Апетити нардепів і їхніх родичів не знають меж. Вони зазіхнули навіть на місце масового паломництва християн! Сергій Медведчук і Богдан Козак, брати депутатів з ОПЗЖ, незрозуміло як отримали в подарунок ліс. Тут вони незаконно прокладають дорогу для свого бізнесу — видобування піску для виробництва цегли. Важкогабаритну техніку планують пустити через місце, де збираються тисячі вірян з усього світу.
“Через їхні дії руйнування святої Страдецької гори — неминуче”, — каже місцевий священник. Страдецька гора — це відпустовий центр УГКЦ на Львівщині. Унікальне місце славиться печерним монастирем XI — XIII століть, Успенською церквою, що є пам’яткою архітектури, а ще Хресною дорогою, яку в 1936 році Папа Римський Пій XI підніс до рівня Єрусалимської і надав цьому місцю статус відпустового.
Щороку Страдч відвідують сотні тисяч паломників, на Всеукраїнську прощу, яка відбувається тут 26 червня, приїжджають люди навіть з-за кордону. Хресна дорога розташована у мальовничому сосновому лісі, кілька її стацій (6, 7 та 8) — обабіч дороги біля ставків та річки Верещиці. Що тут коїться сьогодні?
...Біля стацій нас зустрічає отець Михайло Нискогуз. Прямуємо до лісу, що навпроти Страдецької гори. Саме там, каже священник, ведуться роботи.
“Під час карантину, коли людям до лісу було зась, ми почули, що працюють бензопили та важка техніка, — розповідає отець Михайло. — Прийшли сюди і були шоковані тим, що відбувається, — робітники рубали дерева, все закидали піском... Дуже багато техніки та чимало працівників. Було видно, що вони квапляться”.
Ось ми і дійшли до щойно прокладеної дороги, що між селами Страдч і Великополе: насипане каміння, глина, пісок...
Отці кажуть: ще недавно тут був густий буковий ліс. Тепер від пишних здорових дерев, яким було понад 70 років, позалишалися тільки гілки та стовбури, які валяються обабіч дороги. Закидані піском та камінням і стовбури дерев, що ростуть поряд. “У частини дерев біля насипу засипана коренева шийка, це може призвести до захворювання або висихання вже найближчим часом”, — розповідають екологи.
Масштаби вражають. Вимірюємо ширину дороги — щонайменше 6 метрів. А місцями — навіть 11 метрів! Робітники встигли прокласти уже більше двох кілометрів цієї дороги.
Зараз техніки тут немає. Після того, як священники забили на сполох, робітники припинили насипати дорогу. Отці кажуть: родичі впливових власників фірми, що прокладає дорогу, намагалися домовитися з церквою — запропонували гроші для добудови будинку для паломників. Коли ж представники церкви від “пожертви” відмовилися, нові власники лісу заявили — дорогу зроблять будь-якою ціною.
Коли ж представники церкви від “пожертви” відмовилися, нові власники лісу заявили — дорогу зроблять будь-якою ціною.
Навіщо їм ця дорога? Вона має стати коротким шляхом для вивезення піску з кар’єру Великопільського родовища.
“Як сказали нам представники фірми, виїзд запланований впритул до святої Страдецької гори, — каже отець Михайло. — Так, саме на місці, де проходить Хресна дорога і всеукраїнські багатотисячні прощі. Ну як ви собі це уявляєте? Йде проща, а назустріч із лісу їдуть КамАЗи з піском? Це небезпечно! Зрештою, якщо тут щодня їздитиме великогабаритна техніка, руйнування святої Страдецької гори — неминуче!”
“А гора також є пам’яткою природи, — додає отець Іван Колтун, парох парафії Успення Пресвятої Богородиці. — Сюди приїздять на відпочинок групи дітей. Автобуси зупиняються саме в місці, де планується з’єднання дороги з автошляхом. Введення її в експлуатацію унеможливить проведення екскурсій та багатьох заходів для дітей та молоді”.
Є й інші загрози — особливо для довкілля.
