченком, — пише єрм. Аліпій (Федун), настоятель монастиря і храму. — Нам дуже прикро, що в приміщеннях, які були надані для вживання у благих цілях, відбувались такі аморальні дії. Також слід зазначити, що Р. Московченко ніколи не був членом нашої монашої спільноти. Від 2011 року це товариство припинило свою діяльність при монастирі.
Одночасно наголошуємо,що ми, як і ціла наша Церква, є на стороні постраждалих від насильства. Прагнемо захищати всіх людей, особливо тих, хто доручений пастирській опіці при нашій церкві. З нашої сторони зробимо все можливе, щоб запобігти та не допустити майбутніх зловживань”.
У Центрі “Жіночі перспективи” наголошують, що ця справа показала ще раз: постраждалі можуть бути готовими свідчити про досвід зґвалтування після багатьох років мовчання, після тривалої психотерапевтичної роботи, коли вони опрацюють свій травматичний досвід, зміцнять внутрішні ресурси та отримають соціальну та фахову підтримку.
“Сподіваємося, що органи та служби, які зобов’язані захищати дітей від насильства, зокрема сексуального, вживатимуть дієвих заходів для контролю за діяльністю організацій та груп, у тому числі релігійних, які працюють з дітьми”, — зазначають у Центрі.
