Монахиня відкрила дитбудинок сімейного типу. “Сестра Юлія для нас — як мама”

Журналістка “Експресу” завітала в гості і дізналася про непросте минуле і нове теперішнє вихованок.

“У кожної своє життя, але загалом ми — сім’я”, — кажуть дівчата.
“У кожної своє життя, але загалом ми — сім’я”, — кажуть дівчата.
Фото авторки

Дівчата, якими сьогодні опікується сестра Юлія, мають за плечима дуже непростий життєвий досвід: алкоголізм та наркоманія батьків, насильство, зокрема й сексуальне, втягнення у кримінальну діяльність... 

Чотири роки тому монахині Юлії Фляк управління у справах дітей Львівської міськради запропонувало відкрити дитячий будинок сімейного типу. На той час вона вже виховувала чотирьох прийомних діток. На створення будинку погодилася. Сьогодні виховує 11 дівчат. Велика сім’я мешкає у квартирі площею понад 300 “квадратів”, сестра Юлія тут — мама-вихователька. 

“З дітьми я працюю вже 30 років, свого часу була керівницею гуртожитків для сиріт, — каже 50-річна сестра Юлія, черниця УГКЦ. — Зважитись на відкриття дитячого будинку сімейного типу мені було страшно. Дуже засмучувалась, коли дізнавалася, що діти повторюють модель поведінки своїх батьків, а тому п’ють, скоюють злочини, потрапляють до в’язниці, гинуть... Та зрештою, вирішила працювати не на результат, а “на сьогодні”, роблю все, аби у цей момент дівчата мали безпеку, стабільність і моє серце”. 

/storage/2023/01/31/image/md_NDQ2_03-anons-3.jpeg

● Сестра Юлія. Фото з архіву сестри Юлії

Історії вихованок — справді дуже непрості. “Чи не найважча історія — в однієї з моїх перших вихованок, — згадує сестра Юлія. — В оселі, де вона жила з рідними, постійно перебували особи, які звільнились з місць позбавлення волі. Дитину втягнули у кримінальну діяльність, зокрема торгівлю наркотиками”. 

На щастя, дівчинка скористалась шансом почати нове життя — здобула вищу освіту, влаштувалась на роботу, заручилась. 

Монахиня розповідає про ще одну вихованку, якою після смерті батьків спершу опікувалась сестра її бабусі. “Дівчинка часто тікала з дому, вживала спиртне, курила, — ділиться монахиня. — Але, оселившись у нас, вже через кілька місяців стала називати мене “мамою” — це найвищий рівень довіри!” 

Дівчині вдалось позбутися поганих звичок, згодом — створити міцну, здорову сім’ю, разом із люблячим чоловіком вона виховує синочка. 

То як монахині вдається долати важке минуле її вихованок? Я завітала у гості, аби дізнатись про їхнє теперішнє життя. 

КОЖНА ЗНАЄ СВОЇ ОБОВ’ЯЗКИ 

“Добрий день, проходьте, але обережно, я щойно підлогу помила, тут слизько”, — попереджає мене 17-річна Настя, відсуваючи від вхідних дверей відро з водою. Чую, що з іншої кімнати гуде пилосос. Дівчата метушаться зі швабрами й ганчірками. Нині в оселі — генеральне прибирання. 

Сьогодні в цьому домі проживає 11 дівчат. Три 20-річні здобувають вищу освіту, паралельно працюють, усі інші вчаться у школі. 

Заходжу на кухню, де порається 16-річна Софія, яка живе тут близько року. Знайомимось. 

“Після смерті батьків я два роки жила з подругою, якою опікувалась її тітка. Але з часом у нас погіршились стосунки, почались конфлікти. Тож я більше не хотіла там жити, — ділиться дівчина, витираючи меблі. — Спершу потрапила у Центр соціальної підтримки дітей та сімей “Рідні”, де можна перебувати 9 місяців, доки знайдуть сім’ю. Але сестра Юлія запропонувала переїхати до неї. Я прийшла в гості, познайомилась з дівчатами, мені тут сподобалось”. 

