У рамках “малої приватизації” продаватимуть державні об’єкти вартістю до 250 мільйонів гривень. Влада запевняє, що приватизація дозволить пришвидшити релокацію бізнесу з небезпечних територій і створити нові робочі місця. Але чи доцільно проводити масовий розпродаж державного майна під час війни? Та ще й за спрощеною процедурою?
— Зауважу, що у серпні набули чинності зміни до закону “Про приватизацію державного і комунального майна”, які значно спрощують процедуру приватизації, — розповідає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Зокрема, до приватизаційних аукціонів допускаються підприємства, майно яких перебуває у заставі за кредитами або навіть заарештоване за майновими позовами. При цьому всі зобов’язання переходять до нових власників. Передбачається скорочення термінів підготовки та проведення аукціонів з шести до двох місяців. Вони відбуватимуться винятково онлайн.
— Окрім того, стартову ціну продажу підприємств встановлюватимуть на рівні балансової вартості, — додає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — До приватизаційного процесу не залучатимуться радники — експерти у профільних сферах, що мали би допомогти максимально ефективно підготувати актив до приватизації, аби збільшити надходження до бюджету. Тобто про справедливу ціну об’єкта можна забути. Вочевидь, продавати будуть швидко, просто й задешево.
— Які об’єкти виставлені на продаж?
● О. Хмелевський:
— Нещодавно Кабмін передав Фонду державного майна 420 об’єктів для приватизації. Виглядає дивно, що у список включили підприємства, які успішно працюють. Наприклад, Львівський ювелірний завод. Продається і низка діючих спиртзаводів. Зокрема, Марилівський, Кобиловолоцький та Залозецький спиртзаводи в Тернопільській області продаватимуться повторно через скандали, які виникли з попередніми покупцями. Вражає і ціна, за якою планують продати об’єкти. Так, працюючий Вузлівський спиртзавод у Львівській області хочуть продати за 21,7 мільйона гривень, хоча ринкова ціна такого підприємства становить щонайменше 500 мільйонів.
Угерський спиртзавод (Львівська область) узагалі продають за 4,5 мільйона гривень. А приміщення Львівського державного інституту з проектування нафтопереробних підприємств площею 6 тисяч квадратних метрів — за 130 тисяч гривень. Така приватизація швидше скидається на грабунок держави. Очевидно, певні люди в умовах війни намагаються прихопити задешево все, що ще залишилося від державної власності.
Зауважу, що зміни до закону “Про приватизацію державного і комунального майна” знімають заборону на приватизацію державних підприємств по виготовленню та ремонту технічних засобів реабілітації для осіб з інвалідністю, закладів охорони здоров’я та інших. Приватизація медичних закладів узагалі призведе до їх перепрофілювання та позбавить мільйони громадян доступу до медичної допомоги. Загалом, прийняті законодавчі зміни та запуск приватизації в умовах війни призведуть до фактичного розкрадання державного майна, знищать працюючі виробничі підприємства та медичні заклади, скоротять робочі місця та бюджетні надходження. На мою думку, від такої ідеї варто було би відмовитися.
● О. Пендзин:
— Якщо проаналізувати список Кабміну, то найцінніше, що виставляється на продаж, — елеватори та хлібоприймальні пункти. Мабуть, це єдине, що на сьогоднішній момент може цікавити серйозних інвесторів в умовах війни. Але зауважу, що 60% експортного зернового потенціалу в Україні тримають 5 закордонних трейдерів. Вочевидь, вони й намагатимуться за безцінь придбати ці об’єкти.
— Кабмін каже, що мала приватизація дозволить пришвидшити релокацію бізнесу з небезпечних територій, створити нові робочі місця та наповнити бюджет. Як оцінюєте ці аргументи?
● О. Хмелевський:
— Бізнесу, який переїхав зі східних чи південних регіонів, потрібні виробничі майданчики, а не працюючі підприємства. А такі майданчики потрібно спеціально підбирати. Та й не забуваймо, що приватизація проводиться у формі електронних аукціонів, де перемагає той, хто заплатить більше грошей. Думаю, не завжди це будуть підприємства зі Сходу.
Бізнесу, який переїхав зі східних чи південних регіонів, потрібні виробничі майданчики, а не працюючі підприємства.
До кінця року Кабмін розраховує отримати від приватизації мільярд гривень. Ця сума, враховуючи щомісячний дефіцит держбюджету (приблизно $5 млрд. — Авт.), мізерна і не зможе навіть наблизити державу до вирішення фінансових проблем. Хоча, зважаючи на кількість об’єктів, які виставлені на приватизацію, отримати мільярд гривень за них буде цілком реально.
Часто влада просуває стару тезу про те, що держава є неефективним власником, і приватизація дозволить підвищити ефективність роботи підприємств, залучити нові інвестиції, створити робочі місця, відродити підприємства, які вже давно зупинили свою роботу. Проте немає жодних наукових доказів, що підприємства у приватній власності працюють більш ефективно, аніж державні. Навпаки. У багатьох країнах світу державні підприємства демонструють кращі результати, аніж приватні. Тим більше дивно чути таку оцінку від чиновників, які відповідальні за роботу державних підприємств. Роблячи такі заяви, вони лише вказують на свою некомпетентність та неефективність як менеджерів. Швидше слід міняти таких чиновників, а не проводити приватизацію. Бо загалом досвід приватизації в Україні дуже негативний.
— Що маєте на увазі?
● О. Хмелевський:
— Понад 90% приватизованих підприємств в Україні або погіршили показники своєї діяльності, або взагалі були порізані на брухт. Приватизовані підприємства не створюють, а навпаки — скорочують робочі місця. Раніше при приватизації в Україні покупці брали зобов’язання забезпечити певний обсяг інвестицій. Але жодного разу інвестиційні зобов’язання виконані не були. Тобто нові власники не розвивають підприємства, а використовують наявний ресурс. Тепер держава навіть не вимагає від покупців зберегти підприємство. Тому багато об’єктів купується заради землі та брухту, а їхня діяльність після приватизації зупиняється.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як формують 47-й Штурмовий полк ЗСУ
