Нещодавно на Київщині зафіксували... торнадо. Відео з аномальним для регіону явищем швидко розлетілося соцмережами.
— Торнадо утворюється на території США, тоді як в Україні це явище має назву смерч. Йдеться про вихор (чи хобот), який спускається з потужної купчасто-дощової хмари. Хоча буває, що він формується навіть за умов ясної погоди, — пояснює Наталія Голеня, заступниця начальника відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру. — Здебільшого смерчі фіксують влітку — якщо на фоні дуже високих температур повітря (близько 30-ти і більше градусів) відбувається вторгнення холодного фронту і є значний контраст температур (понад 10 градусів). Ба більше. Переважно таке явище спостерігається над морем, а виходячи на сушу, смерчі втрачають активність, адже прогрівання води й суші відбувається по-різному. Хоча декілька років тому, в березні, смерч із руйнуваннями пройшовся на Дніпропетровщині. І тоді не було ані потужної купчасто-дощової хмари, ані сильного вітру.
Загалом же смерчі можуть формуватись на всій території нашої країни, зважаючи на глобальне потепління. Земна поверхня більше прогрівається, відтак в атмосфері формується надлишок тепла. Температура повітря тепер вища, а при вторгненні холодної повітряної маси можуть утворитись потужні купчасто-дощові хмари, які несуть грози, град, шквали, при тім може сформуватись і смерч.
— Класичні торнадо утворюються в Північній Америці (там ще є так звана алея торнадо), це стається перед грозою, яка приходить на сильно перегріту територію. Хобот цього явища опускається з хмари й рухається проти годинникової стрілки, — додає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — Хоч смерч не характерне для території України явище, але таке ставалось і раніше. При тім утворюється видимий стовп, який може бути пиловим, водяним чи навіть вогняним. Смерчі можуть пройти до кількох десятків кілометрів, а тоді “видихаються”. Переважно вони формуються наприкінці липня й у серпні, якщо сильно розігріваються повітря і грунт, а тоді відбувається різке вторгнення холодної повітряної маси. Тож наразі ще занадто рано для формування смерчу. Але вже й гроза пройшла, що сталось раніше, так би мовити, сезону.
— У купчасто-дощових грозових хмарах відбуваються потужнi висхiднi рухи з вертикальними швидкостями до 50 метрiв за секунду. Така динаміка іноді призводить до утворення смерчiв. Це вихор із вертикальною віссю діаметром декілька десятків метрів, життя смерча коливається вiд п’яти хвилин до пiв години. А оскільки в центрі смерчу — дуже низький тиск, він розносить все, що потрапляє у зону його дії, — пояснює Борис Лєсков, старший науковий спiвробiтник вiддiлу фiзики атмосфери Українського гiдрометеорологiчного iнституту. — Ще пів сторіччя тому смерчі були доволі рідкісним явищем на територiї України, тоді вони формувались приблизно раз на 10 рокiв. Але через зміни клімату цi явища значно почастiшали.
Переважно вони з’являються на півдні країни, але останніми роками зароджуються й на території інших регіонів. Приміром, декілька років тому у Вінницькій області смерч висмоктав всю воду з рибою й відніс на півтора кілометра. Хоча “лідер” за кількістю формувань цього явища — Крим. Якось у селi Випасне було зафiксовано в один день аж п’ять смерчiв. Один зародився мiж двома лиманами, дiйшов до села Тимашiвка та повернувся назад. Другий внизу мав один стовп, а вгорі — аж три, що розходились та сходились. Коли смерч дiйшов до села Випасне, то зніс 30 будинкiв і навіть підняв пенсіонерку й проніс приблизно 150 метрів. У цей же день з боку Джанкоя вийшов новий смерч, який у селi Лобанове зніс дахи з будинкiв і купол iз церкви. А в червні 2012- го потужний смерч пронісся по Закарпаттю й Рівненщині. З будівель негода зірвала дахи, а дерева виривала з корінням. Загалом останнiм часом не було й року, аби в нас не пронеслось декілька смерчів.
— Які ще явища почастішали через глобальне потепління?
● Н. Голеня:
— Пилові бурі. Буває, що на територію України це явище повітряними потоками надходить з пустель Південного Сходу чи Африки, але таке стається й на півдні нашої країни, якщо на полях немає ще рослинності, натомість нестача вологи. Останнім часом снігового покриву взимку немає, отже, грунти — сухі. Якщо за таких обставин протягом пів доби чи більше дме сильний вітер (зі швидкістю 15 — 20 метрів за секунду), він може здійняти верхній шар грунту та пил і перенести на великі відстані. Цієї весни таке сталось у Кіровоградській та Херсонській областях.
● П. Шубер:
— Власне саме тепер є передумови для формування пилових бур. Якщо надовше затримається антициклон, верхній шар грунту ще більше висохне. Наразі грунти переважно без рослинності (лише озимина росте), тож при вторгненні наступного холодного фронту можуть здійнятись пилові бурі.
Загалом же із підвищенням температури та нестабільністю в атмосфері прогнозується почастішання небезпечних метеорологічних явищ, як-от смерчів, посух і пилових бур.
А якої погоди чекати в травні?
“Останніми роками температурний режим травня вищий за норму, така тенденція продовжиться і цьогоріч, — каже Діана Кривобок, синоптикиня Українського гідрометцентру. — Згідно з прогнозом, середньомісячна температура повітря становитиме 15 — 19 градусів тепла, що на два градуси перевищує норму. Тоді як місячна кількість опадів очікується у межах норми (на більшій частині території країни — до 76 міліметрів, а в Карпатах і Прикарпатті — до 138-ми)”.
Олена Доніч, начальниця відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, додає: “Метеорологічне літо на території України в середньому починається 11 травня. Це стається, коли середньодобова температура повітря протягом кількох днів перевищує показник плюс 15 градусів. Хоча найпізніше це сталось 7 червня у 1990-му й 2001 році. Та схоже, що цьогоріч метеорологічне літо почнеться швидше”.
