Чи бувало у вас таке, що емоції брали гору, і ви вступали в якусь із чергових дискусій у соцмережі чи групових чатиках? Чи завжди у таких випадках ви знали, з ким сперечаєтесь? Якщо ні, то цей текст для вас. Про те, як працюють російські боти у соцмережах та як мінімізувати їхній вплив, розповідають експерт з питань цифрової безпеки Павло Бєлоусов та експерти з кібербезпеки — Костянтин Корсун і Микита Книш.
— Бот — це скорочене слово від англійського robot. А що воно таке?
● П. Бєлоусов:
— Боти — це максимально автоматизовані акаунти, які керуються програмою з централізованого місця. Таких ботів може бути сотні чи тисячі. На відміну від тролів (зазвичай конкретні люди, які ведуть декілька акаунтів, розганяють чи підтримують інтерес до якоїсь теми), боти — “неживий” варіант.
Боти можуть розповсюджувати один типовий наратив на якусь конкретну тему. Коли у соцмережі з’являється слово-тригер, на яке запрограмоване спрацювання, боти долучаються до обговорень, публікуючи наперед запрограмовані повідомлення. Наприклад, замовником може бути країна-агресорка. І ось у дописах з’являється слово “Авдіївка”, а боти одразу можуть писати “Авдіївка наша”.
Одна людина може керувати тисячами ботів. Існують одноразові боти, які запустили дезінформацію, соцмережа їх швидко виявила й заблокувала. А є більш стійкі боти. Цей інструмент доволі дешевий. Автоматизовані новостворені акаунти, які живуть декілька днів, коштують копійки. Якщо це акаунт з історією, який зареєстрований вже давніше, то його вартість від долара й вище. А ось спеціальну програму можна купити, наприклад, за 500 доларів.
● К. Корсун:
— Ще 15 років тому у кібербезпеці ботами називали маленькі, резидентні програми. Такими програмами на декілька кілобайтів інфікувалися комп’ютери, і керування відбувалося з одного сервера. Наприклад, така програма могла підвантажувати вам шкідливе програмне забезпечення або ж здійснювати DoS-атаки. З широким розповсюдженням соцмереж різні “ділки” швидко зрозуміли: що більший вплив мають соцмережі на владу, на процеси в державі, на вибори, то ефективніше завдяки їм можна використовувати, наприклад, ті ж фейкові акаунти.
Автоматизовано можна створити дуже багато ботів з фейковою картинкою, з фейковим ім’ям і керувати ними з так званої ботоферми. Так можна відправити всім ботам якусь фразу й вони її опублікують на своїх профілях, або ж будуть репостити один одного, цитувати, сперечатися, таким чином створюючи штучний ажіотаж навколо якогось питання, привертаючи увагу безлічі справжніх користувачів.
— Яку загрозу становлять боти?
● К. Корсун:
— Боти сприяють поширенню неправдивих новин та дезінформації, їх використовують для маніпулювання громадською думкою, вони можуть мати вплив на виборчі процеси тощо. Ботами активно користуються політичні партії. Адже політикам важливо не просто зчитувати громадську думку з певних питань, а й нав’язувати свою точку зору, формувати потрібну думку. А працює це так: закинули потрібний наратив, боти наставили тисячі вподобайок під ним, і люди, які ще не сформували своєї думки, бачать, що нібито саме цей наратив і є тим, на який треба орієнтуватися. Часто ботів застосовують у комерційній діяльності, наприклад, для реклами компанії чи товару. Начебто живі користувачі пишуть коментарі, хвалять товар.
● П. Бєлоусов:
— Це дешевий, ефективний і доволі небезпечний інструмент, особливо в час війни. Адже тепер люди проводять багато часу в соцмережах, охоплення мільйонні. І часто за допомогою ботів поширюються російські наративи, спрямовані на західне суспільство. Наприклад, про те, що в Україні крадуть допомогу. Цілком можливо, що затримка допомоги від США — це теж частина впливу ботів. Адже боти можуть формувати думку пересічних людей, а ті можуть тиснути на політиків.
— Як розпізнати ботів?
● К. Корсун:
— По-перше, варто звертати увагу на фото профіля. У справжнього користувача скоріш за все буде фото реальної людини. Хоча багато сервісів уже генерують штучне фото людини, якої ніколи й не існувало (ці фото аж надто ідеальні). По-друге, подивіться на ім’я користувача. Якщо це якісь незрозумілі індійські, в’єтнамські, корейські слова — це підозріло. Хоч сучасні ботоферми вже навчилися створювати схожі на реальні імена, наприклад, Іван Павленко.
Якщо фото та ім’я більш-менш нормальні, перегляньте профайл активності користувача, зокрема, коли він зареєструвався. Якщо декілька днів чи тижнів тому — ймовірно, це бот. Якщо у нього на сторінці лише репости чужих дописів без власних думок, вірогідно, це також бот.
● П. Бєлоусов:
— А ще боти використовують гугл-перекладач. Усі пам’ятають вислів “немає сечі терпіти ці пекельні борошна” (насправді йдеться про муки, а не про борошно).
— А як боротися з ботами?
● К. Корсун:
— Найбільш ефективний метод — скарга на бота у соцмережі. Після цього, найвірогідніше, фейковий акаунт заблокують або взагалі видалять цього бота.
● М. Книш:
— На мою думку, будь-яке блокування не призводить до ефективного вирішення проблеми. Допоможе тільки просвітницька робота та підвищення рівня критичного мислення серед населення.
