Ситуація для України тепер найскладніша з початку великої війни й може погіршитися, заявив заступник голови воєнної розвідки Вадим Скібіцький. За його словами, Росія далі намагається реалізувати свій план повного захоплення Донецької та Луганської областей.
Наразі найгарячіші напрямки на фронті — Бахмутський, Авдіївський та Новопавлівський. Про те, що Росія має плани захоплення Харкова, Сум та Запорізької області, заявив командувач Сухопутних військ Олександр Павлюк. Додавши, що не відомо, чи здатний ворог здійснити ці плани наявними в нього силами. Водночас він висловив оптимізм, кажучи, що довгоочікуваний пакет військової допомоги від США в поєднанні з пожвавленням європейської підтримки може не тільки зупинити наступ ворога влітку, але й, можливо, забезпечити Україні стратегічну ініціативу. “Маючи хорошу протиповітряну оборону та далекобійну артилерію, ми могли б відбити цю стратегічну перевагу у росіян на полі бою”, — зазначив командувач.
То чого чекати від нового наступу росіян? Чи може впасти наша оборона? Адже наразі РФ має значну перевагу в живій силі й техніці, зокрема активно застосовує на фронті руйнівні КАБи. Про це говоримо з Іваном Тимочком, головою Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, Олександром Коваленком, військово-політичним оглядачем групи “Інформаційний спротив”, Дмитром Снєгирьовим, співголовою ГІ “Права справа”, та Павлом Лакійчуком, керівником безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI”.
— Панове, чи існує загроза ворожого прориву фронту?
● О. Коваленко:
— Така загроза є, адже ми ще не отримали достатньої кількості західного озброєння. Це процес поступовий. Говорити про забезпечення наших підрозділів тими чи іншими засобами ураження зможемо наприкінці травня чи навіть на початку червня. До того часу росіяни намагатимуться потужно тиснути на Сили оборони. Це відбуватиметься на основних напрямках, які противник вважає пріоритетними. Мова про Часів Яр, район Авдіївки, Лимано-Куп’янську вісь, а також про деякі напрямки в Запорізькій області, як-от Роботине. Противник розуміє: якщо зараз він не прорве якоїсь з цих локацій, то згодом це буде важко зробити.
● Д. Снєгирьов:
— Ситуація на фронті насправді неоднорідна. Є тактичні успіхи і в окупантів, і в ЗСУ. Ворог прорвався в районі Очеретиного на Донеччині. Ситуація на цій ділянці дійсно важка. На Покровському напрямку основне завдання окупантів — пробитися до траси Покровськ — Костянтинівка та Донецьк — Костянтинівка. Тобто окупанти намагаються взяти під безпосередній чи вогневий контроль основні локації ЗСУ. Небезпечна ситуація і на Мар’їнському напрямку. Там противник рухається двома флангами. Один — у бік Курахового, котре є стратегічним логістичним хабом українських Сил оборони та промисловим центром. А другий — у бік Вугледару, намагаючись там оточити наші війська. Також важка ситуація в районі Часового Яру. Його захоплення дасть можливість окупантам тримати під вогневим контролем значні території Донецької області, контрольовані ЗСУ. Це панівна висота Донецького кряжу. Те, що противник віддає перевагу цьому напрямку, свідчить про присутність там найбільш мотивованих ворожих підрозділів. Але глибинних проривів фронту, хто б і що не казав, немає. Не думаю, що ворог зможе найближчим часом вийти і на адмінкордони Донецької та Луганської областей.
● П. Лакійчук:
— Ми дійсно перебуваємо в найтяжчій ситуації від 24 лютого 2022 року. Це результат тривалої відсутності допомоги від партнерів, а також недоукомплектування особового складу. Противник же вдало цим користується, кидає всі зусилля у наступ. Ворог розуміє, що ситуація на фронті динамічна й через декілька місяців, щойно Сили оборони отримають все обіцяне озброєння, вона зміниться радикально. Тому напруження зростатиме. Ворог має можливості досягти певних оперативних цілей.
— А коли можна очікувати посилення наступу противника?
