Кожен п’ятий українець хоче поїхати на заробітки за кордон, свідчать дані нового соціологічного опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього. Це й не дивно — фінансові труднощі в час пандемії відчуваються надзвичайно гостро. Люди шукають пропозиції працевлаштування, сподіваючись чесно заробити копійку. Та, на жаль, іноді потрапляють у ситуації, що наче зі страшного сну. Цей текст ми підготували для того, аби застерегти вас від шахраїв, які готові на найцинічніший обман заради грошей. Історії трудового рабства нам надали у ГО “Ла Страда-Україна”.
Після смерті батьків у 33-річного медбрата Віталія не було грошей на сплату боргу за квартиру, тож він вирішив їхати на заробітки. Знайшов оголошення про роботу в Ізраїлі — з працевлаштуванням через посередника.
“Зателефонував, від секретарки дізнався, що для працевлаштування від мене потрібен лише закордонний паспорт, про все інше подбає фірма. У той момент я вважав, що мені дуже пощастило, — каже чоловік. — Наступного дня пішов на прийом до директора фірми. Він виявився респектабельним чоловіком приблизно 45 років, сказав, що я буду працювати у шпиталі, що матиму гарні умови проживання, високу платню. Але потрібно пройти медичний огляд, адже пацієнти — люди з важкими хворобами імунної системи. Я погодився, віддав паспорт на оформлення візи. Згодом пройшов медогляд”, — розповідає чоловік.
Через три місяці Віталій полетів до Ізраїлю. В аеропорту його зустрів представник фірми та відвіз машиною до шпиталю. Останнє, що чоловік запам’ятав, — над ним схилився невідомий із шприцом у руці. Прокинувся Віталій у приміщенні, схожому на підвал, без вікон, спробував підвестися, але не зміг через різкий біль у правому боці.
“Мій тулуб був забинтований, — згадує чоловік. — Кожного дня до мене приходила жінка і робила якісь ін’єкції. Вона не розмовляла українською чи російською, тому на мої запитання не реагувала. Коли бинти зняли, я побачив шрам на тілі...”
“Я був обезсилений, — продовжує Віталій. — А коли нарешті зміг самостійно ходити, то ця жінка видала мені квиток на літак і три тисячі доларів. Я повернувся додому із грішми, але без правої нирки... Ось для чого був потрібний медичний огляд”.
***
25-річна Олександра знайшла в інтернеті пропозицію роботи масажисткою в Об’єднаних Арабських Еміратах. Вона зателефонувала контактній особі на ім’я Марія, яка представилася менеджеркою одного з масажних салонів ОАЕ. Жінки домовились про подальшу співпрацю.
Олександра надіслала свої паспортні дані Марії, аби та купила дівчині квиток на літак. Незабаром отримала його. Перед відльотом Марія повідомила, що Олександру зустріне Мухамед — ще один менеджер. Він розповість дівчині про обов’язки, а також покаже місто.
Спочатку все йшло за планом. Олександру в аеропорту в ОАЕ дійсно зустрів Мухамед. А опісля... Чоловік відвіз її до квартири та зачинив там.
“Приміщення було під охороною. Я не могла не те, що вийти звідти, а взагалі вільно пересуватися, — розповідає Саша. — Потім Мухамед сказав, що відтепер я надаватиму сексуальні послуги за гроші, бо маю перед ним борг і мушу його таким чином відпрацювати”.
Протягом наступних чотирьох днів дівчину змушували займатися сексом за гроші. Згодом її відправили додому. Уже потім суд встановив, що Олександра потрапила в пастку шахраїв: менеджерка Марія та ще декілька осіб торгували людьми для надання сексуальних послуг. За кожну жінку, яка перетинала кордон України, людина в ОАЕ, яка їх приймала, надсилала Марії 500 доларів...
***
Ця історія сталася декілька років тому. 38-річний киянин Олег познайомився з приємним чоловіком на вокзалі у Москві — той запропонував випити, аби вбити час. Олег погодився.
“Я прийшов до тями в автобусі, який прямував невідомо куди, у мене забрали мобільний телефон та документи, — розповідає чоловік про те, що відбувалося далі. — Зрештою, ми прибули у Чечню, мене продали за десять тисяч російських рублів — на цегляний завод”.
