Світло переможе темряву, життя — смерть, а Україна — росію. Як храми готуються до Великодня

Попри те що в країні війна, українські церкви чекають свята - навіть у тих містах і селах, які найбільше постраждали від окупації рашистів.

Фото УНІАН
Фото УНІАН

“Дякувати Богу, наш храм уцілів під час наступу окупантів”, — каже отець Микола Волосянський, настоятель церкви Преображення Господнього (ПЦУ) у Ворзелі. Це містечко на Київщині пережило страшні
звірства рашистів, які артилерією і танками знищували житлові масиви та об’єкти соціальної інфраструктури, розстрілювали мирних людей. Попри всі жахіття, люди, які вижили, чекають на Великдень і спільну молитву. Вони кажуть: це свято дарує їм надію на те, що світло переможе темряву.

“Коли росіяни втекли з Ворзелю, я відразу ж зайшов у церкву і відслужив молебень, — розповідає отець Микола Волосянський. — Щоправда, лише при свічках — електропостачання у місті не було і немає досі. Сподіваюся, до Великодня його відновлять, і ми зможемо відправити богослужіння, як і щороку. Певен, що  наші молитви мають велику силу і допоможуть подолати зло, з яким нині маємо справу”.

Священник додає: у місті поки що немає ані світла, ані води, ані газу, тому підготувати все потрібне до великоднього кошика самотужки люди не можуть. Тож паски, писанки замовили у волонтерів.

Схожа ситуація — у багатостраждальній Бучі на Київщині. Отець Андрій Галавін, настоятель храму святого апостола Андрія Первозваного ПЦУ, розповідає, що богослужіння тепер проводять у нижньому храмі, бо верхній постраждав під час обстрілів — у ньому посічені стіни, розбиті вікна. Світла немає, тому під час служби запалюють свічки.

“У минулі роки святкування Великодня у Бучі було такою велелюдною, радісною подією! У церкві і біля неї збиралося кілька тисяч вірян. Ми опівночі починали службу Божу, вдосвіта святили кошики, — каже отець Андрій Галавін. — Цьогорічний Великдень буде інший. Людей значно менше, і вони зустрічатимуть Воскресіння Христа з болем у серці... Вірю, що молитва допоможе нам пережити ці темні часи. Довкола — так багато болю, зла, дуже не вистачає надії й радості. Свято Воскресіння Христового подарує нам ці світлі емоції”.

Через проблеми зі світлом та газом у Бучі немає можливості самостійно підготувати святкові частунки. “Але ми сподіваємося, що нам волонтери передадуть паски”, — каже отець Андрій.

Харків. Тут обстріли рашистів не припиняються ні на день. Утім священнослужителі все одно відправлять літургії на Великдень. “Зрозуміла річ, участь у богослужінні візьме обмежена кількість людей. Із парафіяльного хору в місті лишилося лише троє осіб”, — розповідає архиєпископ-емерит Ігор Ісіченко, виконувач обов’язків настоятеля Святодмитрівського храму УГКЦ.

Святодмитрівський храм — один із найдавніших у Харкові, після перших обстрілів міста він став волонтерським хабом. “У час війни Церква стає не просто прихистком, вона повертає відчуття певності в майбутньому, рятує людську гідність. У цьому її рятівна місія, особливо цінна в суворий час випробувань, — переконаний архиєпископ Ігор Ісіченко. — Великдень як свято перемоги життя над смертю цього року особливо значущий для кожного з нас”.

“І ЗАХИСТИ, БОЖЕ, ВОЇНІВ!”

Великдень відзначать, наскільки це можливо, і на передовій. Військові капелани потурбувались, аби свято відчув кожен воїн.

Військовий священник та капелан 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ПЦУ Руслан Матвієнко разом із волонтерами збирає для захисників великодні паски та крашанки — аби відвезти на передові позиції.

