Незалежній Україні — 32! Чи справді незалежність неможлива без пролиття крові — історики

Задовго до 1991 року за незалежність віддали життя мільйони українців. Російське керівництво завжди вважало та й вважає Україну загрозою для існування їхньої держави.

Фото uk.wikipedia.org/wiki/Проголошення_незалежності_України_1991
Фото uk.wikipedia.org/wiki/Проголошення_незалежності_України_1991
● Мітинг на площі біля Верховної Ради України. 24 серпня 1991 року.

Цьогоріч Україна вдруге відзначає День Незалежності, перебуваючи в горнилі повномасштабної війни з Росією. Десятий рік наші воїни відстоюють українську державність і цілісність. Цю боротьбу інтелектуали нерідко називають екзистенційною і переконують: вона була неминучою. Але чи справді це так? 

Про те, чи могла історія піти за іншою траєкторією, розмовляємо з військовим істориком Василем Павловим, професором політології Національного університету "Києво-Могилянська Академія", науковим директором Фонду “Демократичні ініціативи” Олексієм Гаранем і доктором історичних наук, публічним інтелектуалом Ярославом Грицаком. 

— Нерідко українці оперують тезою про те, що в 1991 році незалежність дісталася нам, загалом кажучи, без крові. Чи поділяєте ви таку думку? 

● Я. Грицак: 

— Стверджувати, що незалежність нам “дісталася”, — абсолютно некоректно і несправедливо щодо діячів, які працювали над її здобуттям. Тоді, у 1991 році, українська еліта (навіть комуністична!) дуже вдало зманеврувала і доклала до цього максимум зусиль. Якби Україні незалежність “дісталася”, нині ми були б у такому становищі, як Казахстан чи Білорусь. Але в нас ситуація інша. 

● В. Павлов: 

— Суто історично це твердження правильне. У 1991 році, в момент проголошення незалежності України, бойових дій щодо цього не велося і кров не проливалася. Ба більше, такий крок тоді навіть підтримали представники Комуністичної партії. Але в історичній ретроспективі це твердження можна легко спростувати, адже очевидно: аби здобути самостійність у 1991 році, українці лише в XX столітті пролили чимало власної та чужої крові. Зокрема, коли у 1918 році Україна вперше проголошувала незалежність, вже тривала російсько-українська війна.

● О. Гарань: 

— Таке твердження є спрощенням історичних подій. Справді, розпад Радянського Союзу пройшов безкровно, якщо не враховувати певних конфліктів у Литві, Придністров’ї та на Закавказзі. Але задовго до цього за незалежність віддали життя мільйони українців. Згадаймо Голодомор, репресії, Другу світову війну, спротив УПА... Крові пролилося чимало. І навіть коли відбувалося переосмислення національно-визвольної боротьби на користь ненасильницьких методів (йдеться, зокрема, про рух шістдесятників), жертви були. Тому така думка категорично неправильна. 

Один із лідерів українського національно-визвольного руху Левко Лук’яненко закликав до ненасильницької боротьби за незалежність України, агітував за конституційне право республіки вийти зі складу СРСР, і за це був засуджений до страти. Він відбув у таборах 27 років, та повернувся з ув’язнення з неозлобленим серцем і казав: “Комуністи, які прагнутимуть незалежності України, будуть нашими союзниками”. І це одна з причин, чому нам таки вдалося домогтися незалежності. 

Те, що в 1991 році незалежність таки відбулася, можна завдячувати союзу трьох сил: націонал-демократів, так званих націонал-комуністів і робітничого руху Сходу та Півдня. Мирна незалежність, без етнічних конфліктів, стала можливою завдяки згоді українців.

— Побутує також думка, що жодна країна не стала незалежною без пролитої крові. Чи справді це так? 

● О. Гарань: 

— Буває різне. Скажімо, в 1905 році Норвегія отримала незалежність від Швеції мирним шляхом — через референдум. Розпади британської та французької колоніальних імперій в Африці також відбувалися переважно без збройного спротиву (хоч є криваві винятки в Алжирі та Кенії). Однак правдою є і те, що зазвичай країни, які здобувають свою незалежність, мають героїв, які за неї боролися. 

— Чи можна вважати, що ця російсько-українська війна була неминучою? 

