НБУ вперше за понад рік знизив ставку рефінансування одразу на три відсотки — з 25% до 22%. Регулятор пояснив, що пішов на такий крок, бо інфляція в Україні сповільнюється, а ситуація на валютному ринку — стійка.
Водночас чимало аналітиків вважає, що треба було знизити облікову ставку більш ніж на 3%. Ситуацію аналізуємо разом з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним та координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетманом.
— Чому Нацбанк пішов на зниження ставки рефінансування?
● О. Пендзин:
— Що таке облікова ставка? Це еквівалент вартості грошей в економіці, інструмент, яким НБУ намагається знизити інфляцію. Що вища вартість грошей, то менше їх використовують, тобто в обігу грошової маси менше і вона менше тисне на ціни. Так створюють умови для сповільнення інфляції.
У нас торік інфляція становила 26% річних. Тепер — 12%. Як бачимо, загальний обсяг інфляції істотно знизився. Це дало підстави для зменшення ставки рефінансування.
— Чи варто було зменшувати ставку ще більше?
● О. Пендзин:
— Наразі ставка рефінансування перевищує рівень інфляції на 11%. З одного боку, зниження облікової ставки сповільнює інфляцію, з другого — сповільнює розвиток бізнесу. Адже ставка рефінансування — це фактично той відсоток, за яким банки можуть узяти в кредит гроші у Нацбанку. Як правило, ставка кредитування — це ставка рефінансування плюс 5%. Скажіть, будь ласка: який бізнес нині може “потягнути” майже 30% річних? Та ніякий. Хіба що якийсь торговельно-посередницький, як то кажуть, “купи-продай”.
— Чому ж НБУ не знизив ставку суттєвіше?
● О. Пендзин:
— Очевидно, Нацбанк визначив саме таку ставку, беручи до уваги низку факторів. По-перше, не зрозуміло, що буде на фронті. По-друге, ми сьогодні надто залежні від зовнішньої макрофінансової допомоги. МВФ погодив програму, але вона передбачає чимало політичних вимог. Європейці пообіцяли 50 мільярдів євро у 2024 — 2027 роках. Але скільки конкретно нам виділять наступного року, ще не вирішено. Американці можуть упевнено надавати нам допомогу до серпня наступного року. Далі розпочнуться президентські перегони, і не відомо, як розвиватиметься ситуація.
По-третє, у нас зупинилася зернова угода, і ми не знаємо достеменно, як далі експортуватимемо зерно. По-четверте, є великий ризик, що взимку цього року можуть повторитися блекаути. Отже, багато факторів впливатимуть на перспективи відновлення української економіки. Тому Нацбанк зробив обережний крок, пообіцявши, що якщо все буде добре, то й надалі знижуватиме ставку. Я вважаю, це правильно. А дехто, мабуть, забуває, що ми живемо у країні, 20% території якої окуповано і в якій триває повномасштабна війна.
— Як зниження облікової ставки вплине на вартість кредитів, депозитів і на гривню?
● О. Пендзин:
— Що нижча облікова ставка, то більше грошей в обігу. Що більше грошей в обігу, то вищий тиск на валютний ринок. Минулого тижня готівкова гривня подешевшала на 50 копійок (було 37 гривень за долар, тепер — 37,50). Очевидно, Нацбанк стежитиме, як зниження облікової ставки позначиться на валютному ринку.
● О. Гетман:
— Банки залучатимуть депозити під нижчі відсотки. Щоправда, у конкуренції за клієнтів вони, думаю, не поспішатимуть надто різко зменшувати ставки вкладів.
Так само знизяться ставки кредитів. Якщо банки надавали позики під 30% і більше (до уваги не беремо програму 5-7-9%), то тепер ставка становитиме в середньому 27 — 29%. Це все ще шалені відсотки. Тому чекаємо дальшого зниження облікової ставки НБУ, а отже, і ставок кредитів.
