Не відпрацював три роки за скеруванням: суд зобов’язав випускника медичного вишу повернути понад... 209 тисяч гривень

На навчання студентів у вишах за рахунок державного чи регіонального бюджетів витрачаються чималі кошти. Суми вимірюються сотнями тисяч гривень.

Фото depositphotos.com
Фото depositphotos.com

Отримавши диплом, не всі випускники працюють за обраною спеціальністю та виконують умови підписаного з вишем договору. І тут починаються великі проблеми. 

Деражнянський районний суд Хмельниччини зобов’язав випускника Івано-Франківського медичного університету повернути за навчання понад 209 тисяч гривень. Як зазначається у матеріалах справи, студент у вересні 2014 року вступив на державну форму за спеціальністю “лікувальна справа”. Відразу ж підписав угоду, згідно з якою після закінчення навчання та інтернатури зобов’язувався відпрацювати не менш як три роки в державному або комунальному медичному закладі. Документ передбачає, що, в разі відмови, він має повернути кошти, витрачені на його навчання з державного бюджету.

“У 2020 році випускника медуніверситету направили хірургом у Шепетівську центральну районну лікарню, — розповідає Віта Франчук, речниця обласного апеляційного суду. — Однак у липні 2022 року молодий лікар-інтерн звільнився за власним бажанням, не відпрацювавши обов’язкових трьох років. Цей факт виплив під час ревізії фінансово-господарської діяльності університету, яку проводила Держаудитслужба. Відповідно до розрахунку фактичних витрат, вартість навчання студента становила 209 102 гривні, зокрема як академічну стипендію було виплачено 76 246 гривень. Університет звернувся до свого випускника з вимогою відшкодувати ці кошти. Але відповіді не дістав. Відтак подав позов до суду. На засідання ні відповідач, ні представники університету не з’явилися. Тому суд на основі наявних у справі доказів ухвалив заочне рішення”. 

За останні три роки ми знайшли в судовому реєстрі трохи більше десятка подібних справ. Причому більшість розглянуто цьогоріч. Ось деякі з них. 

Випускниця Тернопільського національного медичного університету після закінчення шестирічного курсу навчання звернулася до голови комісії з працевлаштування вишу із заявою про скерування для проходження інтернатури сімейним лікарем в Антонінську амбулаторію на Хмельниччині. Однак до медичного закладу молода лікарка не прибула. Не відпрацювала вона й обов’язкових трьох років як молода спеціалістка. Такий факт теж було виявлено під час ревізії, яку проводили в медуніверситеті минулого року. Виш звернувся з позовом до суду, і той своїм рішенням зобов’язав стягнути з випускниці до державного бюджету 216 545 гривень.

Вінницький національний медичний університет імені Пирогова звернувся до суду з позовом до випускника 2019 року про стягнення 208 638 гривень коштів за навчання на бюджетній формі, включаючи соціальну стипендію. Молодого лікаря було направлено для проходження інтернатури й подальшої роботи в психіатричну лікарню сусідньої області. Але через півтора року медичний заклад закрили в зв’язку з реорганізацією. Керівництво обласної психіатричної лікарні запропонувало інтерну роботу в іншому місці. Але він відмовився переїжджати, позаяк там йому не гарантували забезпечення комфортним житлом. 

“Ні угода, ні профільне положення не зобов’язували відповідача відпрацьовувати три роки в будь-якому іншому місці, крім того, куди він був направлений”, — зазначила в судовому засіданні адвокатка молодого лікаря. Однак суд не взяв до уваги цей аргумент, тому що інтерн звільнився з роботи за власним бажанням, а не в зв’язку з ліквідацією лікарні. Водночас позов Вінницького медуніверситету суд задовольнив частково — стягнув з молодого лікаря не 208 638, а 182 265 гривень плати за навчання та відмовив у стягненні отриманої стипендії. Мотивував це тим, що соціальна стипендія була призначена як частина державної допомоги і слугувала для студента основним засобом до існування. 

А ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТИ? 

— Чинним законом “Про вищу освіту” не передбачено обов’язкового трирічного терміну відпрацювання за скеруванням випускниками навчальних закладів, які здобувають вищу освіту за кошти державного чи регіонального бюджету, — пояснює Микола Скиба, освітній експерт. — Крім того, вони не зобов’язані повертати кошти за навчання. Норма обов’язкового трирічного терміну відпрацювання за скеруванням для випускників вишів, які навчалися на бюджеті, діяла до 2014 року. А в разі невідпрацювання встановленого терміну вони мали відшкодувати вартість освіти й виплачену академічну стипендію. 

Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 10 липня 2014 року дійшов висновку, що обов’язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускниками вишу призводить до порушення їхнього конституційного права на працю, що вільно обирається або на яку вони вільно погоджуються. Відтак цю норму виключили із закону. Тому наразі суди задовольняють позови вишів про відшкодування плати за навчання для студентів, які вступили на бюджет і уклали угоди на відпрацювання до 6 вересня 2014 року. Переважна більшість таких справ стосується випускників, які здобували освіту за медичними спеціальностями, та аспірантів. Й суди в основному задовольняють такі позови. 

— Чи є винятки? 

— Студенти, які вступили у виш до 6 вересня 2014 року, можуть розірвати підписану з навчальним закладом угоду про обов’язкове відпрацювання трирічного терміну лише з поважних причин, — каже Олеся Гродовська, юристка. — Це, зокрема, встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може приступити до роботи за місцем призначення. Або ж встановлення інвалідності І чи ІІ груп його дружині (чоловіку) чи одному з його батьків. Також не зобов’язані відпрацьовувати одинокі батько чи мати, котрі мають дитину до 14 років або дитину з інвалідністю старшого віку. 

Утім, якщо навчальний заклад уклав зі студентом угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, якою передбачений обов’язок випускника після закінчення навчання відпрацювати три роки за розподілом, наприклад у закладі охорони здоров’я, то така угода цілком законна. Велика палата Верховного Суду вважає її розумною і справедливою. 

— В яких ще випадках студенти зобов’язані відшкодовувати кошти за навчання? 

— Згідно з чинним законодавством, громадяни мають право безоплатно навчатися за кошти державного бюджету один раз на бакалавраті й один раз на магістратурі. Але якщо студент не завершив навчання на бакалавраті чи на магістратурі за обраною спеціальністю і бажає вступити на іншу, то він повинен повернути гроші, які держава раніше витратила за оплату послуг з його підготовки. Обов’язок повернення коштів виникає у студента з першого дня після зарахування до вишу й поширюється лише на тих, хто вирішив повторно здобувати вищу освіту за рахунок держбюджету після 1 вересня 2015 року. Відшкодувати вартість попереднього навчання на бюджеті студент повинен після повторного вступу, але не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з початку навчального року, бо інакше відрахують. Якщо ж матеріальне становище не дозволяє сплатити всю суму відразу, можна звернутися до керівника навчального закладу із заявою про реструктуризацію боргу. В такому разі спочатку доведеться заплатити не менш як половину загального розміру коштів, а решту — частинами до кінця поточного навчального року. 

Подробиці
Фото: РосЗМІ

Кремлівський диктатор не любить коли його обманюють, а генерал цим якраз і займався.

23.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Відстань між генералом і солдатом повинна бути мінімальною.

23.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ (мобільний крематорій РФ)

Росія закупила мобільні крематорії задовго до вторгнення в Україну.

23.11
Подробиці
Півтора місяця після отруєння. Фото: Вікіпедія

Офіс директора Національної розвідки США (ODNI) вперше розсекретив меморандум 2016 року про політичні вбивства за кордоном. Звіт на двох сторінках був підготовлений на прохання комітетів з розвідки Конгресу США.

