На Дніпропетровщині викрили п’ятьох чоловіків, які крали гроші з банківських карток громадян за допомогою скімінгового обладнання. Злочинну схему організували 29- річний та 31-річний мешканці Кам’янського і залучили до неї трьох своїх знайомих. Зловмисники тимчасово влаштувалися на роботу в заклади харчування та роздрібної торгівлі, в яких для розрахунку клієнтів використовували POS-термінали. Чоловіки придумали, як дістатися до грошей клієнтів з допомогою цих пристроїв...
“В апарати вони вмонтували скімінгові пристрої або ж самостійно виготовляли прилади, схожі на POS-термінали, — розповідає Альона Васильченко, речниця департаменту кіберполіції. — За допомогою цього обладнання копіювали інформацію з банківських карток відвідувачів, а також зчитували пін-коди. Потім виготовляли дублікат картки і здобували доступ до коштів. Правоохоронцям відомо, що таким чином фігуранти скомпрометували близько двох сотень банківських карток і завдали збитків потерпілим на мільйон гривень”.
— А як шахраї створюють дублікати карток?
— Вони використовують спеціальний прилад для програмування магнітних стрічок карток.
— Скімінгову небезпеку можуть становити лише термінали, через які розраховуються за послугу в супермаркеті чи кафе?
— Ні. Злочинці встановлюють спеціальні скімінгові пристрої і на банкомати: у карткоприймач непомітно вмонтовують устаткування для зчитування інформації з магнітної стрічки клієнтської картки, а збоку встановлюють мінівідеокамеру, яка фіксує введення пін-коду. Для встановлення такого обладнання не потрібно розбирати банкомати — монтують його за декілька секунд. Ззовні пристрої майже не помітні. Ось у Києві 33-річний іноземець виготовляв та встановлював у банкомати скімінгові пристрої для зчитування інформації. Далі створював дублікати картки і знімав готівку. Привласнив так близько пів мільйона гривень. Згодом кіберполіція викрила його спільника, також іноземця. 54-річного чоловіка застукали на гарячому, коли встановлював у банкомати скімінгові пристрої.
— До складу іншої групи аферистів, яку також викрили у столиці, входило п’ятеро осіб, — каже Альона Васильченко. — За допомогою скімінгового обладнання вони провели приблизно 400 операцій і вкрали понад півтора мільйона гривень.
А на Полтавщині “гастролював” мешканець Київської області. Він орендував квартиру в Миргороді, встановлював скімінгові пристрої на термінали та збирав дані, а потім знімав готівку з чужих рахунків. Правоохоронці задокументували 35 фактів компрометації карток, з яких чоловік вкрав понад 200 тисяч гривень.
— До яких ще хитрощів вдаються зловмисники?
— Іноді, щоб не ставити відеокамер, роблять спеціальні накладки на клавіатуру банкомата, за допомогою яких зчитують пін-коди, — додає Руслан Болгов, експерт з кібербезпеки. — Останнім часом поширення набуває схема шахрайства в кав’ярнях та ресторанах, коли офіціант підходить до клієнта за розрахунком з POS-терміналом, на якому встановлене зчитувальне обладнання. Людина вставляє у термінал картку й вводить пін-кон. Однак апарат видає, що транзакція не дійсна. Клієнт розраховується готівкою. А через деякий час офіціант, маючи дані картки, виготовляє дублікат і знімає з неї гроші.
Останнім часом поширення набуває схема шахрайства в кав’ярнях та ресторанах, коли офіціант підходить до клієнта за розрахунком з POS-терміналом, на якому встановлене зчитувальне обладнання.
— Чи реально захиститися від такого шахрайства?
— Як мінімум, можна ускладнити життя шахраям, дотримуючись кількох правил. При введенні пін-коду треба завжди (!) прикривати клавіатуру банкомата або POS-терміналу рукою. Коли приходите до банкомата, спробуйте легенько кінчиком нігтя зачепити клавіатуру та посмикати карткоприймач. Якщо там стоїть пристрій скімінгу, то він відпаде.
Ніколи не потрібно давати в руки офіціантові, продавцю свою картку. А якщо при розрахунках через POS-термінал видає, що транзакцію не вдалося здійснити, потрібно відразу через онлайн-банкінг перевірити, чи не знято кошти з вашого рахунку.
ЯК КАРАЮТЬ СКІМЕРІВ І НЕ ТІЛЬКИ?
У Реєстрі судових рішень мені вдалося знайти лише декілька справ, пов’язаних зі скімінгом. Одна з них перебуває ще в стадії розгляду. Як випливає з матеріалів досудового слідства, обвинувачений, діючи за попередньою змовою з іншими особами, встановив на банкомат у Києві скімер. Крім того, замінив штатну панель освітлення заздалегідь заготовленою мінікамерою. Протягом тривалого часу зчитував дані банківських карток клієнтів.
Приблизно о шостій ранку зловмисник прийшов до банкомата, щоб у черговий раз зняти готівку. За ним стежили правоохоронці. Після невдалої спроби вкрасти 500 гривень зловмисника затримали. Йому загрожує від трьох до восьми років ув’язнення. А ось інша справа. Мешканка Любишева з Волині під час перебування у Торонто на навчанні отримала повідомлення у месенджері про зняття з її кредитної картки в Україні 12 400 гривень. Вона відразу через контакт-центр банку заблокувала картку. Після приїзду в Україну потерпіла звернулася із заявою у поліцію. За цим фактом правоохоронці розпочали кримінальне провадження. У банку підтвердили, що стосовно клієнтки були вчинені шахрайські дії у формі скімінгу. Проте повертати кошти їй на рахунок не збиралися, посилаючись на те, що картку заблокувала через п’ять хвилин після зняття грошей, а відтак ризик збитків повинна нести сама відповідачка. Проте суд став на бік потерпілої та зобов’язав банк повернути на її рахунок кредитний ліміт.
А для мешканця Кривого Рогу розгляд справи у суді був невдалим. У жовтні 2018 року чоловік їздив в анексований Крим до знайомих гостювати. Та коли при поверненні додому перетнув адмінмежу України, на телефон стали надходити смс-повідомлення про зняття протягом двох днів із його кредитки 242 тисяч гривень. З цього приводу звернувся до поліції та банку й водночас заявив, що картки не втрачав і нікому не передавав, бо возив її з собою.
У фінансовій установі заявили, що жодних протиправних дій з карткою програмними комплексами банку зафіксовано не було. А перевірити, що клієнт возив із собою кредитку, не можна, бо в Україні немає практики фіксування геоданих по картці, як це заведено в країнах Європи та Америки. Відтак суд стягнув з клієнта на користь банку 303 600 гривень, включаючи не тільки позичку, а й комісійні та відсотки за неї.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, яким приладами нічного бачення та тепловізорами користуються українські військові
