“Безпілотні технології настільки домінують на фронті, що передбачена й анонсована мною “мертва зона”, або “kill-зона”, дуже скоро, ще цього літа, розшириться на 15 — 20 кілометрів із кожного боку. Це фактично заблокує будь-яке переміщення особового складу і техніки”, — такий прогноз зробив командир 414-ї окремої бригади безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (позивний — Мадяр).
За словами військового, дрони вже стали вирішальним чинником на полі бою, тому Україні треба раціонально використовувати ресурси безпілотних підрозділів, зосередитися на їх забезпеченні та грамотному управлінні. “Усе замкнеться на дронах. Нам слід це усвідомити, зціпити зуби й безупинно бити ворога. Без тотального контролю повітря дронами піхоти не залишиться”, — заявив командир.
— Усе до цього йде, — погоджується військовий аналітик Олександр Кочетков. — Дрони завдають таких великих втрат, що масовані наступи із застосуванням бронетехніки стають неможливими. Ми бачимо лише поодинокі “вилазки” ворога та його спроби використовувати мотоцикли, квадроцикли, багі, які рухаються дуже швидко і які важко уразити.
— Нині “kill-зона” сягає 10 кілометрів з кожного боку, — додає військовий експерт Олег Жданов. — На деяких ділянках наші військовослужбовці змушені перебувати на передовій по декілька місяців, бо через активне використання ворогом дронів не можуть звідти вийти. Влітку розширення “мертвої зони” можливе до 15 — 20 кілометрів з кожного боку. Адже обидві сторони максимально нарощують виробництво БпЛА. Причому акцент роблять на оптоволоконних дронах, проти яких немає засобів боротьби.
— На мою думку, з початком літа особливих змін на фронті не відбудеться, — вважає командир відділення розвідки та коригування ударних безпілотних авіаційних комплексів Ігор Криворучко. — Інтенсивність бойових дій може спадати на ділянках, де підрозділи БпЛА фахові. Для прикладу, у смузі відповідальності Мадяра ворожі штурмовики не просуватимуться, бо там оператори БпЛА високого рівня, у них є велика кількість вогневих засобів, що працюють як на різних частотах, так і на оптоволокні. На таких ділянках справді можуть утворитися “мертві зони”, але цього явно не варто очікувати на всій лінії фронту. Понад те, якщо якась ділянка стане “мертвою”, ворог спрямовуватиме свої удари вже більше на північ чи південь, захід чи схід. Тобто намацуватиме слабкі місця і робитиме спроби штурмових дій.
— Що означатиме встановлення “kill-зони” на фронті на 30 — 40 кілометрів?
— Росіянам це закриває можливості для класичних атак, сильно зменшує ймовірність дальшого їх просування, — каже командир підрозділу БпЛА Ігор Луценко.
● О. Кочетков:
— Якщо насиченість бойовими дронами сягне максимального рівня, то через лінію фронту й миша не проскочить. А якщо до цього додадуться ще й робототехнічні наземні комплекси, які перехоплюватимуть те, що не бачать повітряні дрони, то бойові дії і наступи будуть неможливі. Тоді можна буде знищувати пости, де чергують та проводять розвідку оператори дронів, хіба що ракетами із далекої відстані.
Щоправда, для сталого припинення бойових дій потрібна зона не на 30 — 40 кілометрів між сторонами (по 15 — 20 із кожного боку), а хоча би на 100 кілометрів (по 50 кілометрів із кожного боку). Щоб ні далекобійна артилерія, ні КАБи, які летять на 70 — 100 кілометрів, не досягали до бойових позицій.
● І. Криворучко:
— Багато дронарів, з якими я спілкуюся, переконані, що піхота вже давно, рік або й два, не стріляє. А це не відповідає дійсності. Спостерігати за лінією боєзіткнення згори і з посадки через приціл автомата — зовсім різні речі. Фронт навряд чи влітку завмре. Кажу як оператор БпЛА, який раніше служив у піхоті. Ба більше, думаю, що у близькому майбутньому на бронетехніку почнуть встановлювати модулі зі системами радіолокації та автонаведення. А отже, ми, навпаки, побачимо повернення і домінування на полі бою важкої техніки, а не її зникнення.
— Якщо говорити про дрони, то на чиєму боці нині перевага?
● О. Кочетков:
— Ми переважаємо ворога в FPV-дронах (у нас вони з’явилися першими) і в якості, і в кількості. Наші оператори доволі досвідчені, і ворог це визнає. Водночас росіяни дещо переважають нас у кількості БпЛА на оптоволокні. Ці дрони в них літають на 30 кілометрів, у нас — приблизно на 25. Але в нас уже запущено виробництво котушок з оптоволоконними кабелями, використання яких дозволить передавати дані на велику відстань. Щодо розвідувальних дронів, то тут маємо плюс-мінус паритет. Стосовно дронів-камікадзе далекої дії на кшталт “Шахеда” чи “Ланцета”, то росіяни значно переважають нас. Вони випускають 5 — 6 тисяч “шахедів” на місяць і здатні запускати їх понад сотню мало не щодня.
● І. Луценко:
— Нам не вистачає оптоволокна, а також якісних розвідників на понад 15 кілометрів. Якби держава робила ставку на розвиток дронів, а не пасивно чекала, що хтось зробить потрібні кроки, ми б уже наступали під Донецьком і Луганськом.
