На тлі тарифних протестів влада тимчасово знизила ціни на блакитне паливо. Уряд ухвалив постанову, яка передбачає, що з 1 лютого на період дії карантину, але не довше ніж до 31 березня, жоден постачальник не зможе надавати побутовим споживачам газ дорожче як 6,99 грн за кубометр (з ПДВ).
Тобто ціна газу для населення у лютому і березні буде нижчою для більшості споживачів, зокрема клієнтів облгаззбутів, у середньому на 2 — 3 гривні за кубометр порівняно з січнем. Якщо, приміром, газзбут не зможе постачати газ за граничною ціною чи відмовиться це робити, то ці обов’язки візьме на себе “Нафтогаз”.
Уряд каже, що не відмовляється від ринку газу, тобто про повернення до спеціальних зобов’язань (ПСО) не йдеться. Мовляв, рішення щодо граничної ціни є тимчасовим, адже газ на світових ринках дорожчає. Влада сподівається, що навесні ціни на блакитне паливо поповзуть донизу.
Також НКРЕКП під тиском громадськості схвалила проект постанови про зниження на 3,5 — 30% з 1 лютого тарифів на розподіл газу для низки операторів газорозподільних мереж. Комісія обіцяє, що він не перевищувати 1,79 грн/куб. м. Щоправда, не відомо, чи така знижка діятиме лише два місяці, тобто у лютому та березні, чи до кінця року.
— Встановлення граничної ціни на газ для населення — це подачка від уряду на два місяці, — переконаний енергетичний експерт Геннадій Рябцев. — Вона скидається на акції у наших магазинах, коли спершу ціни підвищують на 100%, а потім демонстративно знижують на 20%.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що платіжки всіх українців зменшаться в середньому на 500 гривень. Так, для 2,5 мільйона домогосподарств ціна газу тимчасово трохи знизиться. Але для 12,5 мільйона помешкань із централізованим опаленням платіжки зменшаться на кілька гривень. Бо у постанові нічого не сказано про зниження тарифів на тепло.
— А як узагалі з’явилася гранична ціна газу на рівні 6,99 гривні за кубометр?
— Своєю постановою уряд відніс газ до суспільно значущих товарів, тобто фактично перейшов до державного регулювання ціни на нього, — додає енергетичний експерт Марія Яковлєва. — Згідно із законом “Про ціни та ціноутворення”, рівень такої ціни мають встановлювати на підставі собівартості плюс обгрунтування розміру прибутку, який дасть змогу розвиватися газопостачальним підприємствам.
Пан Шмигаль заявив, що ціна на рівні 6,99 гривні за кубометр була найнижчою ціною на біржі за грудень-січень. Але якби прем’єр-міністр справді виконав норму закону “Про ціни та ціноутворення”, тоді граничний тариф на газ для населення не перевищував би 5 гривень за кубометр з ПДВ і витратами на транспортування. У цю ціну входить собівартість видобутку українського газу на рівні 1,7 грн/м3 плюс 30% прибутку для підприємства-видобувника та 10% націнка для постачальників за умови продажу об’ємів природного газу “Укргазвидобування” всім постачальникам ринку на однакових умовах.
Г. Рябцев:
— Щоб захистити населення від підвищення цін на газ, досить було відв’язати ціну блакитного палива в Україні від європейського хабу. Адже Україна споживає 30 млрд кубометрів газу на рік, власний видобуток становить 20 млрд кубометрів. Уряд разом із “Нафтогазом” улітку вихвалявся, що закачав у підземні сховища рекордний об’єм газу — 29 млрд кубометрів. Тобто наразі нам не потрібен імпортний газ. Певен, що його якщо й імпортують, то в дуже невеликій кількості. Тоді чому ціна його має визначатися на якихось віртуальних європейських хабах?!
— Тобто були й інші способи пом’якшити комунальний тиск на населення в умовах карантину та зниження доходів?
— Безперечно, — переконаний провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова, кандидат технічних наук Максим Білявський. — Перший — це формування справедливої прозорої ринкової ціни шляхом створення індикативу українського блакитного палива через виведення всього ресурсу газу власного видобутку та імпортованого на біржові торги. Одночасно із цим потрібно було б забезпечити належний рівень ліцензійного контролю НКРЕКП за учасниками ринку для уникнення спекуляцій та гарантування споживачеві можливості вільного вибору постачальника. За нашими оцінками, коридор цін тоді протягом 2021 року був би на рівні 4,8 — 6,55 грн/кубометр.
Другий варіант — це запровадження інституту гарантованого постачальника газу для населення, який працює за регульованою, але економічно обгрунтованою ціною. За таким сценарієм варто застосовувати ринкові інструменти — це імпортний паритет, але без врахування транспортування, тобто мова про формульний підхід “Хаб 0” або навіть “Хаб –”. При такому підході ціна газу була б у діапазоні 5,1 — 6,55 грн/куб. м.
— Чи можуть облгаззбути з часом оскаржити рішення Кабміну в суді, адже вони недоотримають значні прибутки, і згодом за так зване зниження заплатять усі споживачі? Таке було не раз.
Г. Рябцев:
— Коли йдеться про регулювання ціни, то всі проекти постанов Кабміну повинні супроводжуватися економічними розрахунками. Цей проект мав бути узгоджений із регуляторними органами влади, зокрема з Державного регуляторною службою. Але цього не сталося, тому можуть бути підстави для судових позовів.
