Жодних домовленостей Путін не дотримуватиметься. Він налаштований вести війну на виснаження.
За даними німецької розвідки, Росія планує воювати до 2026 року. У 2024 році росіяни хочуть повністю захопити Донецьку та Луганські області, а у 2025-му — Запоріжжя, Харків та Дніпро. З одного боку, такі плани країни-агресорки можна вважати далекими від реальності. З другого — бачимо, що ворог поступово, але неухильно досягає своїх цілей. Понад те, вже відвоював низку територій, які ЗСУ звільнили під час контрнаступу у 2023 році.
Нині не лише експерти, а й самі військові кажуть, що невдовзі Запорізький напрямок може стати одним із найгарячіших. Так, речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомив, що ворог активно перекидає техніку та особовий склад на цю ділянку фронту. А майор ЗСУ Валерій Прозапас вважає, що тепер окупанти з півдня та південного сходу намагатимуться просунутися до самого міста Запоріжжя.
Водночас командир відділення 24-ї ОШБ “Айдар” молодший сержант Станіслав Бунятов заявив, що до виходу на кордон Дніпропетровської області противникові залишилось 29 кілометрів від Покровського напрямку та 11 кілометрів від Гуляйпільського. “Росіяни прорвались до Вишневого (напрямок — Селидове). Ситуація критична. Там їх дуже багато і дуже мало наших... Це нагадує зграю мишей, які біжать до зерна, і одного кота, який не розуміє, що йому робити”, — написав військовий у соцмережі.
На критичність ситуації на цьому напрямку звертає увагу і лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”: “Можливо, для тих, хто ще не роздуплився (не зрозумів чогось. — Авт.), той факт, що до Дніпропетровської області залишилось менш як 30 кілометрів, стане холодним душем і допоможе все-таки зібрати раму (отямитися. — Авт.)”.
Російські війська також не припиняють спроб прорватися на Харківщині, зокрема, повторно окупувати Куп’янськ — важливий логістичний центр нашого плацдарму в області. Є інформація, що окупанти вже зайшли в місто, однак наразі її офіційно не підтверджують.
— На цьому етапі Путін справді не готовий домовлятися, — каже виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло. — Тому що весь світ чекає результатів виборів президента США, щоб знати, якою буде політика нової адміністрації. У цей період невизначеності, коли навіть наші західні партнери неохоче коментують питання присутності північнокорейських військ (а це червона лінія — третя сторона вступила у війну проти України на боці Росії), Путін намагатиметься тиснути й захопити максимум територій, щоб показати, що він на коні. На ціну не зважатиме і кластиме багато життів.
— У Путіна все йде за планом, — зауважує військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов. — Йому байдуже, скільки вояк загине. Єдине, що його хвилює, — це темпи просування російської армії. Цим він не задоволений. Щоправда, в останні два місяці у росіян непогані результати.
— Так, нині тактична ініціатива, на жаль, на боці окупантів, — наголошує військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — Вони просуваються на ключових напрямках. При цьому є реальна загроза виходу ворога на адмінкордони Донецької області.
— Чи зможе Росія до кінця року захопити повністю Донецьку та Луганську області?
● Д. Снєгирьов:
— Луганська область уже окупована на 99% (під нашим контролем залишається лише Білогорівка й ще одне село поряд). Що ж до Донеччини, то на сьогодні фактично прорвано оборону ЗСУ на Покровському напрямку — захоплено Селидове (його можна було тримати не один місяць, це велике промислове місто). Далі ворог може просуватися до самого Покровська.
Після втрати Вугледара є загроза для західних районів Донецької області. Росіяни захопили Богоявленку, а це останні панівні висоти, які були під контролем ЗСУ і які давали тактичну й оперативну перевагу нашим захисникам. Шлях у бік Курахового фактично відкритий, після захоплення Гірника ситуація там доволі критична. Плюс британська розвідка підтвердила прорив росіян у районі Часового Яру. Є загроза оточення українських військ уже поблизу цього населеного пункту.
Чи вдасться окупантам вийти на адмінкордони Донецької області до кінця року, важко сказати. На жаль, Сили оборони України на 80% залежать від зовнішнього чинника, тобто від темпів та обсягів військово-технічної підтримки з боку наших стратегічних партнерів. А ця допомога надто повільна...
