Свої дії служителька Феміди пояснювала тим, що не має електронного підпису, — мовляв, зробити його не дозволяють релігійні переконання.
— Суддя зобов’язана була подати електронну декларацію в порядку, визначеному Законом України “Про запобігання корупції”, — розповідає Вадим Валько, юрист Центру протидії корупції. — Натомість скерувала декларацію до НАЗК у письмовій формі. НАЗК відмовилося прийняти таку декларацію.
Після цього Олександра Брагіна подала позов до НАЗК в ОАСК, і суддя Руслан Арсірій зобов’язав прийняти паперову декларацію Брагіної. До речі, суддя Арсірій — сумновідомий фігурант плівок голови ОАСК Києва Павла Вовка. Свого часу він намагався відбілити нардепа Бориса Розенблата, фігуранта так званої бурштинової справи. А також задовольнив позов Портнова про переписування підручників з історії України.
НАЗК одразу оскаржило це рішення в апеляційному суді. Шостий апеляційний суд визнав, що НАЗК законно відмовилося прийняти декларацію Олександри Брагіної в паперовій, а не електронній формі. Тож після цього НАБУ й САП повідомили судді про підозру.
Цікаво, що до 2019 року Олександра Брагіна подавала декларації про доходи в електронному форматі. Але згодом, під приводом релігійних переконань, передумала. Мовляв, через це не могла користуватися електронним цифровим підписом. Водночас, ухвалюючи рішення, підписує їх саме електронним підписом.
— Що загрожує судді?
— Її дії кваліфікували за статтею 366-3 Кримінального кодексу України. Вона передбачає як покарання штраф від 42 400 гривень до 51 тисячі гривень. Або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі строком на один рік з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Цю справу варто довести до кінця. Адже неподання декларації в електронній формі позбавляє громадськість можливості довідатися про стиль життя посадовців і суддів. Крім того, прикладом Брагіної можуть скористатися інші декларанти.
— А що відомо про суддю Брагіну?
— Під час Революції Гідності вона ухвалила дві постанови, обмеживши право громадян на проведення зборів, мітингів і походів у містах Борисполі та Вишгороді. Дисциплінарна палата вважала, що Олександру Брагіну можна було притягти до відповідальності ще у 2014 році, однак зробити це не змогли, бо сплив термін давності. У 2020 році суддю за образи учасника процесу на пів року усунули та відправили до Школи суддів.
