Останнім часом лунає дедалі більше розмов про те, що НАТО таки може вступити у війну. Так, почесний професор політології університету Чикаго Джон Міршаймер припустив: якщо війна затягнеться до кінця 2022 року, Вашингтон може ввести сухопутні війська в Україну для допомоги українській армії.
Голова комітету з питань оборони Палати громад парламенту Великої Британії Тобіас Еллвуд заявив, що якби росіяни навмисно спричинили аварію на ЗАЕС з витоком радіації, то такі дії були б витлумачені як напад на держави НАТО.
А за словами військового оглядача The Wall Street Journal Голмана Дженкінса, НАТО приречене на вступ у війну в Україні, бо інакше путін своєї поразки не визнає.
Невже і справді такий сценарій стане реальністю?
Про це — у розмові з керівником безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павлом Лакійчуком, полковником запасу, військовим експертом Сергієм Грабським, військовим експертом, генерал-майором СБУ Віктором Ягуном, керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком, експертом Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександром Краєвим та військовим експертом Олексієм Горовим.
“Як на мене, заяви про те, що Північноатлантичний альянс може вступити у російсько-українську війну, — це поки що декларація не так реальних планів, як політичної позиції, — каже Павло Лакійчук. — Хоча такі меседжі роблять неспроста — це неофіційне попередження путіну. США та Велика Британія застерігають окупантів, натякаючи на можливий розвиток подій”.
“Альянс не втручається у хід воєнних дій, крім випадків, коли є безпосередня загроза громадянам країн — членів НАТО, або пряма терористична загроза, — каже Сергій Грабський. — Так було, наприклад, з Афганістаном. Це не була територія держави НАТО, але блок проводив там військову операцію. Ймовірно, ці заяви прозвучали на випередження для кремлівських мрійників, щоб показати їм деякі можливі сценарії майбутнього”.
“За певних обставин, наприклад, якщо росія застосує ядерну зброю на території України, НАТО може відреагувати”, — вважає генерал-майор СБУ Віктор Ягун.
“А на мою думку, нині серйозні плани можливості втручання НАТО таки розглядаються. Принаймні США, Великою Британією та Польщею, — каже Олександр Мусієнко. — Стає доволі помітно, що країни Заходу перейшли від висловлення занепокоєння до більш серйозних і рішучих заяв. Це дуже хороший запобіжник у протидії росії. Фактично, Захід перестає остерігатися її, як раніше”.
— Що має стати червоною лінією, після якої НАТО може втрутитися?
● О. Мусієнко:
— На мою думку, це навмисна аварія на ЗАЕС, застосування зброї масового знищення, посилення ударів не тільки по території України, а й іншої держави НАТО.
— Якою може бути участь НАТО у війні?
● О. Мусієнко:
— Це буде залежати від ситуації. Країни НАТО мають сильну авіацію та потужні ракети, є можливості застосовувати військово-морські сили, які переважають можливості росіян — і в кількості військовослужбовців, і в кількості та якості техніки. НАТО також має можливості зібрати величезну сухопутну армію. Так, Україна нині самостійно дуже знесилює армію росії. Але вступ НАТО у війну був би для нас доволі суттєвою допомогою, пришвидшив би нашу перемогу.
— Які дії мала б зробити Верховна Рада, щоб участь НАТО була легітимною?
● О. Краєв:
— Оскільки Україна — парламентсько-президентська республіка, то відповідно до міжнародного звичаєвого права та наших установчих документів, ВРУ може запросити війська НАТО на перебування та здійснення дій захисту територіальної єдності й національного суверенітету на нашій території. В ідеалі, для цього потрібно, щоб був підписаний меморандум порозуміння для надання таких військ. Він допоможе чітко визначити мандат, час та умови. Проте це швидка процедура.
— Чи була б єдність всередині НАТО щодо вступу у війну в Україні?