“Попри те, що тривають активні бойові дії, наші воїни хочуть хоч трішки часу побути в молитві, почути святкову літургію, — каже Руслан Матвієнко. — Багато військових просять привезти їм натільні хрестики, молитовники. Напередодні Великодня багато хто хоче посповідатися і причаститися. Тепер ми працюємо з командуванням над тим, аби на фронті, там, де це можливо, були імпровізовані каплички”.

Цьогоріч на Великдень військові капелани також читають особливі молитви за мир, за Україну, за воїнів.

“Ми просимо в Бога, аби він зберіг наших захисників від смертоносної рани, хвороби душевної, щоб охоронив від скорботи й дав сили повернутися здоровими та щасливими до батьків і рідного дому, — розповідає бердичівський військовий капелан, протопресвітер у Бердичівському протопресвітерстві Київської архиєпархії УГКЦ Роман Шкрібенець. — Ці молитви розробив департамент військового капеланства УГКЦ. Вони надруковані на невеличких образках, які ми роздаємо воїнам і парафіянам. Духовна підтримка сьогодні — дуже важлива для наших військових”.

/storage/2022/04/21/image/md_hW2z_03-facebook-6.jpeg

Освячення верби та пасок на передовій для військових християн східного та західного обрядів. 17 квітня 2022 рік.

Фото зі сторінки Руслана Матвієнка у Facebook

ЯК СВЯТКУВАТИМУТЬ ТАМ, ДЕ БІЛЬШ-МЕНШ СПОКІЙНО?

У зв’язку з воєнним станом цьогоріч святкування Великодня навіть у тих регіонах, де більш-менш спокійно, буде іншим. Богослужіння в українських храмах відбуватимуться з урахуванням комендантської години. Також українці не матимуть додаткових вихідних.

“У зв’язку з комендантською годиною дозволяється розпочати Великоднє богослужіння не опівночі, як зазвичай, а вранці в неділю, — роз’яснюють у Православній Церкві України. — В монастирях, які мають закриту територію і доступ до яких буде обмежений на час дії комендантської години, богослужіння звершуються відповідно до рішення керівництва монастиря, з урахуванням загальних норм. Водночас у регіонах, де немає підвищеної небезпеки через бойові дії та обстріли, священники можуть звернутися до органів місцевої влади за роз’ясненням щодо можливості зміни режиму комендантської години на Великодню ніч і ухвалювати рішення щодо розкладу служб з дотриманням такого режиму”.

Українська Греко-Католицька Церква також проводитиме Великодні богослужіння з огляду на тривалість комендантської години.

“У суботу в головному храмі УГКЦ у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві богослужіння розпочнеться о 17.00. А в неділю Літургію служитимуть о 7.30”, — зазначає ієрей Тарас Жеплінський, керівник інформаційного відділу департаменту інформації УГКЦ.

Докладніші рекомендації щодо святкування Великодня приймали у кожному регіоні обласні військові адміністрації. Зокрема, на Рівненщині та Волині дозволять працювати церквам і храмам уночі. Комендантську годину не скасували, але роботу культових споруд під час Великоднього богослужіння дозволили. А на Полтавщині, навпаки, закликають не проводити масові церковні служби 23 — 26 квітня. Вірянам радять долучатися до богослужіння онлайн.

Також посилено працюватимуть поліцейські — перед Богослужінням перевірятимуть території храмів на наявність вибухівки й небезпечних предметів.

Ієрей Тарас Жеплінський радить українцям, які мешкають у регіонах, де не проходять активні бойові дії, під час Великодніх свят прийняти в храмі святе причастя і помолитися за людей, які нині в окупації. “Ви можете пожертвувати своє причастя за тих, хто ховається від обстрілів в укритті й не може піти до церкви”, — каже священнослужитель.

ЯК ОСВЯТИТИ ПАСКУ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

Цьогоріч багато українців, які залишилися у зоні бойових дій, не зможуть освятити кошики з великодніми стравами у храмах — їм радять долучитися до Божественної літургії онлайн, якщо це можливо.

