Дні воєнної економіки Росії злічені — так вважає відомий американський економіст Андерс Аслунд. “Фінансові, технологічні та демографічні перешкоди, з якими стикається російська економіка, значно серйозніші, ніж ми вважаємо... Для Путіна ситуація тільки погіршуватиметься, і це, можливо, зупинить його агресивну війну проти України”, — наголосив Аслунд.
Водночас керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов на конференції “Ялтинська європейська стратегія” повідомив, що українська розвідка отримала російські документи, з яких випливає, що Кремль має намір просити миру наприкінці 2025 року з економічних причин. То наскільки ймовірно, що економіка РФ вже невдовзі зазнає краху і що це спонукатиме Путіна йти на переговори щодо припинення війни?
— Мабуть, усім українцям хотілось би почути ствердну відповідь на це запитання, і краще, щоб колапс російської економіки настав не до кінця 2025 року, а до кінця цього року чи навіть раніше, — каже аналітик Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Мирослав Лаба. — Але, на жаль, цього чекати не варто. Крах економіки ворога залежить від багатьох чинників, зокрема й від рішень багатьох країн світу, які купують російські товари чи продають їм деталі до озброєння, та від рішень простих громадян, які купують у магазинах російські товари.
Чверть доходів РФ — це дохід від експорту нафти. На фінансування війни ворог витрачає 1/3 свого бюджету. Отже, будь-яка країна, яка купує російську нафту, фактично фінансує війну в Україні. Кожен нафтовий долар бюджету Росії — це долар, спрямований на вбивство українців. Наведу один промовистий факт: понад 1800 танкерів перевозять російську нафту, і лише проти 10 з них запроваджено санкції — це зробила Велика Британія. Інші країни торгують із Росією і дозволяють їй заробляти.
— А от я вважаю, що російська економіка близька до занепаду, — додає голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. — Нині її стан можна визначити як перегрів. Зростання відбувається завдяки безпрецедентним держзамовленням на військову продукцію. А ще — завдяки різним програмам пільгового кредитування, активному використанню резервних коштів (Фонд національного добробуту) тощо. Як свідчить практика, таке зростання має доволі обмежений потенціал, адже воно багато в чому штучне й веде до загострення наявних та появи нових економічних проблем.
— Починаючи з 2014 року, а надто з 2022-го, проти Росії запроваджено жорсткі міжнародні санкції, — зауважує експерт Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус. — Ще тоді багато хто казав, що її чекають серйозні проблеми. Минуло вже два з половиною роки, і ніякого колапсу економіки не сталося. Але це не означає, що його не буде. Поясню чому. Росія мала непогані резерви на початок повномасштабної війни. За оцінкою МВФ, російська економіка була 10-ю у світі, за оцінкою Світового банку — 11-ю. Плюс санкції, які були запроваджені проти РФ, — це санкції країн Заходу та їхніх союзників. Тим часом країни Глобального Півдня санкцій не запровадили, і це дало Росії можливість протриматися цей період.
— Про які проблеми російської економіки можна вже говорити?
● І. Бураковський:
— Нині в РФ різко зростає інфляція. Це змушує центробанк підвищувати облікову ставку (а це подорожчання грошей), зупиняти програми та схеми пільгового кредитування, зокрема іпотеку, запроваджувати різного роду валютні обмеження. Як наслідок, знижується економічна активність та споживання. Ну а уряд змушений постійно шукати кошти для підтримки економіки, що непросто зробити в умовах санкцій. Росія втратила європейський газовий ринок (і цю втрату не вдалося компенсувати постачаннями до Китаю), доступ до цілої низки критичних технологій та видів обладнання, а також зазнала обмежень у міжнародних розрахунках. А саме ці речі сприяють стійкому економічному розвитку.
Загострюються проблеми й на ринку праці. Зумовлені вони кризовою демографічною ситуацією — на ринок праці вийшло відносно нечисленне покоління 90-х минулого століття. Взнаки даються мобілізація, перерозподіл трудових ресурсів на користь ВПК, міграція за кордон та скорочення припливу “традиційних” мігрантів. Як бачимо, значна частина проблем так чи інакше пов’язана з війною.
● І. Ус:
— Російська економіка значною мірою існує за рахунок резервів. Національний фонд добробуту — головний її резерв. У цьому фонді понад 12 трильйонів рублів. Якщо з них виокремити так звану ліквідну частину, тобто не золото, а гроші, то залишиться 4,8 трильйона. На кінець цього року Росія планує вийти з дефіцитом бюджету 3,3 трильйона рублів. Зрозуміло, цей дефіцит треба буде чимось покрити — гроші братимуть з того ж Фонду національного добробуту. Віднімаємо від 4,8 трильйона 3,3 трильйона — залишається 1,5 трильйона. З огляду на витрати країни-агресорки, цих грошей вистачить приблизно на половину 2025 року.
Плюс Саудівська Аравія планує у грудні повторити крок, який вона зробила наприкінці 80-х і який фактично поховав СРСР, — збільшити видобуток нафти. Якщо вона зробить це, то ймовірно, що протягом наступного року ціна на нафту становитиме 50 доларів за барель. У російському бюджеті значиться ціна 69,5 долара за барель. Це означає, що Росія недоотримуватиме коштів. До слова, собівартість видобутку бареля нафти в РФ — приблизно 50 доларів. Виходить так, що світові ціни будуть на рівні собівартості видобутку російської нафти. А російську нафту продають із дисконтом, тобто менш ніж за 50 доларів. Отже, Росія не те що нічого не зароблятиме, вона ще й торгуватиме собі на збиток.
— Скільки приблизно коштує Росії рік ведення війни проти України? Чи можуть економічні проблеми змусити Кремль припинити агресію?
● М. Лаба:
— Думаю, ця сума вже давно перевищила сотню мільярдів доларів. За інформацією розвідки міноборони Британії, Росія втратила ще й понад 610 тисяч своїх військових (вбитими та пораненими). Людські втрати змушують ворога збільшувати виплати за наймання нових військових, що робить війну з Україною дедалі дорожчою.
Однак не варто недооцінювати свого противника, краще переоцінити його можливості й підготуватись до найгіршого сценарію. РФ пристосовується до складних часів, шукає обхідні шляхи західних санкцій. Понад 20 тисяч санкцій було запроваджено проти Росії з моменту її вторгнення в Україну, але це не завадило компаніям усього світу торгувати з агресором і підтримувати його економіку. Попри санкції, ворог і надалі виробляє нові танки, нові ракети, нові види озброєнь.
● І. Бураковський:
— За даними західних економістів, з 2014 року, коли Росія незаконно захопила українські території, її економіка зростала щороку в середньому лише на 1%. А з 2013 року ВВП країни-агресорки зменшився з 2,3 трильйона до 1,9 трильйона доларів за нинішнім курсом. Москва також втягнулась у війну на виснаження. Думаю, що 2024 рік стане певною поворотною точкою, після якої економіка РФ різко піде на спад.
● І. Ус:
— Уже влітку наступного року Росія може стикнутися із серйозними економічними проблемами — не буде грошей ні на війну, ні на зарплати й пенсії. Кремль, маючи інформацію від економічного блоку, усвідомлює, що в такому разі доведеться йти на перемовини із Заходом. І ці перемовини будуть не з позиції сили. Ці перемовини, як після розпаду Радянського Союзу, будуть з позиції “дайте нам ніжки Буша”, коли Горбачов та Джордж Буш-старший підписали договір про постачання заморожених курячих стегенець до СРСР, бо з економікою у Союзі тоді була халепа. Така сама халепа насувається і на РФ. І Путін це добре розуміє.