● О. Гарань: 

— Рано чи пізно Росія мала проявити свою агресивну натуру. Цього можна було б уникнути, якби утвердилася російська демократія, політика Заходу була іншою, а українці не пов’язнули б у з’ясовуванні стосунків одне з одним. Але шлях війни був обраний, коли Росія почала впадати в імперіалістичний авторитаризм. Факторів, які впливали на такий розвиток подій, було чимало. Але очевидно, що саме режим Путіна якнайрішучіше штовхав історію у бік війни. Про це свідчить його прагнення відновити Російську імперію і заперечення існування української нації.

● В. Павлов: 

— Ще з моменту виходу України з СРСР Росія прийняла рішення боротися проти нашої незалежності. Війна могла розпочатися ще в 1994 —1995 роках, коли Росія вперше намагалася захопити Крим. Вона могла стартувати й у 2003 році під час конфлікту довкола Тузли, і в 2004- му, коли українці масово вийшли на Майдан Незалежності. Приводом для нападу могла стати й війна в Грузії. РФ не раз була готова завдати удару, вона лише вичікувала моменту, коли Україна буде слабкою. 

Агресія РФ була неминучою, оскільки російське керівництво вважало та й вважає Україну загрозою для існування російської держави. Успішна, демократична держава з розвиненою економікою та відкритим суспільством, інтегрованим до міжнародної спільноти, могла підштовхнути російські регіональні еліти до боротьби. І це стало небезпечним сигналом для Москви. Тож, я переконаний, це було лише питання часу, і в 2014 році Україна почала сплачувати відтермінований рахунок за свою незалежність. 

● Я. Грицак: 

— А на мою думку, не слід вважати, що ця війна була неминучою. Її спровокувало небажання Росії цілковито визнавати незалежність України. Проголошення української незалежності стало вирішальним фактором для розвалу Радянського Союзу: без Білорусі чи Казахстану він міг існувати, без України — ні. Російська еліта (оточення Єльцина) була переконана, що Україна оговтається і повернеться назад до Росії. Вони вважали, що українці не повноцінна нація, і рано чи пізно українська державність зазнає колапсу. Україна не поверталася, а час спливав. Агресія сталася тоді, коли ситуація сягнула критичної точки і в Кремлі зрозуміли: якщо далі так триватиме, Україна назавжди вийде з орбіти Росії. 

— Як, на вашу думку, могла би розвиватися історія, якби котрась зі спроб українців у XX столітті утвердити свою державність стала успішною? 

● О. Гарань: 

— Якби Гітлер визнав незалежність України, проголошену Бандерою, Україна стала б союзницею нацистської Німеччини. І у випадку програшу фашистського режиму, Україна б теж програла. Та ще й опинилася б не на тому боці історії — так, зокрема, сучасні Словаччина і Хорватія не вважають себе спадкоємцями тих фашистських держав. Чи вдалося б Україні встояти проти Радянського Союзу в умовах, коли Європа була поділена за Ялтинською угодою? Також питання дискусійне. 

Однак, якби змогла встояти незалежність, проголошена в 1918 році, і Українська народна республіка зберегла самостійність (як Польща, балтійські країни та Фінляндія), історія значною мірою справді пішла б за іншою траєкторією, радянську імперію тоді точно не вдалося б встановити. 

● Я. Грицак: 

— Однак виникає велике питання: якою була б ця Україна? Чи мала б вона Закарпаття? Чи входила б до її складу Галичина? Чи залишався б українським Донбас і чимало інших територій? Я переконаний: якби Німеччина перемогла в Першій світовій війні, Україна утвердилася б як держава й зараз історія нашої незалежності сягала б понад 100 років.

● В. Павлов: 

— Точно можна стверджувати одне: якби котрась із спроб України утримати свою державність була успішною, це щонайменше означало би, що вся східноєвропейська історія пішла б іншим шляхом. Наслідком здобуття незалежності України могла би стати самостійність Грузії та Білорусі, але що тоді було б з Німеччиною? Міркувати про це можна довго. 

— Чому ж тоді українська державність не змогла встановитися? 

● Я. Грицак: 

— Так відбулося не через слабкість національно-визвольних змагань, а через брак геополітичної підтримки. Серед країн-переможців не було згоди в поглядах на українську незалежність. Це — ключовий фактор, бо незалежність неможлива не лише без крові, а й без геополітичного визнання. 

