Наприклад, в Італії “першим пацієнтом”, що запустив маховик зараження у країні, став 38-річний чоловік із міста Кодонья. Від нього заразилися літня мати (на жаль, померла), дружина, що перебуває на останньому місяці вагітності, її подруга та ще 16 жителів міста — бо пан активно ходив по ресторанах, у гості, у спортзал...
У Південній Кореї вірус вирвався з-під контролю через пацієнтку N31, що відмовилася проходити тест на збудник — і в результаті захворіли тисячі. Вона стала джерелом інфекції у 60% випадків з-поміж усіх 8000 інфікованих корейців! Ще до проявів хвороби 61-річна жінка відвідувала людні місця в Сеулі, з’їздила до церкви в інше місто. Коли у неї підвищилася температура, лікарі запропонували їй пройти тест на коронавірус. Але замість цього жінка поїхала до подруги в готель, де пообідала за “шведським столом”.
Аж через три дні лікарі змогли зробити їй тест і поставити діагноз. Але багато людей уже заразилися.
— То хто такі суперпоширювачі? Які особливості організму носіїв роблять їх такими небезпечними?
— Суперпоширювач — це умовний термін, — каже Ірина Будзанівська, докторка медичних наук, вірусологиня. — Наприклад, у випадку з COVID-19 на початку пандемії це, вочевидь, була людина, організм якої виявився особливо чутливим до коронавірусу тварин. Зазвичай такі збудники видового бар’єру не долають, не змінюють своїх головних господарів (кажанів, панголінів, віверових тощо). Але в цьому випадку зібралися два фактори: людина була суперчутливою до вірусу і він швидко мутував. Вірус в організмі пристосувався, став відтворюватися, і хворий, не знаючи про це, заражав і заражав інших людей.
— Від чого залежить здатність хворих поширювати інфекції?
— Ступінь концентрації будь-якого респіраторного вірусу і тривалість його перебування у довкіллі залежить від величини аерозольних частинок, — висловлює свою думку Олена Левицька, лікарка-епідеміологиня. — А це визначається силою і частотою фізіологічних дій — чхання, кашлю. Хворий із такими симптомами повинен бути в ізоляції, аби, власне, не стати суперпоширювачем.
— Кількість збудників, що поширюються тими чи іншими людьми, залежить і від стану їхньої імунної системи, — додає Сергій Сапєгін, лікар-терапевт, клінічний імунолог. — Якщо вона ослаблена і не здатна опиратися патогенам, то віруси активно розмножуються, хворий стає таким собі інкубатором. А якщо при цьому ще й елементарно не дбає про гігієну (не миє рук, викашлює збудників назовні), то перетворюється на суперпоширювача.
— Серед особливостей нового коронавірусу називають і його здатність заражати ще на безсимптомній стадії. Для яких ще вірусних недуг це характерно?
— При гепатиті А (хвороба Боткіна) людина заразна з другого тижня інкубаційного періоду, ще до появи симптомів, — каже Ольга Чудінова, лікарка-епідеміологиня. — Статистично кількість заражених може бути необмеженою, якщо хворий як на гепатит А, так і на коронавірус працює, наприклад, у сфері громадського харчування і банально не миє рук після вбиральні.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як зберегти вітамін С у продуктах
