Повномасштабна війна, яка триває вже понад два роки, забирає життя і здоров’я не лише тих, хто на передовій. Внаслідок стресу страждають і цивільні. Як показало соціологічне дослідження, проведене компанією Gradus Research, за останні пів року 42% українців відчували необхідність у психологічній допомозі. Докладніше про те, як змінилися показники здоров’я українців під час війни, розповідають сімейна лікарка Віолетта Лійка, практична психологиня, соціальна педагогиня, спеціалістка з EMDR-терапії Олена Хролікова та лікарка-дерматокосметологиня вищої категорії Жанна Приходько.
— Почнімо з ментального здоров’я українців. Які тенденції спостерігаєте?
● О. Хролікова:
— Війна призвела до значного поширення психічних розладів, зокрема, це порушення сну, підвищена дратівливість, плаксивість, емоційна нестійкість тощо. Також збільшилася кількість різних проявів посттравматичного стресового розладу, тривог та депресій. Загалом 90% населення України мають психічні розлади через війну. Так, лише за перше півріччя 2023 року фармацевтичні компанії продали в Україні понад 3,6 мільйона антидепресантів. Це дуже й дуже багато.
Найчастіше за допомогою звертаються жінки віком 30+, зокрема матері з дітьми, бо це найвразливіша категорія населення. Тепер у дітей з’явилося багато страхів: за своє життя, за життя рідних, страх залишитися самому, бути наодинці, страх гучних звуків, коли, наприклад, лунає повітряна тривога, страх темряви. Ці страхи проявляються тривожними розладами. Головне завдання батьків — бути поруч, підтримувати й пояснювати дітям, що відбувається.
— За час великої війни звернень до сімейних лікарів, мабуть, також побільшало?
● В. Лійка:
— За моїми спостереженнями, у перший рік повномасштабного вторгнення люди менше зверталися до лікарів за допомогою. Адже хтось переїхав, хтось переживав, що не вистачить коштів на лікування. Спостерігалася певна розгубленість. Тому, наприклад, раннє виявлення онкологічних і хронічних хвороб значно погіршилося. Вплинуло й те, що доступність до медичної допомоги в певних регіонах стала гіршою, а в деяких вона взагалі відсутня. Частина територій опинилася у тимчасовій окупації, багато лікарів виїхали в більш безпечні регіони.
Однак на другому році війни люди вже почали адаптовуватися до нових реалій і кількість звернень зросла. Зокрема, щодо хвороб, які загострюються при стресі — хронічних, аутоімунних, серцево-судинних, неврологічних, ревматологічних, ендокринних. Наведу приклад. Ще до війни до мене звернувся пацієнт з високим ступенем ожиріння, діабетом другого типу та гіпертонічною хворобою. Крім того, у нього вже почалися проблеми із суглобами. Чоловікові було до 40 років. Ми розробили план лікування, його проконсультувала низка лікарів. І пацієнт став втрачати перші кілограми.
Але почалося повномасштабне вторгнення. Чоловік опинився на тимчасово окупованій території. Згодом йому вдалося переселитися у більш безпечний регіон. Хтось у таких випадках отримує друге дихання і продовжує займатися собою, а хтось “ховається у мушлю”. Так сталося і з цим чоловіком. Окрім попередніх хвороб, додалася тяжка депресія, він ще більше набрав вагу. Тож тепер мусить вживати ще й антидепресанти.
— А як зберегти психічне здоров’я в умовах війни? Що порадите?
● О. Хролікова:
— По-перше, треба прийняти реальність і намагатися жити тут і зараз, а не відкладати життя на потім. По-друге, слід займатися побутовими справами, як і до війни — прибирати, готувати їсти, проводити час з дітьми, доглядати себе. У жодному разі не можна сидіти 24/7 в інтернеті. “Вживайте” новини дозовано, обов’язково робіть перерву.
Крім того, частіше спілкуйтеся з рідними, з друзями, але знову ж таки — намагайтеся обговорювати не тільки тему війни, а й, наприклад, побут, захоплення тощо.
Пригадайте, що вам приносило задоволення і що допомагало розслабитися у звичному житті. Можливо, це читання книжок чи прослуховування музики, або ж прогулянка в парку. І, звісно, бажано займатися спортом — оберіть той, який вам до душі. Або ж виконуйте фізичні, дихальні вправи вдома. Спорт — це прекрасні ліки.
— Відомо, що наша шкіра також важко “переживає” стрес.
● Ж. Приходько:
— Безперечно. Адже внаслідок стресових ситуацій через війну в людському організмі збільшується викид “гормонів стресу”, як-от адреналіну, норадреналіну, кортизолу. Так, кортизол провокує підвищену активізацію роботи сальних залоз, що може призвести до появи вугрів (акне). Приміром, ми лікували 13-річного хлопчика з акне. Обличчя пацієнта було вкрите синьо-червоними вузликами й гнійниками. З’ясувалося, що ця проблема виникла з початком війни. Хлопець певний час перебував під обстрілами. Усе пережите позначилося на стані шкіри.
“Гормони стресу” руйнують колаген і зменшують виробіток шкірою гіалуронової кислоти. Чимало пацієнтів скаржаться на те, що за час повномасштабної війни у них дуже постаріло обличчя, шкіра стала тьмяного кольору, сухою, лущиться. У таких випадках, звісно, необхідне професійне лікування та процедури.
