Військові кажуть: на фронті ворог активізується переважно саме в темну пору доби. Тож тепер, коли світловий день значно скоротився, забезпечення Збройних сил України приладами нічного бачення та тепловізорами вкрай важливе. А на якому рівні воно нині?
— Наразі не можна сказати, що такі прилади є на кожному взводному опорному пункті, — каже Михайло Жирохов, військовий експерт. — Утім спецпідрозділи ними забезпечені. Вони є у достатній кількості в розвідбатів та розвідрот, Десантно-штурмових військах, у Сил спеціальних операцій.
— Якими приладами нічного бачення, тепловізорами забезпечена наша армія?
— Коли почалася війна в 2014 році, в ЗСУ були старі радянські нічні приціли для автоматів та гранатометів, які важили під два кілограми. Такий приціл можна було встановити лише на зброю серії “Н”, тобто нічну. Для цього на автоматі, ручному кулеметі чи снайперській гвинтівці повинне бути так зване кріплення “хвіст ластівки”. Такі нічники були тільки в розвідників та спецпризначенців. Тож на початок війни більшість наших військ уночі була “сліпа”. Натомість російські війська вже тоді були насичені приладами нічного бачення та тепловізорами й активно їх використовували. Зокрема, під час боїв за Іловайськ та виходу наших сил з оточення російські військові вночі виявляли наших бійців, які проривалися, саме за допомогою таких пристроїв. Було зрозуміло, що ситуацію потрібно змінювати. Тут першими прийшли на допомогу волонтери, які почали закуповувати ПНБ та тепловізори. Останні — переважно Pulsar білоруського виробництва. Це мисливські прилади, які загалом мають прийнятні характеристики для використання і в армії. Згодом почалися і закупівлі державою.
А ще велика допомога приладами нічного бачення надійшла від наших іноземних союзників. Зокрема, США надали прилади нічного бачення AN/PVS-14. Це армійський ПНБ, який використовують американські військові. Монокуляр можна фіксувати або на шолом, або на зброю. Щоправда, на шоломі повинне бути спеціальне кріплення, а на автоматі — планка Пікатіні. Він важить менше як 400 грамів, компактний і зручний у використанні. З допомогою такого приладу можна виявити людину на відстані до 350 метрів, а один заряд батареї працює 40 годин.
— А чи є українські виробники таких приладів?
— Так, однак до армії вони наразі постачають переважно прилади нічного бачення та тепловізори для модернізованих танків. До масового постачання піхотних зразків такої техніки власного виробництва ми наразі ще не дійшли.
— До речі, нагадайте, яка різниця між ПНБ та тепловізором?
— Прилад нічного бачення вловлює, а потім підсилює відбите від об’єкта спостереження наявне природне освітлення. Тож сильний туман чи задимленість можуть маскувати ворога від ПНБ. Окрім того, ці прилади слід використовувати тільки у темряві. Увімкнувши на світлі, їх досить легко пошкодити. Тепловізор же перетворює інфрачервоне випромінювання у видимий спектр. Тобто ми бачимо тепло, яке виділяє людина, тепло від двигунів техніки, тепло від вогнищ чи запаленої вдалині сигарети. Тепловізори функціонують і в туманну погоду, і під час снігопаду чи задимлення. Дальність виявлення може становити 1800 метрів, а розпізнання людини — до 500 метрів.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також відповіді лікаря-генетика на 10 запитань, які турбують багатьох людей
