Ключова ставка зросла з 10 відразу до 25%, тобто у 2,5 раза. Своє рішення НБУ обгрунтував необхідністю боротьби з інфляцією, яка в квітні перевищила 16% у річному вимірі та продовжує прискорюватися, й необхідністю підтримання курсової стабільності. У травні, наприклад, темпи продажу валюти Нацбанком різко зросли — до 3,4 мільярда доларів порівняно з 2 мільярдами у березні-квітні.
Нагадаємо, облікова ставка — це ключовий монетарний інструмент НБУ. Від її розміру залежать ставки за кредитами рефінансування для банків, дохідність депозитних сертифікатів, відсотки за кредитами й депозитами. Збільшуючи ставку, Нацбанк робить гроші дорожчими. Більшість експертів розкритикували рішення регулятора, вважаючи, що воно негативно вплине на українську економіку.
— Таке різке збільшення облікової ставки свідчить або про кричущу непрофесійність НБУ, або про спеціальну внутрішню диверсію, — переконаний голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Схиляюся до другого варіанта.
— Чому?
А. Новак:
— Нацбанк каже, що підвищення ставки допоможе зупинити інфляцію. Але забуває сказати, що зростання цін має різну природу. Є інфляція попиту, коли у людей стрімко ростуть доходи, вони купують набагато більше товарів і послуг, підживлюючи інфляцію. Але на цей час через війну та економічну кризу доходи українців не зростають. У нас — 13 мільйонів переселенців, які ледь зводять кінці з кінцями. В Україні спостерігається інфляція собівартості продукції через різке зростання цін на пальне та розрив логістичних ланцюгів. Тому боротися з такою інфляцією підвищенням вартості грошей та збільшенням податків на імпортні товари, які пропонує наш уряд, це — кричуща помилка.
— Втім, рішення ухвалене. Як зростання ставки вплине на нашу економіку?
— Призведе до ще гірших процесів у ній. Адже банки тепер кредитуватимуть підприємства під 30% річних і більше, а населення — під ще вищі відсотки, — вважає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Який бізнес зможе витримати такі ставки, тим паче в умовах війни?! Багато хто буде змушений згорнути свою діяльність.
Збільшення кредитних ставок для населення призведе до зниження попиту на товари та сприятиме поглибленню кризи. Разом з тим високі ставки, навпаки, сприяють зростанню цін та прискорюють інфляцію. Адже підприємства, які беруть у банків кредити, закладають всі відсотки у вартість своїх товарів. Тому чим вищі відсоткові ставки, тим вищими будуть ціни. Досвід України, де відсоткові ставки постійно високі, яскраво свідчить про те, що вони не призводять до зниження інфляції, не запобігають девальвації валюти, натомість методично знищують вітчизняну економіку.
— Чи допоможе підвищення ставки стабілізувати курс гривні?
О. Хмелевський:
— НБУ каже, що високі ставки знизять попит на валюту та стримають девальвацію. Проте це твердження стосується лише інвестицій фінансового характеру, коли інвестори отримують пасивні доходи від інвестицій чи цінних паперів. Але Нацбанк з початком війни суттєво обмежив інвестиції за кордон. Тепер в основному валюту купують не для інвестицій, а для закупівлі імпортних товарів. Тому збільшення облікової ставки не призведе до значного скорочення попиту на валюту. Хіба що Нацбанк готується скасувати валютні обмеження і повернутися до довоєнної практики вільного руху капіталу.
Через слабкість економіки України гривня не може конкурувати з доларом чи євро, і при плаваючому валютному курсі буде постійно девальвувати. Спроби за рахунок високих ставок зміцнити гривню призводять до знищення вітчизняної економіки. В умовах війни, коли великий ризик втратити гроші, навіть високі ставки не спиняють відтік капіталу. У випадку, якщо Нацбанк зніме валютні обмеження, девальвація гривні ще більше прискориться. Ми вже це спостерігали в 2014 — 2015 роках, коли, незважаючи на підняття облікової ставки до 30%, гривня знецінилася втричі.
— А як можна стримати девальвацію гривні в умовах війни?
О. Хмелевський:
— Лише адміністративними заходами. Часткова лібералізація валютного ринку, зняття низки обмежень у квітні та травні, розширення переліку товарів критичного імпорту й призвели до зростання попиту на валюту. В умовах, що створилися, Нацбанку слід було, навпаки, посилити валютні обмеження, зокрема, заборонити інвестиції за кордон, обмежити кількість суб’єктів зовнішньоекономічних операцій, запровадити державний валютний контроль (нині валютний контроль покладено на комерційні банки, які часто заплющують очі на порушення з боку своїх клієнтів).
Але наразі грошова та валютна політика, яку здійснює Нацбанк, неприйнятна в умовах війни. Сьогодні, коли економіка потребує підтримки, Нацбанк мав би не підвищувати, а кардинально знизити облікову ставку, скажімо до 1% річних. Це суттєво знизило би вартість кредитів та сприяло б зростанню ділової активності.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про те, як пройшли випускні у навчальних закладах, які постраждали від обстрілів рашистів
