“Цей день настав! Україна тепер може атакувати військові об’єкти в Росії за допомогою ракет великої дальності. Це — вирішальний момент в українській боротьбі з агресором Росією”, — так прокоментував президент Литви Гітанас Науседа дозвіл США, Великої Британії та Франції на застосування Києвом далекобійної зброї.
А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що президент Джо Байден, знявши обмеження на використання Україною західних ракет, відповів зрозумілою Путіну мовою. “Жертва агресії має право на захист. Сила стримує, слабкість провокує”, — наголосив він. Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив, що Сполучені Штати дозволили Україні завдавати ударів по російській території на глибину до 300 кілометрів. Однак свого джерела інформації не уточнив. Попри те що офіційно США, Британія і Франція не підтверджують новини про надання дозволу, коментарів від прихильників та противників цього рішення з кожним днем більшає.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вважає, що дозвіл адміністрації Джо Байдена Україні бити ракетами ATACMS по території Росії провокує ескалацію та унеможливлює мирні переговори. А міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто певен, що війна в Україні тепер “може розширитися до глобального масштабу”.
Не приховують свого роздратування і в Москві. Офіційна представниця міністерства закордонних справ країни-агресорки Марія Захарова заявила, що використання Києвом далекобійних ракет для атак по російській території означатиме “пряму участь США та їхніх сателітів у бойових діях проти Росії”. Водночас очільник Кремля Володимир Путін підписав оновлену ядерну доктрину Росії, в якій йдеться, що умовою для застосування ядерної зброї є “старт балістичних ракет”. То як змінить ситуацію на фронті дозвіл західних партнерів на використання далекобійних ракет і чому він з’явився саме тепер?
— Це відповідь на використання Росією північнокорейського контингенту у війні проти України, якого вже є 13 тисяч, — каже виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло. — Якщо їх не зупинити, то свіжі порції гарматного м’яса від Пхеньяну і далі надходитимуть. Сам Путін перевів конфлікт із розряду загальноєвропейського у загальносвітовий. Адже Північна Корея — це країна-вигнанниця, яка вже давно під санкціями, яка має ядерну зброю і загрожує всьому вільному світу та конкретно Тихоокеанському регіону. Передовсім — союзникам США Південній Кореї та Японії. Це, по-перше.
По-друге, це реакція на політику стосовно припинення допомоги Україні, яку наразі декларує Дональд Трамп. Я, до речі, у цей сценарій не вірю. Можливо, щоб догодити внутрішній аудиторії, Трамп піде на якесь переформатування допомоги, але Вашингтон не залишить Україну без підтримки.
Зрозуміло, що це рішення запізніле. Воно потрібне було ще тоді, коли росіяни входили на нашу територію і штурмували північ Харківської області. Але, безперечно, це крок, який допоможе нам далі чинити спротив.
— Я думаю, що до цього рішення Байдена підштовхнула нещодавня ракетна атака Російської Федерації на наші енергетичні об’єкти, — додає військовий експерт Олексій Гетьман. — Є інформація, начебто західні партнери домовилися з Путіним, що він не атакуватиме наші енергетичні об’єкти, а вони не надаватимуть нам дозволу на застосування своєї зброї по військових цілях на території РФ. Оскільки Путін цих домовленостей не виконав, союзники вирішили надати нам дозвіл.
Але зауважу, що ракети, про які йдеться, не є далекобійними. Згідно з міжнародною класифікацією, ракети, які летять на відстань до тисячі кілометрів, є ракетами малої та середньої дальності.
— Як Україна може застосовувати ці ракети?
— Дозвіл західних партнерів обмежений, — наголошує експерт-міжнародник Андрій Золотарьов. — Дальність ракет ATACMS, які нам погодилися надати, максимум 300 кілометрів. Це не до порівняння з ракетами Х-1, які використовує Росія проти України та які долітають до Закарпаття. Зрештою, досі незрозуміло, чи зможемо ми бити по території РФ у межах Курської області, чи й по інших регіонах.
● Д. Жмайло:
— Поки що немає офіційної інформації про далекобійність ракет і про те, як ми можемо їх використовувати. Маємо лише здогадки, чутки, припущення у пресі. Куди бити — ми знаємо. Українська сторона має перелік із 184 різноманітних об’єктів. Це приблизно 20 аеродромів, звідки злітає тактична авіація, яка тероризує Україну керованими авіаційними бомбами, це і склади, і командні пункти. Пригадайте, як змінилася ситуація, коли нам дали РСЗВ HIMARS, і ми били по Бєлгородській області, звідки росіяни тероризували місто Харків переробленими системами С-300 і С-400. Крім того, ще влітку міністр оборони Умєров передав Вашингтону список пріоритетних цілей. Їх там було понад 250.
— Військові обурюються, що США злили ЗМI інформацію про надання нам дозволу на використання ракет і що тепер росіяни заберуть свої літаки із зони досяжності...
● Д. Жмайло:
— Тут ідеться про стратегічну авіацію, яка тероризує нашу країну. Росіяни можуть використовувати з ядерного щита приблизно 20 бортів, які несуть крилаті, балістичні й аеробалістичні ракети. Але є ще тактична авіація, яка тероризує лінію фронту й прифронтові міста КАБами. Я не думаю, що росіяни відтягнуть тактичну авіацію, якщо далі планують бити КАБами, бо їхня артилерія, як у 2022 році, “не витягує”.
— Чи можна сподіватися на те, що ситуація на полі бою тепер зміниться на нашу користь?
● О. Гетьман:
— Для того, щоб зрозуміти, що може змінитися на полі бою, треба просто відкрити джерела й подивитися, скільки ракет SCALP і Storm Shadow мають Франція та Британія, скільки ATACMS мають Сполучені Штати. Ці ракети обліковуються сотнями, не тисячами. Це не дуже втішна для нас інформація.
Навіть якщо нам передадуть сотню ракет, ми зможемо зробити два пуски по 50. Частину росіяни все-таки перехоплять. І це буде максимум. Чи зможемо ми за два пуски по 50 ракет істотно вплинути на війну з РФ? Як на мене, відповідь очевидна.
● Д. Жмайло:
— Зрозуміло, що швидких змін не буде, тому що ми не досягли з росіянами паритету в зброї, зокрема в ракетах. Наразі можемо говоримо про покращення наших позицій. Щоб домогтися стабілізації лінії фронту й зупинити повзучий наступ росіян, треба поламати їм шляхи постачання зброї. Ми успішно робили це на правобережжі Херсонщини, на східній Харківщині, частково — в Криму, коли росіяни свою систему ППО перекинули на східну частину півострова для захисту Кримського моста, після чого стало можливим ураження навіть підводного човна.
Ми знищили велику кількість систем ППО на окупованих територіях, зокрема й новітніх, як-от Панцир С-1, і гелікоптерів. Досвід ми маємо. Тепер потрібно масштабувати його на території РФ. І сподіваємося, що територіальні обмеження з часом будуть зняті.
● А. Золотарьов:
— Росіяни за понад тисячу днів війни випустили по Україні, за різними оцінками, від 8 до 12 тисяч ракет. І що? Це призвело до капітуляції України? Ні. У нас буде досить обмежена кількість оперативно-тактичних ракет — приблизно 200, у кращому випадку — 300. Це додасть нам балів на Курському напрямку, але в стратегічному сенсі ситуацію не змінить. Пам’ятаєте, як ми очікували на західні танки, Challenger, Abrams, Leopard, на літаки F-16. Ми їх маємо, але обмаль. Важлива не тільки якість, а й кількість. На жаль, кількість зброї росіян переважає нашу якість.