Там Олега примушували працювати. А якщо він чинив опір, то погрожували, били, заковували в ланцюги...
“Я розумів, що треба тікати, але не знав, як це зробити. Так минали місяці, — каже чоловік. — На щастя, згодом, коли мене перевозили на інше робоче місце, я дивом утік із полону. Мене підібрали на трасі далекобійники, з якими я доїхав до Волгограда”.
Опісля чоловікові вдалося зв’язатися з правозахисниками й повернутись в Україну.
***
20-річна Ганна сподівалась знайти роботу в Чехії та заробити собі на освіту. Дівчина знайшла посередника, який обіцяв їй легальне працевлаштування за кордоном, допомогу в отриманні трудової візи та високий заробіток у подальшому. Але його послуги дорого коштували. “Я позичила чималу суму грошей, щоб сплатити за працевлаштування та оформлення документів”, — розповідає дівчина.
Після прибуття у Чехію Ганні сказали, що вона працюватиме у сфері сільського господарства. Робочий день
тривав із сьомої ранку до 22.00 під суворим наглядом спостерігачів. Дівчина працювала з хімікатами, втім рукавичок та належного взуття для роботи їй не надали.
“Ми жили в гуртожитку, де теж були під наглядом. Дорога звідти до місця роботи займала приблизно 2 години. Ми дуже мало спали. Мені та хлопцям, які зі мною працювали, дозволяли лише раз на тиждень купувати продукти”, — каже Ганна.
Зрештою, дівчина змогла втекти — разом із 25-річним колегою Сергієм. Люди повернулись в Україну. Сьогодні Ганна навчається в педагогічному університеті. Дівчина шкодує, що не поставилась до працевлаштування ретельно й дозволила себе обманути.
ЯК НЕ ПОТРАПИТИ НАСАМПЕРЕД У ПАСТКУ?
“На початку 90-х років у трудове рабство потрапляли частіше жінки, тепер такої тенденції немає. Поневолюють жінок і чоловіків, літніх людей і дітей, тих, хто має вищу освіту, і тих, хто ні, — каже Тетяна Татуревич, менеджерка соціальних програм центру “Ла Страда Україна”. — Найчастіше чоловіків залучають до виконання важкої фізичної праці, жінок — ще й до надання сексуальних послуг, дітей часто роблять наркокур’єрами”.
— На що звернути увагу, аби не стати жертвою рабства?
— Потрібно бути дуже уважним у виборі вакансії. Дізнайтеся з відкритих джерел, від інших людей максимально більше про компанію, яка обіцяє працевлаштувати вас за кордоном.
З’ясуйте, чи нададуть вам договір перед виїздом на роботу. Якщо ні, то ставте крапку на цій пропозиції.
Іноді люди отримують договір, але іноземною мовою — не читають його, підписують і потрапляють у халепу.
Не робіть так у жодному разі, ознайомтеся з кожним реченням договору, вимагайте переклад, якщо це потрібно.
У договорі зверніть увагу на умови виїзду з країни, обсяг праці, механізми оплати. Також у договорі має бути вказано, чи нададуть вам медичну страховку, як вирішуватимуться форсмажорні обставини, як можна розірвати контракт, чи не треба буде сплачувати компенсацію роботодавцю.
Якщо на місці роботи вас просять віддати документи (начебто для реєстрації) — не робіть цього. Та все ж перед виїздом з України зробіть копію документів і візьміть із собою — з ними ви зможете звернутися за допомогою до посольства.
Повідомте родичів про те, де ви працюватимете, домовтеся про кодове слово чи фразу: якщо ви потрапите в халепу і матимете нагоду подзвонити додому навіть під наглядом інших, рідні зможуть зрозуміти, що ви потрапили в біду.
— У яких країнах найчастіше трапляються випадки поневолення?
— Найчастіше трудове рабство фіксують у Туреччині, Росії та Польщі.
ОФІЦІЙНО
Торгівля людьми карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Якщо такі дії відбулися за попередньою змовою осіб, або вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, або щодо кількох осіб, то організатори ризикують опинитись за гратами на термін від п’яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як карають водіїв, які порушують правила паркування
