З початку повномасштабного вторгнення наші партизани ліквідували щонайменше десятьох державних зрадників. Ще шістьом вдалося вижити після замахів. Поки що. Прізвища загиблих колаборантів активісти громадського руху “Чесно” вносять у спеціальну рубрику “Мертві” в Реєстрі державних зрадників.
— Тут можна знайти інформацію про політиків, медійників, правників, суддів і правоохоронців, які підтримували чи далі підтримують дії та риторику окупантів. Нині у списку понад 850 осіб, — розповідає менеджерка проектів Катерина Березюк. — До рубрики “Мертві” внесено десять прізвищ. Для прикладу, офіційні джерела повідомили про смерть нардепа “Слуги народу” Олексія Ковальова, якого застрелили. Аналогічний метод ліквідації був застосований до представників уже забороненої партії ОПЗЖ Володимира Струка, Олега Бойка та Павла Слободчикова.
— Де наше підпілля діє найактивніше?
— Найінтенсивніше зрадників знищували у серпні — за місяць до проведення псевдореферендумів. Центр партизанської активності Херсонщина й Запоріжжя. За нашими спостереженнями, використання вогнепальної зброї дає 100-відсотковий результат. Дещо менша ефективність у вибухових пристроїв, які закладають під машину.
Зауважу, що спецслужби росії організовують фейкові замахи, щоби спробувати врятувати колаборантів. Вони подають інформацію, що зрадника знешкоджено, аби наші партизани не вели полювання на нього, а тим часом його кудись вивозять. Зафіксовані випадки фейкових замахів на представника забороненої партії “Соціалісти” Віталія Гури та правоохоронця-зрадника Сергія Томка.
— Що мотивує людей іти на співпрацю з ворогом?
— Причини різні. Є випадки, коли на співпрацю йдуть власники великого бізнесу. Як приклад — Віталій Булюк із Херсонщини, який має чимало підприємств у Скадовську. Очевидно, люди бояться втратити свій бізнес.
Є багато ідейних людей, які тривалий час працювали на ворога. Скажімо, мер Рубіжного Сергій Хортів ще 2014 року перекривав дороги, коли наші танки їхали визволяти це місто. Після повномасштабного вторгнення росії він знову на боці окупантів. І син його у лавах армії “ДНР”. Є приховані колаборанти, які, можливо, були колись завербовані, але не активні, тобто яких ніхто би й не запідозрив до того.
Є приховані колаборанти, які, можливо, були колись завербовані, але не активні, тобто яких ніхто би й не запідозрив до того.
Не відкидаємо також примусу до співпраці з ворогом. Часто така інформація доходить з окупованих територій щодо медиків, учителів, підприємців. Окупанти змушують людей переходити на законодавство росії, впроваджувати російські освітні програми, сплачувати податки країні-агресорці, погрожуючи ув’язненням.
— Чи зупиняють розправи з колаборантами тих, хто готовий співпрацювати з ворогом?
— Так, безперечно. Це неабияк впливає на психологічний стан колаборантів. Зрадники хвилюються, вивозять свої сім’ї.
До речі, те, що на посади “мера” нині призначають двірників, свідчить, що охочих співпрацювати з ворогом не так уже й багато.
— Яка мета фіксації держзрадників, які вже пішли зі світу?
— По-перше, ми робимо це для того, щоб інші колаборанти розуміли, яка їх може чекати доля. По-друге — прізвища зрадників, хоч вони вже й зазнали покарання, треба зберегти для історії. Маємо пам’ятати про те, хто ці нелюди, які сприяли ворогові, що чинить геноцид проти нашого народу.
