Президент України підписав указ “Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних силах України та поступового переходу до засад професійної армії”. Володимир Зеленський анонсував, зокрема, появу 20 нових бригад, збільшення заробітної плати військовим та припинення призову громадян України на строкову військову службу. Докладніше про це — у тексті “Експресу”.
— У законопроекті вказано, що уряд повинен внести зміни до держбюджету на поточний рік, передбачивши фінансування на поступове підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, — каже Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова. — Зокрема, йдеться про збільшення протягом 2023 року грошового забезпечення військовослужбовців, які укладають довготермінові контракти, до рівня не менш ніж трикратного розміру мінімальної зарплати (тепер це 19 500 гривень. — Авт.).
Підписаний президентом указ передбачає також поетапне збільшення чисельності Збройних сил України в період з 2022-го по 2025 рік на 100 тисяч осіб, а припинення призову на строкову військову службу з 1 січня 2024 року. Зауважу, відповідні законопроекти має ще ухвалити парламент.
— Також указ президента передбачає збільшення чисельності ЗСУ на 20 бригад, — додає Сергій Грабський, військовий експерт, полковник запасу, учасник миротворчих операцій.
— Скільки тепер військових у ЗСУ і чому Зеленський говорить про збільшення саме на 100 тисяч осіб?
— На сьогодні чисельність Збройних сил України становить 261 тисячу осіб. Цього достатньо для оборони країни, — каже Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу. — Чому в указі президента йдеться про збільшення чисельності ЗСУ на 100 тисяч — не відомо. Чому не на 50 чи 200 тисяч? Хто робив ці розрахунки і на чому вони базуються?
— Скільки грошей потрібно для реалізації такого плану?
— Спершу нагадаю, що на безпеку та оборону у держбюджеті-2022 закладено 286,6 млрд грн, або понад 5% ВВП. При цьому на сьогодні на ЗСУ бракує коштів, а якщо чисельність армії ще й збільшити, при цьому встановити заробітну плату, не меншу за трикратний розмір “мінімалки”, то потрібно буде знайти в бюджеті ще щонайменше 140 мільярдів. Причому ці гроші — лише на утримання особового складу. А новим бригадам потрібно придбати техніку, озброєння... Це додаткові витрати.
— Президент оголосив план про створення додаткових 20 бригад ЗСУ. Та чи прораховано, скільки коштуватиме нова військова інфраструктура, казарми, частини? Зброя, бойова техніка? — додає Ігор Козій, військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва. — Військові містечка потребують і цивільної інфраструктури — шкіл, дитсадків, щоб військові могли навчати своїх дітей. Це, знову ж таки, додаткові гроші.
До речі, Стокгольмський інститут дослідження проблем миру SIPRI визначив, що у 2021 році наша держава витрачала на утримання одного військового 220 доларів на рік, тоді як США — понад три тисячі доларів...
С. Грабський:
— Бригада не може сама собою існувати, а має бути підпорядкована певному органу управління. А збільшення кількості військових частин вимагає й збільшення особового складу та органів управління. Це ще додаткові кошти.
М. Сунгуровський:
— Бюджет Міноборони залежить від ВВП. Якщо він виросте, то й витрати на оборону будуть збільшені. Якщо ж цього не станеться, то реалізувати план президента буде неможливо.
— Указ передбачає збільшення термінів контракту. На вашу думку, чи збільшить це кількість охочих його підписати?
С. Грабський:
— Термін контракту повинен бути більшим, ніж є тепер (мінімальний термін укладення першого контракту — 3 роки. — Авт.). Адже держава чимало витрачає на навчання військових, тож невигідно, аби за три роки особа звільнилася. Міністр оборони України заявляв про те, що термін першого контракту може становити десять років.
М. Сунгуровський:
— Погоджуюсь, що термін контракту треба збільшувати. За 10 років служби людина може стати дійсно професійним військовим. Тоді в Україні буде справді професійна армія. Але питання — чи підуть чоловіки й жінки на десять років до ЗСУ?
О. Жданов:
— У жодній армії немає першого контракту терміном на десять років. Він становить максимум п’ять років і потім продовжується. Адже на такий тривалий час служби дуже важко набрати людей.
У жодній армії немає першого контракту терміном на десять років.
— То чи варто переходити на контрактну армію?
О. Жданов:
— Перехід на контрактну армію потрібен. Адже в такі збройні сили йдуть служити мотивовані люди, котрі обирають за професію захист України. Відповідно ефективність армії — значно вища. Але якщо переходити на контрактну армію, то треба, щоб військові не виконували непритаманні їм функції, зокрема прибирання та утримання території, як це буває тепер.
М. Сунгуровський:
— На сьогодні відмовлятися від строкової служби небажано й нереально. В Україні діє змішаний принцип — контрактна та строкова служба. А причина цього — брак контрактників. А якщо буде збільшено термін укладення угоди про контрактну службу, їх стане ще менше.
С. Грабський:
— Я теж противник скасування строкової служби. Це не на часі. До речі, міністр оборони України анонсував, що на першому етапі переходу до професійної армії призов зберігається, проте як альтернатива вводиться короткострокова, на три-чотири місяці, інтенсивна військова підготовка. Пройшовши її, можна буде уникнути призову.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про роботу мобільних бригад, які щеплять людей проти ковіду за межами медзакладів
