“Україна сама хотіла напасти на Росію”, “Захід повністю контролює Україну” — це лише декілька прикладів дезінформаційних кейсів, які поширює РФ у Європі.
— Моніторинг європейських медіа на виявлення російської брехні ми розпочали ще до повномасштабного вторгнення, — розповідає старша аналітикиня проекту VoxCheck Мирослава Маркова. — Обрали Італію та Німеччину. За оцінками наших колег — європейських фактчекерів, медійних спільнот і організацій — саме Німеччина була топ-ціллю російської дезінформації за кількістю фейків, вкидів, меседжів, зокрема про Україну також. І як бачимо, це дало свій результат — Німеччина не була серед найбільш рішучих країн щодо надання військової допомоги на початку великої війни. Тим часом в Італію під час пандемії коронавірусу Росія відправила гуманітарну допомогу, своїх лікарів — усе це було створено для образу дружньої країни. І як ми переконалися, уже тоді в Італії активно розгорталася дезінформаційна кампанія РФ проти України.
— Крім Німеччини та Італії, ви також моніторите медіа Чехії, Словаччини, Угорщини й Польщі. Скільки випадків дезінформації вдалося вам виявити?
— Лише з лютого по жовтень 2023 року наша команда знайшла 8296 публікацій російської пропаганди в медіа шести європейських країн. Для порівняння, за попередній період моніторингу з 24 лютого 2022-го до січня 2023 року аналітики виявили 4836 кейсів у тому ж переліку медіа. У деяких країнах кількість дезінформації Росії про Україну збільшилася більш ніж удвічі, зокрема й через те, що в цих країнах відбувалися вибори.
Для виявлення випадків дезінформації ми застосовували щотижневий ручний моніторинг вибраного переліку онлайн-ресурсів. База даних складається з понад 13 тисяч фейкових або маніпулятивних повідомлень, які ми називаємо кейсами дезінформації. Також ми виокремили “білий” та “чорний” списки медіа у кожній країні. До “чорного” входять ті медіа, яких ми системно ловили на поширенні російських вкидів. Зауважу, що йдеться не лише про російські державні медіа, а й локальні, які також поширюють фейки, наративи співзвучні, а інколи дослівно ті ж, що й російські державні медіа.
— Які країни є лідерами з російської дезінформації?
— На першому місці — Польща. У цій країні в 2022 році ми виявили 1384 дезінформаційні кейси Росії, а у 2023му — 1858. Чому саме Польща? Ця країна активно надавала допомогу Україні, тому Росія намагалася створити у польському суспільстві уявлення, що передавати ресурси не потрібно, що це надзвичайно шкідливо для їхньої країни.
Також Польща прийняла дуже багато українських біженців, яких Росія намагалася всіляко дискредитувати. Зокрема, поширювалася інформація, що з появою українських біженців у Польщі збільшилася кількість кримінальних правопорушень.
— Хто на другому місці?
— Словаччина. У ЗМІ цієї країни ми виявили 1563 дезінформаційні кейси. Після парламентських виборів у тамтешніх медіа дуже часто цитували нового прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, зокрема, що “війна в Україні почалася у 2014 році, коли українські “фашисти” стали вбивати росіян на Донбасі”. Ближче до цієї осені та зими у словацьких медіа почали з’являтися “гострі” прогнози, що Росія перейде в активніший наступ в Україні, захопить Одесу й Харків.
На третьому місці Чехія — 1348 кейсів. Там ми знаходили велику кількість повідомлень, які спрямовані на дискредитацію української влади, зокрема президента. І найчастіше ця дискредитація відбувається у контексті корупції. З’являлися публікації, у яких вказано, що Україна настільки корумпована держава, що не може бути надійним партнером, а тому передавати допомогу їй не треба.
А, наприклад, в Угорщині топтема для маніпуляції — утиски етнічних угорців на території України. У деяких медіа була інформація про те, що на Закарпатті представники ТЦК “виловлюють” принципово лише угорців і відправляють їх на передову без проходження підготовки.
Загалом зауважили, що останнім часом посилився наратив про західну зброю. Раніше Росія намагалися розповідати, що не треба надавати Україні зброю, бо ми її перепродуємо і ця зброя не потрапляє на передову. А цьогоріч РФ сфокусувалася на тому, що українські військові не зможуть опанувати цю західну зброю, що зброя неефективна.
— А які топнаративи ви могли б виділити?
— Перший — “Захід контролює Україну й використовує її у своїх цілях”. Приклад такого наративу — фейки про те, що Росія пропонує Україні мирні перемовини, але Україна відмовляється від них під тиском ЄС та США, які зацікавлені в тому, щоб ця війна продовжувалася. Для просування цього наративу запрошують навіть “поважних” спікерів на кшталт американців Джеффрі Сакса чи Скотта Ріттера, які прогнозують, що США перетворять Україну на “новий Афганістан” — неспроможну державу, громадяни якої “помиратимуть за геополітичні цілі Америки”.
Другий найпоширеніший наратив — виправдання дій Росії, воєнних злочинів, самого акту агресії. Зокрема, що “дії України та Заходу змусили Росію розпочати війну”, що “Україна вісім років бомбила Донбас”, що “Україна ніколи не виконувала мінських домовленостей”, що “Україна готувалась першою напасти на Росію” тощо.
Третій — що нібито підтримка України більше шкодить самому Заходу, а не Росії. Наприклад, ми фіксували вкиди про те, що введені санкції проти РФ вдаряють насамперед по звичайних мешканцях окремої європейської країни, а Росія натомість далі процвітає.
Четвертий, найбільш поширений наратив, стосується українських біженців. Зокрема, деякі ЗМІ писали, що українці погано ставляться до людей, які впустили їх пожити до себе, що вони дорого обходяться бюджету тієї чи іншої країни.
— В якому форматі найчастіше публікуються дезінформаційні кейси?
— Це можуть бути новини, де цитують тільки російську сторону, не беручи до уваги українську версію. Наприклад, що Україна сама обстріляла багатоповерхівку зі своїми громадянами. Можуть бути просто фейки чи аналітичні статті від псевдоекспертів з “російсько-українського питання”.
Росія поширює фейки не просто заради розваги, у неї набагато масштабніші цілі. Одна з них — щоб проросійські політичні сили в Європі отримували більше підтримки від виборців.