“Родовище, з якого вони хочуть видобувати пісок, ще не розроблене, — пояснює Богдан Дудзяний, виконавчий директор місії “Відпустового центру “Страдецька гора”. — Його планували розробляти ще у 1990-х роках. Але наш регіон має досвід розробки шести піщаних кар’єрів. Знаємо про їхній дуже негативний вплив на навколишнє середовище: понижується рівень грунтових вод навколо кар’єру, внаслідок чого можуть утворюватися підземні пустоти, фактично земля може провалюватися. Тому від цієї ідеї свого часу відмовилися.
Якщо ж ця фірма візьметься за розробку, ще й пустить вантажівки через ставки, це буде початком екологічної катастрофи. Великогабаритні машини при виїзді на трасу потрібно мити. Так вимагає закон. Найімовірніше, митимуть їх у річці Верещиця. Уся риба у водоймі просто вимре!”
ХТО ЗАХОПИВ ЛІС?
Земельна ділянка, на якій розташована ця дорога, на території Великопільського лісництва і перебуває у користуванні Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату ДВНЗ “Національний лісотехнічний університет України”.
Роботи з насипання дороги проводить фірма “Керамбуд”, створена у 2002 році. Основний вид діяльності компанії — виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини.
Робітники встигли прокласти уже більше двох кілометрів дороги.
За інформацією YouControl, кінцевими бенефіціарами “Керамбуду” є Богдан Козак (зареєстрований у Львові) та Сергій Медведчук (мешканець Києва). Це брати народних депутатів від ОПЗЖ — Тараса Козака та Віктора Медведчука. І найцікавіше те, що їм цю дорогу фактично... подарували!
“Експресу” вдалося отримати копію договору 58/275, укладеного між Страдчівським навчально-виробничим лісокомбінатом та “Керамбудом” 4 жовтня 2019 року. У ньому зазначено: “ТОВ “Керамбуд” надають для здійснення господарської діяльності у строкове користування на безоплатній (!) основі лісову дорогу протяжністю 2300,00 метра шириною 6 метрів”. Нагадаємо, ми виявили, що в окремих місцях дорога значно ширша.
Договір укладено на 5 років, але “Керамбуд” за 30 днів до закінчення дії цієї угоди має право поновити її.
Ймовірно, укладачі документа розуміли, яке обурення це може викликати у громади, якщо умови стануть відомими. Тому в іншому пункті договору зазначили, що “у разі фінансової можливості” орендар може “надавати безповоротну фінансову допомогу” Страдчівському лісокомбінату, яку той витрачатиме на власний розсуд.
А хто і коли надав земельну ділянку в користування Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінату ДВНЗ “Національний лісотехнічний університет України”?
У відповіді на звернення отця Михайла, представники лісокомбінату своє право на користування аргументують державним актом, виданим “Яворівською районною Радою народних депутатів трудящих” ще у 1978 році.
Директор комбінату Михайло Свистак пише: “Громадські слухання щодо ремонту лісової дороги не проводилися у зв’язку з тим, що це питання було обговорено і одобрено на сесіях Великопільської і Порічанської сільських рад”. І цитує рішення цих сесій під номерами 868 та 403.
Але це — брехня! ТзОВ “Керамбуд” справді зверталося до Порічанської і Великопільської сільрад щодо погодження КОРИСТУВАННЯ лісовою дорогою біля водойм села Страдч. Погодження отримали. Але на що? Ми знайшли рішення цих сесій. Жодного слова про БУДІВНИЦТВО або РЕМОНТ дороги в них немає.
Депутати Порічанської сільради своїм рішенням №868 від 27 червня 2019 року дозволили “Погодити ТзОВ “Керамбуд” КОРИСТУВАННЯ лісовою дорогою біля водойм села Страдч”. Те ж саме зробили депутати Великопільської сільради рішенням №403 від 25.06.2019.
“Порічанська сільська рада не надавала дозволу на проектування та будівництво нової дороги через село Страдч для проїзду великогабаритної техніки”, — зазначає сільський голова Ігор Максимів.
Крім того, виникає чимало питань до законності договору між Страдчівським навчально-виробничим лісокомбінатом та “Керамбудом”.