/storage/2023/01/27/image/md_d6LO_19-avt-2-12.jpeg

● Їжу в будинку готують, враховуючи вподобання дівчат. Сьогодні Карина обідає греч- кою й завиванцями з картоплею, а Світлана — спагетті з ковбасками. Фото авторки

Цього місяця Софія відповідає за чистоту на кухні (обов’язки для кожної дівчини сестра Юлія змінює щомісяця). 

А от про приготування страв дбає пані Лідія. Вона давня знайома сестри Юлії. Жінка виросла у багатодітній сім’ї, якою опікувався монастир, де служить сестра, а тепер допомагає їй на волонтерських засадах. 

“ХОЧУ ЗАХИЩАТИ УКРАЇНУ!” 

...На дивані у вітальні двійко найменших дівчат захоплено читають книжки. “Я історію люблю і політологію”, — усміхається 13-річна Женя з жовто-блакитним браслетом на руці, гортаючи грубу книжку з історії України. — Люблю Україну! В майбутньому стану військовою ЗСУ. Хочу захищати свою країну”. 

У руках 10-річної Вероніки — її улюблена Енциклопедія юної леді. Дівчинка розповідає свою історію. 

“Я з Вугледару, там жила з мамою, татом, бабусею, дядьком і тіткою”, — каже. У 2017-му її мама померла. “А це в мене попало”, — вказує на шрами від ран на тілі. Виявляється, на початку квітня під час повітряної тривоги Вероніка спустилась в укриття, але по ньому прицільно вдарив російський танк... 

Коли Вероніка опритомніла, побачила біля себе загиблих рідних та сусідів... Їй відірвало палець, тіло було посічене осколками, вона зазнала черепно-мозкової травми. Дівчина втратила зір у лівому оці, а в шиї залишився великий осколок. Сестра Юлія шукає закордонних спеціалістів, які зможуть його вилучити. 

До будинку сестри Юлії дівчинка потрапила в серпні. Спершу розмовляла російською. Зрештою Вероніка опанувала українську, правда, час від часу у неї проявляються проросійські настрої, які були поширені в її сім’ї. 

“Приміром, якось сказала: “Донєцк — рускій”, — згадує сестра Юлія. — А під час підготовки до святкування Різдва промовила: “А Бога нєт, так бабушка гаваріла”. Це непросте випробування для мене, але я розумію, що для будьяких змін потрібен час...” 

Однак є й гарна новина — про трагедію Вероніки дізнався дядько, з яким вона ніколи не бачилась. Торік він втратив оселю й роботу, але часто приїжджає до дівчинки з Києва, між ними зав’язались теплі стосунки. 

ДИСЦИПЛІНА Є, АЛЕ БЕЗ СУВОРИХ ОБМЕЖЕНЬ 

Менших дітей у цьому домі по черзі доглядають старші вихованки, їх щотижня призначає сестра Юлія. “Треба простежити, аби вчасно прокинулись, вмились та зібрались до школи, — пояснює Настя. — Ще слід пригледіти, щоб лягли спати о дев’ятій вечора”. 

Велику частину свого часу дівчата приділяють навчанню. “Я готуюсь до ЗНО, — веде далі Настя. — Маю заняття з репетиторами. Доводиться багато сидіти за книжками та комп’ютером при ліхтарику (через вимкнення світла. — Авт.), тому різко погіршився зір. Лікар призначив краплі. Хоч би окуляри не довелось носити!” 

У кімнаті Насті на її ліжку — великий білий ведмідь. “Це подарунок від хлопця, він тепер на війні — в гарячій точці, я не можу розповідати, де саме”, — по-дорослому пояснює дівчина... 

На поличці над Настиним робочим столом — вишиті бісером ікони. “Це мама вишивала, — показує на образ Ісуса Христа. — А цю ми вишивали разом, коли мені було п’ять років. Торік мама померла... Маю таку пам’ятку про неї”. 