ТИМ ЧАСОМ
Нові хитрощі облгаззбутів
Споживачі скаржаться на заплутані газові платіжки та космічні суми у них. Коли житель Львівщини Дмитро Миколайович отримав платіжку за газ за грудень, то, каже, ледь не зомлів. Облгаззбут рекомендував йому заплатити за грудневий газ 740 гривень. Хоча його родина спожила в останній місяць року лише 24 кубометри блакитного палива.
“Ціна на газ зростає і зростає, тому ще влітку ми закупили дрова і опалюємо ними приватний будинок, — розповідає 80-річний пенсіонер. — Газ використовуємо лише для приготування їжі. Нещодавно прийшла платіжка за блакитне паливо і мені, правду кажучи, мову відняло, коли побачив суму — 740 гривень. Узявся уважно вивчати її. За спожитий у грудні газ (24,18 м3 x 8,80 грн/м3 ) мені нарахували 213,01 гривні. З цією сумою я згоден. А от з іншими нарахуваннями — категорично ні”.
Дмитро Миколайович каже, що у платіжці за газ з’явилася нова графа — “Перерахунки”. Не знати за що чоловікові виставили 151,15 гривні. “Які можуть бути перерахунки, якщо у мене немає жодної заборгованості за газ? Показники передаю вчасно — з 1 по 5 число місяця, чітко здійснюю оплату за показниками лічильника. Крім того, побачив у платіжці ще одну нову графу — “Очікуване споживання у січні”.
Які можуть бути перерахунки, якщо у мене немає жодної заборгованості за газ?
За 37,98 мЗ майбутнього січневого газу облгаззбут запропонував пенсіонерові заплатити аж 375 гривень (ціна одного кубометра — 9,89 грн). Як підсумок загальна сума, рекомендована до сплати, — 740 гривень.
“Та це майже половина моєї пенсії, — бідкається чоловік. — Чому газзбут нараховує мені якісь незрозумілі суми? Чому я повинен авансом платити Фірташеві за газ, який не спожив?! Мені ж пенсію наперед ніхто не дає”. Чоловік каже, що намагався з’ясувати у газовиків, що ж за космічні суми йому нарахували, але на жоден номер газзбуту і облгазу додзвонитися не міг.
Схожа ситуація і в читачки “Експресу” Світлани Кушнір. “У жовтні мені дописали 50 кубометрів газу, у листопаді — 120, а в грудні — вже 215 кубів. Терпець уривається на таке свавілля”, — каже вона. Жінка зазначає, що остаточно вирішила змінити постачальника газу на “Нафтогаз”. Сподівається, державна компанія так не дуритиме споживачів.
МОЖНА НЕ ПЛАТИТИ!
“З 1 грудня в Україні діють нововведення щодо оплати за спожитий природний газ, — розповідає директор ТОВ “Львівгаз збут” Павло Майк. — Зокрема, поряд із сумою заборгованості за спожите блакитне паливо з’явилася графа “Очікуване споживання”. Сума очікуваного споживання у поточному місяці визначається для кожного клієнта індивідуально і залежить від споживання газу у грудні минулого року з урахуванням динаміки використання ресурсу за останні 12 місяців. Такий платіж дозволяє запобігти появі заборгованості за природний газ та нарахуванню пені.
Але це — необов’язковий платіж. Споживач має цілковите право розрахуватись лише за газ, який спожив попереднього місяця”.
А ЩО ЦЕ ЗА ПЕРЕРАХУНКИ?
“Експрес” намагався з’ясувати, чому у платіжках газзбутів за грудень з’явилася таємнича графа “Перерахунки” і чомусь не на користь споживача. Газзбут нам повідомив, що не здійснює обліку спожитого об’єму газу, а лише виставляє рахунки споживачам. Мовляв, облік спожитого газу здійснює облгаз. Облгаз, на жаль, не спромігся пояснити, що це за загадкові “перерахунки” у платіжках.
“Якщо споживач отримує від газопостачальної компанії платіжки, дані яких відрізняються від показників лічильника, а отже, від реально спожитого об’єму газу, такі дії компаній можуть кваліфікуватись як порушення закону про ринок природного газу, ліцензійних умов та антимонопольного законодавства, — зауважує Анна Сулима, експертка “Ліги антитрасту”. — Для захисту своїх прав споживач може звернутись із відповідними заявами для перевірки дій газопостачальної компанії та оператора розподільчих мереж до НКРЕКП та Антимонопольного комітету.
Для підготовки обгрунтованої заяви раджу спочатку направити звернення щодо отримання пояснень про такі донарахування та з вимогою припинити незаконні дії до постачальника й оператора ГРМ.
НКРЕКП та АМКУ за заявами має перевірити дії газовиків і в разі порушення ними законодавства і здійснення неправомірного донарахування вжити заходів — у формі штрафів, зобов’язання припинити неправомірні дії та визнання порушення.
У разі ж визнання АМКУ вчинення газовими компаніями порушення конкурентного законодавства споживачі, як потерпілі від незаконних дій, мають право на стягнення з порушників переплати у подвійному розмірі”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як живе громада ассирійців на Чернігівщині
