Ще 25 червня хірурга Другої міської поліклініки Черкас Олега Гайду просто з роботи доправили в інфекційну лікарню з діагнозом COVID-19. 30 червня через ускладнення, спричинені вірусом, 52-річний медик пішов із життя. Його родині мали б виплатити 1,57 мільйона гривень. Утім Фонд соціального страхування судиться з людьми. Попри висновки двох спеціалізованих комісій, чиновники заперечують можливість інфікування медика на робочому місці.
“Мій батько — з родини медиків, лікарем був і його старший брат — Іван Гайда, який очолював Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, та 18 червня помер від коронавірусу”, — розповідає син лікаря, хірург Третьої міської лікарні Черкас Ігор Гайда.
У день, коли помер його старший брат, Олег Гайда відчув перші симптоми хвороби і на похорон не поїхав. Уже незабаром через вкрай погане самопочуття лікаря госпіталізували з двобічною тотальною пневмонією, дихальною недостатністю. На жаль, реанімаційні заходи медика не врятували...
“МИ ЗНАЙШЛИ ЛЮДИНУ, ВІД ЯКОЇ ТАТО ЗАРАЗИВСЯ”
У травні Верховна Рада підтримала законопроект, який передбачає державне страхування для медпрацівників, які через коронавірус отримали групу інвалідності або померли, і виплату родині загиблого від COVID-19 у розмірі 1,57 мільйона гривень.
Щоб встановити факт інфікування вірусом саме під час виконання професійних обов’язків, засідає спеціальна комісія, яку скликає Управління праці та соціального захисту населення. До неї входять представники профспілок, роботодавця і Фонду соціального страхування.
“Усі необхідні документи комісії надає роботодавець. Згодом комісія шляхом голосування визначає, чи можна пов’язати випадок смерті з професійною діяльністю померлого”, — зазначає Валерій Макєєв, адвокат родини.
“Щоб встановити факт зараження мого батька вірусом на роботі, засідали дві комісії. Перша за два тижні зібрала 180 сторінок матеріалів справи. Ми навіть знайшли людину, від якої батько заразився вірусом, зафіксували її пояснення і свідчення людей, які бачили, що батько оглядав цього хворого на ковід пацієнта. За факт зараження, пов’язаний із виконанням професійних обов’язків, проголосували вісім із дев’яти членів комісії. Проти був лише представник Фонду соцстраху”, — розповідає Ігор Гайда.
Щоб встановити факт зараження мого батька вірусом на роботі, засідали дві комісії. Перша за два тижні зібрала 180 сторінок матеріалів справи.
Він зауважує: представниця соцстраху відмовилася бути присутньою при огляді робочого місця Олега Гайди, яке проводив інспектор Управління Держпраці. Мовляв, вона боїться заразитися у приміщенні поліклініки. Та перед цим наполягала, що батько не міг інфікуватися на роботі.
Згодом соцстрах, покликаючись на недостатність доказів, звернувся у Державну службу України з питань праці, щоб скликати повторну комісію і розглянути це питання.
“На засіданні другої комісії соцстрах тиснув на те, що батько міг заразитися від матері. Та цей факт вдалося заперечити, довівши, що вона захворіла пізніше за батька. Потім представник Фонду висував версію, що інфікування сталося на похороні брата Івана, але ж батько туди не їздив! Пробували також довести, що він заразився десь у публічному місці. Та останній місяць життя батько ходив лише на роботу, магазини не відвідував, громадським транспортом не користувався, — каже син померлого. — Врешті представник соцстраху заявив: “Претензії у нас будуть у будь-якому разі, ми не можемо голосувати “за”, бо в нас така політика”. А коли ми отримали повторний акт засідання комісії й пішли з матір’ю подавати документи на отримання допомоги, в обласному соцстрасі нам сказали: “Ви ж розумієте, що буде суд? Бо це дуже великі гроші”. Але ж хіба життя мого батька нічого не варте?”
“ОЛЕГ ГАЙДА ПРАЦЮВАВ ДО ОСТАНКУ”
Більше місяця після подання документів у Фонд соціального страхування родина Гайдів не отримувала ніяких звісток. І тільки за тиждень до першого засідання їм прийшло запрошення до суду. З документів син лікаря дізнався, що соцстрах проплатив судовий збір у липні, ще до закінчення засідання першої комісії. Тобто чиновники вже тоді знали, що будуть оскаржувати рішення комісії.
“Фонд соцстраху самочинно відмовляється від виконання покладених на нього функцій. Отримавши всі документи, Фонд повинен провести виплати, а вже потім, якщо вважатиме за потрібне, судитися. А механізму, за яким вони можуть взагалі не виплачувати компенсації, законом не передбачено. Вже є три рішення Великої палати Верховного Суду про те, що Фонд не є стороною у таких справах, його функція — тільки отримати документи і здійснити проплату”, — наголошує адвокат Валерій Макєєв.
“Насправді справа мого батька дуже показова, бо засвідчує, якою є загальнодержавна політика і ставлення до лікарів, які захворіли на COVID-19 чи померли від коронавірусу при виконанні своїх професійних обов’язків. Домогтися такої компенсації дуже важко, треба пройти 12 кіл пекла та принижень. Мої близькі колеги і лікарі з інших міст уже неодноразово пропонували вийти на акції протесту в білих халатах”, — зазначає син померлого лікаря.
Адвокат родини додає: “Коли прийшла небезпека, Олег Гайда працював далі. Хоч держава не завжди забезпечувала необхідними засобами особистого захисту, він приймав пацієнтів і консультував їх у месенджерах навіть тоді, коли сам потрапив у лікарню. Минуло чотири місяці після його смерті, а родина досі не отримала відшкодування, яке гарантували уряд, президент, МОЗ, ще й мусить обстоювати своє право на це в судах. Це така дяка і хвала тим, хто щодня рятує людей?..”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому збудники респіраторних хвороб активізуються саме з настанням холодів