/storage/2023/01/31/image/md_tk1l_327930495-1882119935475060-6588089294429029001-n.jpeg

Мрія Насті — стати дитячим психологом. “Дорослі часто не розуміють, чому підлітки закриваються, починають бунтувати, втікають з дому чи навіть ріжуть вени, — зауважує Настя. — Я пройшла через це. Тому хочу допомагати дітям, знаючи багато з власного досвіду”. 

Принагідно Настя розповідає про правила життя в домі. Каже, що важливо вчасно повернутися з прогулянки. “Якось я спізнилась на кілька хвилин, сестра сказала, що наступного дня не піду гуляти”, — згадує Настя. Тоді за звичкою, сформованою в дитячому будинку, дівчина протягла сестрі телефон для конфіскації на знак покарання, але сестра Юлія сказала, що це зайве. 

Питаю дівчат, чи мають вони обов’язок читати Біблію чи ходити щонеділі до храму. Вони кажуть, що ні. “У вільний час ми гуляємо, катаємось на велосипедах, займаємось власними справами”, — запевняє Настя. Заходжу в пральню. 

Знайомлюсь з 16-річною Настею. “Дівчата приносять свій одяг, а я кілька разів на тиждень закидаю в пральку, тоді розношу усім по кімнатам”, — пояснює. 

Про своє минуле Настя розповідає неохоче. Дев’ять років тому не стало її мами, відтоді жила зі старшим братом. “Він мене ображав, — ділиться. — А тут мені дають все, чого я завжди потребувала, — любов, турботу, підтримку. Я перестала боятись людей”. 

/storage/2023/01/31/image/md_oQ5u_327394711-1185590588746432-7518865048496266499-n.jpeg

...Дівчата завершують прибирання, після чого сестра Юлія перевірятиме, чи все чисто, а ще — чи акуратно кожна склала речі у своїй шафі. Якщо щось буде не так, потрібно виправити, лише тоді вони отримають кишенькові гроші — по 500 гривень на тиждень. 

“ВОНИ НЕ СИРОТИ!” 

Тим часом до оселі навідалась 74-річна мати сестри Юлії. “Я часто приходжу, аби пригледіти за дівчатками, — каже пані Марія. — Буває, що борщ приготую, я на дачі овочі вирощую, тож маю екологічно чисті продукти”. 

Пані Марія у всьому підтримує свою доньку, каже, вона взялась за непросту справу, в якій трапляється чимало труднощів. 

Оскільки більшість дітей, які потрапляють у цей дитбудинок, були вилучені з неблагополучних сімей, з ними працює психолог і фахівець з узалежнень. Кожна з вихованок мала непростий попередній досвід, дехто переніс фізичне насильство, хтось став жертвою зґвалтування... У декого на фоні наркоманії та алкоголізму батьків з’явився потяг до спиртного. 

Тому дівчата відвідують програму “Дорослі діти алкоголіків”. “Там успішні люди діляться власним минулим досвідом, їхній приклад — найкращий поштовх до одужання”, — каже сестра Юлія. 

Щомісяця на кожну з дівчат держава виділяє подвійний розмір прожиткового мінімуму (понад 5600 грн), з цієї суми дві тисячі — це кишенькові гроші кожної. Решту витрачають на продукти, побутову хімію, одяг, лікування. 

“До того ж я намагаюсь відкласти кожній бодай по 30 тисяч гривень, аби мали з чого почати самостійне життя”, — додає сестра Юлія. 

Вихованки можуть залишатися тут до 23-річного віку з умовою, що після школи продовжать здобувати освіту, в іншому разі — лише до настання 18 років. “У мене таких немає, хто не хоче вчитися”, — запевняє монахиня. 

Насамкінець сестра Юлія каже: “Це мої діти. У них є я, отже, вони не сироти!” 

Люди і проблеми
Фото t.me/DPSUkr

Ці тютюнові вироби без марок акцизного збору України водій віз до Румунії.

