Міноборони України допустило до експлуатації комплекс БпЛА Saker Scout, який має програмне забезпечення, побудоване на алгоритмах штучного інтелекту. Наскільки загалом затребуваний ШІ у російсько-українській війні? Що відомо про новий комплекс?
— БпЛА Saker Scout містить кілька дронів, які здатні діяти самостійно, визначаючи та знищуючи цілі, — розповідає Валерій Рябих, директор із розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. — Це одна з перших українських систем із технологією розпізнавання об’єктів за допомогою штучного інтелекту. Дальність дії дрона — до 10 кілометрів, він має інерційну систему. Дрон може обходити ворожі системи РЕБ. Головним завданням Saker Scout є вийти у зазначений район, розпізнати ціль на полі бою і направити туди ударні дрони.
Saker Scout спроможній здійснювати автоматичну передачу даних у загальну систему тактичного управління “Дельта”. І паралельно може керувати ударними FPV-дронами. Така розробка здатна започаткувати еру потужних змін на полі бою.
— Збройний конфлікт у нинішніх умовах важко уявити без використання новітніх видів озброєння, систем розвідки, передачі даних, які б не містили бодай частково складової частини зі штучним інтелектом, — каже Павло Кривенко, керівник секції інформаційної та кібербезпеки Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), координатор платформи “Штучний інтелект”. — Такі “розумні” засоби (літальні апарати, зброя, техніка тощо) ми переважно отримуємо від США, Великої Британії, країн Балтії, Швеції, Польщі та інших країн. Є й окремі рішення та платформи різного функціоналу з використанням штучного інтелекту від українських розробників, які вже застосовуються, але масово ще не представлені у серійному виробництві. Йдеться про БпАК People’s Drone PD-1/PD-2, ударний БпЛА-вертоліт RZ-500, дрон-камікадзе ST-35 “Грім”, роботизовані платформи РСВК-М “Мисливець”, “Гном”, “Скорпіон-3”, ПТРК “Стугна-П” та інші.
— Де ще використовують системи зі штучним інтелектом?
● П. Кривенко:
— ШІ важливий для створення навчальних програм володіння зброєю, складних військових симуляторів реальних бойових дій, а також для тестування та розробки нових стратегій і тактик. Військові можуть використовувати платформи на базі штучного інтелекту, щоб обмінюватися розвідувальною інформацією та ефективніше координувати свої зусилля. Це спрощує процес прийняття рішень і підвищує загальну оперативну ефективність.
— А які ризики застосування ШI у бойових умовах?
● П. Кривенко:
— Однією з проблем використання засобів із ШІ у системах військового призначення є його вразливість від спеціалізованих атак, спрямованих на апаратно-програмне забезпечення. Адже незначна зміна вхідних даних може призвести до помилкового результату обробки інформації. Оскільки військові операції дедалі більше залежні від штучного інтелекту, то зростає ймовірність того, що ворог захоче зламати ці системи та спричинити збій. Провідні країни далі інвестують у дослідження та розробку систем зі штучним інтелектом, прагнучи знайти баланс між використанням можливостей цієї технології і зменшенням ризиків, пов’язаних з нею. Саме комбінація штучного інтелекту і військової стратегії, безсумнівно, буде формувати майбутнє воєн.