● О. Гарань: 

— Всі фактори, які перешкоджали тоді створенню незалежної України, нині не діють. Тепер Україна в її кордонах визнана всім міжнародним співтовариством, українська нація - розвинена, тривають процеси українізації, дерусифікації, декомунізації, сформована політична нація, до якої входять етнічні меншини, Україна визначилася геополітично. 

Автор: Ірина Батюк
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Влучним ударом ЗСУ знищили цінне військове майно окупантів.

08.04
Подробиці
Фото: investory.news

Падіння нафтогазових доходів створило поставило Кремль у складне становище.

08.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Результат торговельних переговорів між ЄС та Україною буде офіційно оприлюднений лише після виборів у Польщі

08.04
Подробиці
Фото: instagram.com/nikita.kadan/

На війні загинула 31-річна художниця з Кривого Рогу Маргарита Половінко. Жінка займалась евакуацією захисників, а згодом воювала у складі Третьої штурмової бригади.

08.04
Подробиці
Скриншот з відео

Українські військові взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали в складі російської армії. Це сталось на території України – на Донеччині.

08.04
Подробиці
Фото: t.me/kiber_boroshno

У ніч з 30 на 31 березня 2025 року українські ударні безпілотники атакували військовий аеродром Шайковка, де базуються стратегічні бомбардувальники Ту-22М3.

08.04
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Зниження нафтогазових надходжень та уповільнення зростання ненефтяних доходів вказують на серйозні виклики для бюджету країни.

08.04
Подробиці
Фото: Нацполіція

У Харкові затримали багато разів судимого Олександра Голуба, 55-річного уродженця Євпаторії. Чоловіка підозрюють у вбивстві військового, підпалах, диверсіях та організації замахів на життя топпосадовців.

08.04
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Авіація РФ зіштовхнулася із технічними проблемами, які окупанти не можуть вирішити під час війни.

08.04
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Ознаки астенічного синдрому можуть бути пов'язані з основною хворобою.

08.04
Подробиці
Фото: ukrinform.ua

Декілька сіл у цьому регіоні Росії уже перебувають під контролем українських сил. Цього достатньо, щоб виконати головне завдання, поставлене перед військовими, вважає експерт.

08.04
Люди і проблеми
Фото з архіву Людмили Дацько

Одна самиця цього виду здатна відкласти під корою близько 500 яєць, роблячи надрізи в пагонах.

08.04
Подробиці
Фото: facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

У березні 2025 року образ українців у польському інтернеті був найгіршим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

08.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Окупанти здійснили невдалу спробу перейти на західний берег річки Оскіл.

08.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Нелюд-окупант у березні 2022 року катував цивільних на Київщині.

08.04
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Наступ РФ буксує, бо дрони ЗСУ знищують ворожу техніку ще на підступах до фронту.

08.04
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Українські захисники витіснили окупантів в районі Покровська. Які успіхи та невдачі мають ЗСУ на фронті.

08.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Американський лідер заявив, що дуже незадоволений через те, що Росія "бомбить, як божевільна".

08.04
Подробиці
Фото: dbr.gov.ua

Чоловіка підозрюють у налагодженні схеми ввезення готівки в Україну.

07.04
Подробиці
Фото: facebook.com/fedorenkoyurii

За словами Юрія Федоренка, припинення вогню не буде, бо немає інструментів, які зможуть забезпечити його виконання.

07.04
Подробиці
Фото: wikipedia.org

Якщо Пекін не змінить політику вже завтра, то з 9 квітня діятимуть 50% тарифи на імпорт.

07.04
Подробиці
Фото зі сторінки Сергія Наєва у Facebook

Проти загарбників застосували понад 600 артилерійських снарядів і понад 200 ударних дронів.

07.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел

На Одещині суд розглянув справу військовослужбовця, який спробував перешкодити поліцейським затримати свого брата.

07.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Росіяни почали модернізувати балістичні ракети, таким чином їх стало складніше збивати.

07.04
Подробиці
Фото Олени Ковальської

Сніги, морози та шквали поки не залишать нашу країну. Потепління слід чекати не раніше, ніж після неділі.

07.04
Подробиці
Фото: facebook.com/tvrudana

Ракетний удар по Кривому Рогу 4 квітня забрав життя 20 людей, серед яких 9 – діти. Імена усіх жертв російської атаки назвала місцева влада.

07.04
показати більше