22.03
Політика
Фото depositphotos.com

Олігархи незадоволені війною і відкрито заявляють про те, що економіку Росії чекає криза.

22.03
Люди і проблеми
Фото nus.org.ua

Та для понад 50% ця мова асоціюється з агресією, вбивствами, руйнуваннями.

21.03
Політика
● Завод, який виготовляє залізничні вагони, на чверть належить росіянам.

Понад 900 комерційних об'єктів на території нашої країни належать уряду РФ та російським державним компаніям.

21.03
Політика
Фото gettyimages.com

У Швейцарії судять чотирьох банкірів за допомогу у відмиванні коштів, які можуть належати президентові Росії.

21.03
Cпорт
Фото freepik.com

Колишній чемпіон світу з боксу Мурат Гассієв, який 16 років представляв Росію, набув громадянство Вірменії.

20.03
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Цей документ є ключовим інструментом реалізації Антикорупційної стратегії 2021 - 2025 років.

20.03
Люди і проблеми
Фото gettyimages.com

Координаційний штаб з питань проведення обов'язкової евакуації населення ініціював та розробив рішення примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій.

20.03
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Часто кажуть: “Серце мало не розірвалося від горя”. На жаль, це не перебільшення.

19.03
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Це інфекційне захворювання маскується під інші хвороби. Через подібні симптоми дещо нагадує грип та ангіну.

18.03
Cпорт
● Ярослав з дитинства займається спортом.

На World Para Athletics Dubai 2023 змагалися 585 спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату з 60 країн світу.

18.03
Люди і проблеми
● Ось такі обрядові хліби випікає Тетяна Янчева-Дукова (ліворуч).

Йдеться про Боговицю, Рангель, Коровай і Ушчарьку, які у селі Криничному, в Болградському районі, щовесни, у переддень святого Георгія (6 травня) пече болгарська етнічна меншина.

18.03
Cпорт
● Дарина Мосійчук займається гирьовим спортом з 11 років.

Так дівчина стала наймолодшою в Україні володаркою звання майстра спорту.

17.03
Здоров'я
Фото gettyimages.com

Раніше три пухлини видалили з обличчя і грудей 71-річної дружини Байдена - Джилл.

17.03
Життєві історії
● Валентина Сушицька мріє присвятити вірш перемозі України.

Праправнучка сестри Шевченка живе у містечку Ладижин і теж пише вірші.

17.03
Політика
Фото zh.wikipedia.org/wiki/习近平

Всекитайські збори народних представників одноголосно переобрали 69-річного Сі Цзіньпіна на посаду голови КНР на третій п'ятирічний термін.

17.03
Спецтема
Фото en.wikipedia.org/wiki/Joint_Direct_Attack_Munition

Особливість “розумних бомб” у тому, що завдяки супутниковій навігаційній системі, вони можуть знищувати цілі з точністю плюс-мінус метр.

16.03
Розмова з зіркою
Фото facebook.com/irmcya

Стрічка канадського режисера Деніела Роера "Навальний" отримала кінопремію як найкращий документальний фільм. Рішення кіноакадеміків викликало справжню хвилю обурення серед українців.

16.03
Люди і проблеми
● Віта Черешньовська

Шість років Віта Черешньовська оббивала пороги судів. Тепер їй мають виплатити чималу компенсацію.

16.03
Люди і проблеми
Фото Reuters

Фахівці радять дуже ретельно добирати слова під час спілкування з рідними і близькими людей, які захищають нашу країну.

15.03
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

До масштабного експерименту, який тривав сім місяців, долучилося понад 60 державних і приватних британських компаній.

15.03
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Найбільше таких позовів “чорнобильців” стосуються розміру надбавок до пенсій та виплат передбачених законом компенсацій. Люди чекають на гроші від 2011 року.

14.03
Політика
● Алесь Беляцький був активістом ще зі студентських років.

Згідно з рішенням суду Ленінського району термін перебування його за ґратами - десять років.

14.03
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Їх появу іноді провокує некоректне вживання деяких ліків.

13.03
показати більше