● О. Краєв:
— Тут усе очевидно: американці та британці готові активно діяти. Канада, швидше за все, буде їх союзником, бо Джастін Трюдо достатньо різкий у висловлюваннях щодо росії. Більшість союзників, які є представниками Західної чи Південної Європи, воліли б залишитися нейтральними. Щодо Східної Європи, то значна частина держав підримала б таке рішення. Хоча є велике питання щодо угорців. Зрештою, можна використовувати не механізм НАТО, а піти шляхом двосторонніх угод, створюючи окремі коаліції, які будуть співпрацювати з Україною.
— А якщо загроза постане безпосередньо перед країнами, що є членами НАТО, Альянс вступить у війну?
● П. Лакійчук:
— Безумовно, якщо московити спробують розширити зону бойових дій на територію однієї з держав — членів Альянсу, наприклад, завдадуть ракетний удар по військових об’єктах на території Польщі, Румунії чи однієї з країн Балтії. А такий розвиток подій цілком допускаю. “Як держава східного флангу НАТО, ми повністю усвідомлюємо цю загрозу, тому консультації з нашими союзниками і зі штаб-квартирою НАТО є і будуть адекватними загрозам і діям рф у районі Кенігсберга”, — заявив нещодавно заступник міністра національної оборони Польщі Войцех Скуркевич щодо розміщення москвою гіперзвукових ракет “Кинджал” у Калінінграді.
Так, деякі країни НАТО, наприклад, Угорщина чи Туреччина, навіть у випадку прямої агресії щодо союзників з боку росії будуть намагатись “відпетляти”. Але варіантів дій у Альянсу в такій ситуації залишатиметься небагато — ігнорування п’ятої статті подібне денонсації Північноатлантичного договору. І оркам тоді протистоятиме вся міць євроатлантичної військової машини.
Звісно, є страх європейців перед розв’язуванням Третьої світової. Не знаю, які злочини має здійснити ще кремль, аби інстинкт самозбереження пересилив у свідомості євроатлантичної спільноти цей страх. Втім, москва робить усе, аби Європа і Америка прокинулися і усвідомили рівень загроз, що виходять з кремлівських боліт. Ядерна загроза — одна з таких.
Москва робить усе, аби Європа і Америка прокинулися і усвідомили рівень загроз, що виходять з кремлівських боліт.
● С. Грабський:
— Так, НАТО використовуватиме військові засоби протидії у разі нападу хоча б на одну країну, що є членом НАТО.
— Якою може бути реакція росії на безпосередню допомогу від НАТО?
● О. Краєв:
— У кремля буде два варіанти. Перший — це знизити градус напруги й зробити черговий жест доброї волі. До нього вони й наближаються, бо російське армійське керівництво розуміє, що рф не готова до прямого протистояння з НАТО. Другий сценарій — посилення провокацій та тиску з боку росії.
● О. Мусієнко:
— Вступ НАТО у війну проти росії може бути несподіванкою для багатьох, спровокує передусім внутрішнє протистояння всередині самої росії. Серед російських “еліт” точно з’являться сили, які не захочуть допустити тривалого глобального протистояння з НАТО, бо це означатиме для них втрату всього, зокрема й суверенітету російської держави в майбутньому.
● О. Горовий:
— Росія насправді понад усе боїться вступу НАТО у війну, бо підсвідомо розуміє, що програє її. Тому задіює активні словесні погрози, щоб відвернути такий сценарій. Але, може, прийде час, коли на погрози росіян ніхто не зважатиме. Тим паче, що НАТО увійде на територію України на запрошення українського уряду. А росіяни тут — окупанти.
Пряма військова допомога НАТО саме на території України — це великий страх росіян. Вони розуміють, що це фактично початок кінця їх військової авантюри в Україні. А для НАТО це може стати сторінкою великої слави: захистити слабшого на практиці — це найкращий доказ, що західні цінності існують не лише на папері.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із рідного села Степана Бандери