“Ми проаналізували документ із юристами і виявили в ньому порушення, — каже Богдан Дудзяний. — По-перше, ця дорога є лісовою і належить до державних земель. Структурний підрозділ навчально-виробничого лісокомбінатуне має права передавати її комусь у строкове безоплатне користування. По-друге, в договорі вказано, що ширина дороги — 6 метрів. А за таксаційними характеристиками, наданими нам лісокомбінатом, дорога має найбільшу ширину — 4 метри! Тобто в договір свідомо внесли неправдиві дані. І як ви уже самі перевірили, реальна ширина дороги місцями значно більша”.
Аби продовжити цю дорогу, орендарям доведеться вирубати ще частину лісу й прокласти мости через невеличку річку Верещицю та декілька ставків, які перебувають у власності держави. Чи є на це дозвіл? Ні!
“Технічні умови на проектування і будівництво мосту та шляхопроводу через річку Верещиця біля села Страдч наше управління не погоджувало”, — повідомляє у відповіді на запит отця Михайла начальник басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну Андрій Ковтун.
Дерева засипали піском і камінням.
І Є ЩЕ ОДНЕ “АЛЕ”
Торік територія Страдчу стала частиною міжнародного біосферного резервату “Розточчя”. Рішення про його створення ухвалили на 31-й сесії Міжнародної координаційної ради Програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера”, що відбулася 19 червня 2019 року в Парижі.
Головна мета резервату — створення механізмів, спрямованих на збереження природних і культурних ресурсів, розвиток наукових досліджень, моніторингу, екологічної освіти. Чи цьому сприятиме розробка кар’єру, забруднення водойм та нищення лісу? Очевидно, що ні.
“Це ліси державного значення, — коментує нам Ярослав Бовт, директор природного заповіднику “Розточчя”. — Вирубка під дорогу на цих територіях дозволяється лише тоді, коли є розпорядження від ОДА і рішення Кабміну. У цій ситуації, наскільки мені відомо, такі дії не були узгоджені. І ще один момент: Страдецька печера складається з тортонських пісковиків. Будь-які роботи біля неї мають бути погоджені та ретельно продумані”.
“На наш запит лісокомбінат повідомив, що звіт щодо оцінки впливу на довкілля з такого використання лісових ресурсів наразі тільки розробляється”, — додає Богдан Дудзяний.
А ЩО КАЖЕ ВЛАДА?
Тут поки що все за класикою — “будуть ознайомлюватися”.
“Стосовно законності цих робіт районна адміністрація звернулася у правоохоронні органи, а саме у відділ прокуратури і відділ поліції, — каже Андрій Шумський, голова Яворівської РДА. — Має відбутися зустріч, де будемо вирішувати ситуацію”.
“Наразі встановлюється, наскільки ці дії правомірні, чи вони відповідають вимогам законодавства, у тому числі екологічним. Створена робоча група, де ці питання вивчатимуть”, — обіцяє Юрій Бучко, заступник голови Львівської облдержадміністрації.
Тим часом владика Ігор (Возьняк), архиєпископ і митрополи т Львівський УГКЦ офіційно звернувся особисто до голови Львівської ЛОДА Максима Козицького з проханням зупинити незаконне будівництво “для уникнення нещасних випадків у майбутньому, руйнування дорожньої інфраструктури біля святої Страдецької гори, недопущення великого пилоутворення та загазованості повітря прилеглої території”.
Сам пан Козицький наразі мовчить. Чому?
Як уже згадувалося, відповідно до Лісового кодексу, лісова дорога може бути передана в постійне користування лише за погодженням Кабінету Міністрів України. Тоді чи не бояться родичі народних депутатів порушувати процедуру і захоплювати частину лісу? Зовсім ні, якщо мають покровителів у регіоні!
“Ми певні, що “Керамбуд” покривають такі самі бізнесмени у владі, — кажуть захисники “Розточчя”. — Але ми не здамося — і вимагатимемо справедливості до кінця!”.
Максим Козицький так і не поспілкувався з “Експресом” на цю тему. Дарма. Нам, як і небайдужим українцям, дуже цікаво, за які заслуги можна без відповідних дозволів і погоджень отримати ласий шматок землі? І скільки коштує те, що голова ОДА заплющує очі на такі ганебні порушення?
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про традиції національного строю у видатних українських родинах
