Такі дії — це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, за вчинення яких передбачена кримінальна відповідальність, зокрема й на міжнародному рівні. Для документування воєнних злочинів проти культових споруд та діячів активісти започаткували проект “Релігія в огні”. Уже зафіксовано та систематизовано дані щодо більш ніж трьох сотень культових споруд різних конфесій.
— Йдеться про різні культові споруди — храми, мечеті, синагоги, — розповідає Руслан Халіков, керівник проекту “Релігія в огні”. — Також — про релігійні пам’ятники, статуї, навчальні церковні заклади, до прикладу, семінарії, недільні школи...
— Скільки вже зафіксовано випадків пошкодження релігійних споруд через бойові дії?
— 327, з яких 51% належать УПЦ МП, 7% — ПЦУ. В переліку також багато протестантських споруд. Документували й пошкодження юдейських синагог, меморіалів жертв Голокосту, а також мусульманських мечетей. Єдина в Україні діюча караїмська кенаса, яка функціонувала в Харкові, теж пошкоджена під час обстрілів міста.
Із зафіксованих 327 випадків 80 — у Донецькій області, 54 — у Луганській. Також пошкоджень зазнали багато релігійних споруд у Київській, Харківській, Сумській, Миколаївській, Херсонській і Чернігівській областях.
Загалом випадків таких злочинів значно більше, але ще не про всі нам відомо.
— Як ви збираєте інформацію?
— Наприклад, дві третини випадків ми дізнались таким чином: спершу моніторили сайти релігійних організацій, опісля зустрічалися чи сконтактовувалися із представниками різних конфесій. І збирали дані. За можливості виїжджали на місце події. Переважно — на Київщину. Звичайно, так вдається отримати більше інформації, ніж з відкритих джерел. До прикладу, місцеві мешканці іноді не розповідають про вибиті вікна й пошкоджені уламками боєприпасів стіни в храмах. Коли сусідній будинок згорів ущент, то вибиті вікна люди не вважають серйозним пошкодженням. Але всі ці випадки треба фіксувати. Бо навіть незначні пошкодження є такими, що завдані внаслідок російської агресії. І винні мають бути покарані.
— Чи правда, що російські снайпери стріляли з церковних дзвіниць?
— Так, на Київщині траплялися випадки, коли окупанти садили своїх снайперів та корегувальника на дзвіницях. Так було у Вознесенській церкві в селі Бобрик Броварського району, куди ми їздили нещодавно. Церкву не пошкоджено, але якщо її використовували у військових цілях, то це вже — воєнний злочин, згідно з міжнародним гуманітарним правом. Адже за таких умов релігійна споруда наражається на обстріли, тобто стає військовою ціллю.
На Київщині траплялися випадки, коли окупанти садили своїх снайперів та корегувальника на дзвіницях.
У селі Лукашівка на Чернігівщині окупанти використовували храм Вознесіння Господнього, що є пам’яткою архітектури початку ХХ ст., як склад боєприпасів і як військовий штаб. Так було і в церкві Почаївської ікони Божої Матері в Бучі.
— Які ще шокуючі випадки вам доводилося документувати?
— У селі Лук’янівка Броварського району Київщини російські війська розстріляли церкву з танка, коли вже відступали. Дерев’яний храм, побудований у ХІХ ст., згорів дотла — разом із старовинним іконостасом. В Охтирці на Сумщині в храмі Георгія Побідоносця (Юр’ївській церкві) під час обстрілу міста вибуховою хвилею пошкоджено унікальні вітражі початку ХХ ст.
Траплялися також випадки, коли люди переховувалися під час обстрілів у релігійних спорудах, бо думали, що церкви не обстрілюватимуть. Але це була хибна думка. У Сєвєродонецьку після захоплення міста був потужний обстріл — 20 мирних жителів заховалися у мечеті. По релігійній споруді окупанти навмисне відкрили вогонь — загинуло 17 цивільних осіб. Люди просто згоріли.
Відомо також про випадки нищення літератури в церквах на окупованих територіях. В Ірпені російські військові порвали й спалили на подвір’ї баптистської церкви приблизно тисячу примірників Біблії.
● Спалена Біблія. Ірпінь. Фото facebook.com/magdych
У Маріуполі при церкві Святителя Петра Могили ПЦУ російські військові знайшли українську бібліотеку. Всі книги викинули і на церковному подвір’ї спалили.
— Чи релігійні громади нині відновлюють пошкоджені храми?
— На Київщині, Чернігівщині, Сумщині багато церков, які зазнали невеликих пошкоджень, уже відновили. Та все ж сьогодні в ремонти релігійних споруд не вкладають великі суми. Більшість конфесій активно займається волонтерством.
