Через пандемію коронавірусу у Ватикані відклали беатифікаційні урочистості. Кого мали проголосити блаженними і як загалом відбувається цей процес?
На наші запитання відповідає отець Полікарп Марцелюк, голова Місії “Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ”.
— Зазвичай урочистості беатифікації відбуваються з участю численних вірян, у сучасних умовах пандемії — це неможливо. Тож і були перенесені на невизначену дату.
— А кого мали проголосити блаженними у травні-червні?
— На 9 травня була запланована беатифікація у Брешії сестри Лючії від Непорочного Зачаття, яка жила у 1909 — 1954 роках. Була глибоко побожною особою. Перебуваючи в лікарні, сама хвора піклувалась про інших, допомагала їм як могла, просила Господа, аби забрав її — як жертву, щоб інші одужали.
16 травня у Неаполі мали проголосити блаженною сестру Марію Людвіку від Пресвятої Євхаристії, яка жила у 1826 — 1886 роках. У дитинстві Марія страждала від жорстокості інших, згодом бачила видіння з Ісусом і стала засновницею Інституту Сестер Адораток Святого Хреста.
На 23 травня була запланована беатифікація в іспанській Гренаді — проголошення блаженними Каєтана Гіменеса Мартіна та 15 товаришів, священників і мирян, яких убили з ненависті до віри під час громадянської війни в Іспанії 1936 року. У червні мала відбутись беатифікація у Варшаві кардинала Стефана Вишинського, одного з лідерів національно-релігійного руху в Польщі, заарештованого комуністами. У Ріміні готувалися проголосити блаженною Сандру Сабатіні, місіонерку-медика, яка допомагала бідним, часто віддаючи їм усе, що мала. Прожила вона лише 22 роки — її збило авто.
У Ріміні готувалися проголосити блаженною Сандру Сабатіні, місіонерку-медика, яка допомагала бідним, часто віддаючи їм усе, що мала.
— Поясніть детальніше, що таке беатифікація і чим вона відрізняється від канонізації — проголошення святим?
— Беатифікація — це процес, коли Святіший Отець надає дозвіл на публічне церковне вшанування слуги Божого. Це вшанування поширюється на певну територію (народ чи єпархію) або до визначеної групи (чину, згромадження). А канонізація — акт, яким Папа Римський остаточно проголошує, що блаженний — публічно шанований в усій Католицькій церкві. Процес беатифікації передує канонізації.
— Як саме відбувається беатифікаційний процес?
— Він складається з кількох фаз. Під час першої єпископ єпархії розглядає, чи відома постать певної особи за межами парафії чи чину. Також визначають, в який спосіб буде проводитись процес, — розглядатиметься геройська практика чеснот чи збиратимуться докази слави мучеництва чи ісповіді віри. Єпископ призначає постулятора — особу, яка займатиметься збором інформації про особу. Далі призначають богословів, правників та істориків, які ретельно вивчають зібрані постулятором документи, пишуть життєпис і під присягою опитують свідків діяльності особи щодо якої розпочато беатифікаційний процес.
Успішно завершені справи беатифікації передають для аналізу у Конгрегацію справ святих. Саме очільник Конгрегації представляє декрети Святішому Отцю. Папа схвалює Декрети про визнання героїзму чеснот слуги Божого, проголошує його гідним титулу праведного. І якщо буде підтверджено чудесне оздоровлення за посередництвом праведника, Папа потверджує Декрет проголошення блаженним.
— А як фіксують те, що сталось чудо?
— До дослідження оздоровлень людей за посередництвом праведників обов’язково залучають медиків, які збирають документи про діагноз, лікування, динаміку хвороби та одужання. У практиці сучасної Церкви не прийнято розглядати чуда морального характеру — наприклад, примирення в сім’ї, навернення до віри Христової тощо, позаяк неможливо подати документальне підтвердження. Тож розглядають інші чуда — оздоровлення, уникнення смертельної небезпеки тощо.
— Скільки може тривати беатифікація?
— Беатифікаційний процес не має стало визначеного часу. Для когось він може тривати десятки років.
— Хто з українців може бути беатифікований у близькій перспективі?
— Наприклад, група слуги Божого отця Петра Мекелити — душпастиря зі Стебника, що на Львівщині. Він і ще 44 особи постраждали на засланні, пам’ять про них радянська влада намагалася знищити. Процес беатифікації щодо них розпочато у 2002 році. Історики збирають документи, Трибунал уже отримав понад 100 свідчень.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію бухгалтерки, яка стала саперкою