● О. Жданов:
— Захопити решту Луганської області росіянам буде непросто, бо там чотири річки, зокрема Оскіл і Чорний Жеребець. Їх треба форсувати. Що ж до Донецької, то під нашим контролем залишається приблизно 25% території. На відміну від Луганщини, де переважали ліси, яри, балки, на Донеччині житлові агломерації. Для того, щоб їх захоплювати, треба вести вуличні бої, а це — великі втрати піхоти. Росіяни тепер трохи змінили тактику — вони намагаються оточувати міста. Щоб захопити Донеччину, їм доведеться топтатись там ще як мінімум пів року.
● Д. Жмайло:
— До кінця цього року, думаю, російська армія не захопить усю Донеччину. Їм вдалося трупами проломити нашу оборону в районі Селидового, а тепер потрібно вирівняти лінію фронту на Курахівському напрямку, поблизу Вугледара. Це ще багато роботи, а отже, величезні жертви. Після ривків, які російська армія робить кожні два-три тижні, вона дуже виснажується.
Крім того, у них ще стоїть питання Куп’янського напрямку. Для чого їм потрібен східний берег Осколу? Для того, щоб у разі взяття Покровська з півдня рухатися на агломерацію Костянтинівка — Краматорськ. А Куп’янський напрямок — для того, щоб рухатися з півночі й так стискати ці кліщі. Навряд чи до кінця року російська армія на таке спроможна. Нагадаю, що дедлайн для окупації Донеччини й Луганщини був встановлений ще на літо 2022 року. А вже закінчується 2024-й.
— Наскільки ймовірно, що цілями ворога стануть також Запоріжжя, Дніпро й Харків?
● Д. Снєгирьов:
— Наступ у бік Запоріжжя можливий. Росіяни дають зрозуміти, що готові розпочати війну за річку Дніпро, яка фактично є природним бар’єром для розширення театру бойових дій. На цьому напрямку різко зросла інтенсивність вогневого ураження окупантів як по позиціях ЗСУ, так і по житловій інфраструктурі міст, передусім самого Запоріжжя. Відбувається передислокація оперативних резервів. Нині там зосереджене достатньо велике угруповання військ — до 80 тисяч особового складу. Говорити, що таке угруповання не відповідає завданням тактичного і навіть оперативного рівня, не доводиться.
Дніпро і Харків — великі промислові міста. Не відкидаю, що росіяни намагатимуться відрізати весь, так би мовити, економічний потенціал нашої держави, зосереджений на східних теренах. Але навряд чи їм вдасться захопити ці міста до кінця наступного року. Такі прогнози — це істерія і тиск на українське керівництво задля того, щоб посадити його за стіл перемовин.
● О. Жданов:
— Форсувати річку Дніпро на Запоріжжі після підриву Каховської ГЕС росіянам буде значно легше. Вони спробують захопити область в адміністративних кордонах. А потім від Запоріжжя йтимуть на південь, уздовж Дніпра, одночасно форсуючи його з лівого берега на правий задля захоплення Херсонської області. На цьому Путін не зупиниться. Якщо плани кремлівського очільника здійснюватимуться, то він продовжить відсікання нас від Чорного моря. І це буде реалізація проєкту “Новоросія”. Сюди треба буде додати ще Харківську та Дніпропетровську області.
Зауважу, що Харків по периметру має більш як 100 кілометрів. Місто Дніпро за площею ще більше й розкинуте по два боки річки. Для того, щоб оточити й взяти в облогу Дніпро чи Харків, потрібне півмільйонне військо. Якщо росіяни зберуть таке військо, тоді можемо говорити, що вони готують велику операцію углиб нашої території. Але, як на мене, це з царини фантастики.
● Д. Жмайло:
— Ворог рухатиметься поетапно. Наразі пріоритетом №1 для нього все-таки є Донеччина. А пріоритетом №2 — вибити наші війська з території РФ. Тут перед росіянами стояв дедлайн — 1 жовтня, тепер вони його змістили на 1 лютого 2025-го, щоб накопичити більше резервів та вогневих засобів.
Якщо Кремль не матиме нової підтримки союзників, якщо північнокорейська армія не буде залучена на 100% у війну, а ми активно знищуватимемо живу силу й техніку противника, зокрема за допомогою далекобійної зброї, то на середину літа наступного року проблеми росіян, пов’язані з війною, почнуть вилазити назовні. Нинішній темп війни Кремль підтримувати не зможе.