23.11
Cтиль життя
Фото: facebook.com/NacionalnijPrirodnijParkSynevir

Реабілітаційний центр у НПП “Синевир” допомагає парнокопитним повернутися до дикої природи.

23.11
Подробиці
Фото: МВС

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

23.11
Подробиці
Скриншот з відео

Російська армія здійснила спробу штурму українських позицій у Времівці на Донеччині. Знищити колону окупантів вдалось завдяки, в тому числі, автоматам на дронах.

23.11
Подробиці
Фото архівне, facebook.com/Ministry.for.restoration

У Медиці на Підкарпатті о 8:00 ранку 23 листопада фермери розпочали протест: блокують дорогу, що веде до прикордонного переходу з Україною.

23.11
Подробиці
Фото: interfax.com.ua

Головне управління розвідки Міноборони підтвердило розробку в РФ документа з поділом України на три частини.

23.11
Подробиці
Фото: telegram.org

Новообраний президент США Дональд Трамп розглядає можливість призначення Річарда Гренелла, свого колишнього керівника розвідки, на посаду спеціального посланця з питань російсько-української війни.

23.11
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Північнокорейські солдати вже перебувають в окупованому Маріуполі та на захоплених територіях Харківщини. CNN повідомляє, що вони діють як "технічні радники" і залишаються окремо від російських підрозділів.

22.11
Подробиці
Фото: Вікіпедія

Йдеться про “Орєшнік”, який окупанти запустили по Дніпру. “Аналогів” йому, за словами диктатора, як завжди “немає”.

22.11
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

До створення ракетного комплексу причетний "Мінський завод колісних тягачів", який постачав техніку для російського ВПК.

22.11
Подробиці
Окупанти розстріляли п’ятьох полонених бійців ЗСУ поблизу Вугледару

За даними Офісу генпрокурора від початку Курської операції, росіяни вбили там 20 беззбройних українських військових.

22.11
Подробиці
Рівненська АЕС

Обстріли пошкодили критичні підстанції, важливі для стабільної роботи АЕС. Це викликає серйозне занепокоєння через ризики для енергосистеми та безпеки атомних станцій.

22.11
Подробиці
Фото:  Copyright © David Monniaux

Єдиним суттєвим козирем українців у цій війні залишається Курська область.

22.11
Подробиці
Фото: 225 ОШБ

На штурм наших позицій йдуть смертники і вони знають, що не повернуться.

22.11
Люди і проблеми
Фото Ярослава Станчака

Розмір допустимих покупок зріс до 100 тисяч гривень, а витрати на енергетичні установки тепер не стануть перешкодою для допомоги.

22.11
Подробиці
Фото: вікіпедія

Міністр закордонних справ України не бачить змісту про щось говорити з Путіном.

22.11
Cпорт
Фото: facebook.com/EURO2024

Гравці скаржаться на надмірне навантаження у 70–80 матчів за сезон, тоді як клуби та організатори змагань фокусуються на прибутках. Що далі?

22.11
Подробиці
Фото: 60-та бригада

Українські військові ледве стримували сміх, коли побачили на якій техніці атакують штурмовики РФ.

22.11
Подробиці
Фото: wikimedia.org

До десяти з них застосований максимальний набір санкцій – 21 вид. Семеро - отримали їх вперше.

22.11
Подробиці
Скрін з відео

Внаслідок удару було поранено та ліквідовано понад 50 високопоставлених офіцерів.

22.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Крім того, окупанти продовжують наступати північним берегом Курахівського водосховища, де увійшли в село Берестки.

22.11
Подробиці
Фото зі сторінки Аліни Михайлової у Фейсбук.

Окупанти не дають евакуювати поранених воїнів. Якщо поранення не критичне, то українські захисники можуть навіть кілька днів залишатися на позиціях аж до наступної ротації.

22.11
Люди і проблеми
Фото: armyinform.com.ua

Тепер є більше гарантій, що виплати будуть. Що треба знати рідним?

22.11
показати більше