● О. Коваленко:
— На сьогодні росіяни ще не зібрали повноцінного ударного угруповання на жодному з напрямків. Вочевидь, це може статися наприкінці травня чи на початку червня. Тобто після інавгурації Путіна та початку нової мобілізації у РФ.
● І. Тимочко:
— Варто не забувати, що всередині червня у Швейцарії пройде Саміт миру. До того часу РФ намагатиметься окупувати по максимуму українську територію.
— А чи мають росіяни можливості захопити Харків, Суми та інші великі міста?
● Д. Снєгирьов:
— Мета російських заяв про наступ на Харків, Суми, Чернігів — відволікти оперативні резерви ЗСУ для прикриття цих напрямків. От днями з’явилася інформація про передислокацію чотирьох батальйонів “кадирівців” до кордону із Сумщиною й прориву на цьому напрямку. Батальйонно-тактична група — це до 800 осіб. Якщо це чотири БТГ, то відповідно — 3,2 тисячі осіб. Як така кількість може створити загрозу прориву на Сумщині?! На цей момент не зафіксоване формування ударного угруповання для наступу на Суми й Харків. Тобто немає передислокації ворожого особового складу, важкої бронетехніки та розгортання польових госпіталів. Так, відбувається формування угруповання “Сєвер”, яке, за різними оцінками, налічуватиме до 35 тисяч осіб. Але цієї кількості недостатньо для наступу.
● О. Коваленко:
— Час до часу росіяни навіть заявляють, що хочуть “звільнити” й Одесу. Ну й що?! Аби це зробити, російським окупаційним військам потрібно створити мільйонне угруповання. Щоб спершу форсувати Дніпро, захопити Херсон, Миколаїв і лише після цього може відкритися вихід до Одеси. Тому раджу поменше вірити ворожим ІПСО про те, що РФ може захопити великі міста, як-от Харків чи Південну Пальміру. Та нема в них на це ресурсів. Поки що.
● І. Тимочко:
— Але прикордонні області Харківщини, Сумщини, Чернігівщини, звісно, в зоні ризику. Це були одні з напрямків нападу на Україну в 2022 році. Росіяни там вибудували логістичні шляхи, бази тощо. Не варто відкидати можливості й нового наступу з Білорусі, щоб відволікти наші сили з інших напрямків.
● П. Лакійчук:
— Під час Другої світової війни харківських операцій було дві. І, як свідчить історія, для захоплення Харкова 35 тисяч осіб не вистачить. Це потребує значно більшого угруповання військ. Ймовірно, ворог намагатиметься розтягувати наші сили на інших ділянках, щоб ми не могли боронити Харків. Це ж стосується й Сумщини. Спостерігається активізація ворожої логістики в напрямку Сумської області. Угруповання противника там може найближчим часом подвоїтися. Що стосується інформації, що Росія будує новий військовий аеродром у Бєлгородській області за 75 кілометрів від кордону з Україною, то його можна буде використовувати для базування тактичної авіації — штурмовиків Су-25, ударних чи десантно-ударних вертольотів. Мова йде про авіацію для підтримки наземних сил.
— Якими найближчим часом будуть дії росіян на фронті?
● О. Коваленко:
— Вони намагатимуться максимально тиснути. Яким буде цей тиск, залежатиме й від того, чи почнуть росіяни процес мобілізації. Їм потрібен додатковий людський ресурс. На сьогодні в Україні зосереджено приблизно 514 тисяч російських солдатів. Але варто зазначити, що ми вже почали отримувати західну військову допомогу, логістичні ланцюжки вже потроху працюють. Ще потрібно накопичити озброєння.
● Д. Снєгирьов:
— Загострення варто очікувати на всіх без винятку ділянках фронту. Окупанти застосовують так звану тактику “тисячі порізів”. Тобто одночасне завдання ударів у кількох місцях з метою розтягнути наші зусилля на прикриття можливих напрямків російського прориву. Надходження пакетів допомоги від США, Великої Британії та низки європейських країн знизить рівень російського просування. Але травень дійсно буде гарячим місяцем для наших Сил оборони.
