Нововведення стосуються, зокрема, наповненості дистанційних класів. Тепер у них має бути не менше як 20 учнів, а у школах у прифронтовій зоні, у селі або на тимчасово окупованій території — до 10. Усі учні мають навчатися за однією освітньою програмою. Дітей, які тепер перебувають за кордоном і ходять до місцевої школи, зараховуватимуть у дистанційні українознавчі класи. А для учнів на ТОТ залишають можливість індивідуального навчання — під педагогічним патронажем.
Тим часом експерти кажуть, що зміни до наказів МОН №1112 і №1115 порушують права не лише дітей-ВПО, а й тих, хто вимушено виїхав за кордон, і дітей на ТОТ. Є ризик, що в новому навчальному році вони можуть залишитися взагалі без доступу до навчання.
— На етапі громадського обговорення проєктів цих наказів МОН надало неіснуючу електронну адресу для пропозицій, — розповідає Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України. — Наша ж позиція така, що ці накази треба скасувати, бо вони містять системні порушення законодавства. І про це, до речі, говорила й група народних депутатів на Годині запитань до уряду.
Зміни, анонсовані Міносвіти, не розв’язують проблем ні прифронтових громад, ні громад на окупованих територіях, ні дітей, які навчаються за кордоном і хочуть здобувати українську освіту, щоб не втрачати зв’язку з Батьківщиною.
— Чому?
— У цих документах йдеться про те, що заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою в разі відсутності щонайбільше двох паралелей (до прикладу, є 1 — 6 та 8 — 11 класи, а 7-го може не бути). Проте така норма обмежує автономні права закладів освіти, закріплені в законі “Про повну загальну середню освіту”.
Мовиться і про нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів. Встановлено мінімальну наповнюваність такого класу — 20 учнів у закладах загальної середньої освіти на час дії воєнного стану. Та це суперечить чинному законодавству, яке передбачає мінімальну наповнюваність класу — 5 учнів. Якщо жоден із закладів освіти громади не відповідає цим вимогам, обласна військова адміністрація має визначити один заклад для організації дистанційного або індивідуального навчання. Хоча це не входить до переліку компетенцій ОВА.
Також передбачено “зупинення діяльності закладів освіти”, що працюють за дистанційною формою, переведення працівників на простій або призупинення з ними трудових відносин. А це знову ж таки суперечить законам і Конституції України. І стане підставою для численних судових позовів, компенсаційних виплат i витрат з державного та місцевих бюджетів.
Але зауважу, що накази МОН зі змінами, які мають впроваджувати вже з вересня цього року, набудуть чинності лише після державної реєстрації в Мін’юсті. Тож є велике сподівання, що їх не зареєструють.
— Чи українські діти, які тепер перебувають за кордоном, зможуть навчатися дистанційно?
— Лише ті, які не відвідують школи за кордоном, зможуть навчатися за повною програмою в українській школі. Бо одночасно використовувати в межах одного
дистанційного класу два навчальні плани і більше не можна, — зауважує Олександр Кондратюк, експерт з освітніх питань. — Отож якщо дитина відвідує місцеву школу в країні перебування, вона не зможе навчатися в українській дистанційно. Її зарахують до спеціального українознавчого класу, де вивчатимуть лише чотири дисципліни (5 — 8 годин на тиждень).