“Якщо не має можливості скласти традиційний великодній кошик, то варто знати, що найголовніша пасхальна страва — паска, тобто хліб, — розповідає ієрей Тарас Жеплінський. — Саме він є символом воскреслого Христа. Тому можна просто взяти шматок хліба і розділити з людьми, які поряд. Цей жест означає розділити пасхальну радість”.

І НАСАМКІНЕЦЬ

Священники переконані: свято Воскресіння Христового цьогоріч має особливу символіку для українців.

“Те, що відбулося у Бучі, Гостомелі, Ірпіні, відбувається в інших українських містах — це розп’яття України  росією. Її вбивають так, як і колись Христа. Утім Ісус воскрес, а отже, світло перемогло темряву. Так буде і з Україною, — каже ієрей Тарас Жеплінський. — Хай воскреслий Господь поселить у кожне українське серце незламну віру в перемогу України, яка, будемо про це молитись, настане якомога швидше”.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також про те, чому саме Маріуполь став найгарячішою точкою у війні

Подробиці
Львівські депутати знову закликали заборонити московську церкву в Україні

В області досі діють близько чотирьох десятків храмів УПЦ МП.

29.11
Подробиці
Систематичне знищення енергосистеми України світові політики називають воєнним злочином та геноцидом

Рафаель Гроссі заявив, що МАГАТЕ збільшить кількість своїх співробітників на українських АЕС.

29.11
Подробиці
Генсек НАТО закликав відправити Києву більше систем ППО

На саміті в Бухаресті пропонують розглянути заявку України на вступ до Північноатлантичного альянсу.

29.11
Подробиці
Кремль навесні збирався  застосувати ядерну зброю проти України

РФ "в односторонньому порядку відклала" переговори зі США щодо інспекцій ядерної зброї.

29.11
Подробиці
СБУ затримала у Запорізькій області коригувальника ворожого вогню

Ним виявився працівник одного з оборонних заводів.

29.11
Подробиці
Мінус 480 окупантів і 2 літаки. Генштаб оновив дані про втрати ворога за останню добу

ЗСУ вже затрофеїли російської бойової техніки майже на $2 мільярди.

29.11
Люди і проблеми
Господарі 40 років обробляли цей город і навіть не здогадувались про унікальне поховання тут.

Його знайшли в селі Угорськ Шумської громади. Археологи датують захоронення VII - VI століттями до нашої ери.

29.11
Люди і проблеми
● Висота цієї ГЕС — 3 метри 20 сантиметрів.

Сконструював її на вулиці Брацлавській у Вінниці житель багатоповерхівки 62-річний Іван Верещак.

29.11
Подробиці
Глави МЗС семи країн північної Європи заявили про намір підтримувати інвестиції в Україну

Швеція надала Києву найбільший в історії двосторонніх відносин пакет оборонної та фінансової допомоги.

29.11
Подробиці
18-тисячний Ладижин залишився без тепла. У місті оголошено надзвичайну ситуацію

Мер Валерій Коломєйцев достроково склав свої повноваження під час воєнного стану.

29.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Один із підрозділів російських окупаційних військ на Луганщині за тиждень втратив до 70% особового складу.

28.11
Подробиці
Фото Олега Ныколенка у Twitter.

Українцями, які потрапили в аварію, наразі опікуються посольства України і Латвії.

28.11
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Як саме діагностують це захворювання? Чи ефективні для лікування банки й гірчичники?

28.11
Як це було
Фото flickr.com

Угорщина не надає Україні фінансову допомогу разом з ЄС, а ще Будапешт відмовився тренувати українських військових у рамках місії Євроспілки. Чому так?

28.11
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Чеченці наголосили, що у них та в українців є спільний ворог.

28.11
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Лише за один тиждень жовтня на вулицях українських сіл та міст у темну пору доби в аваріях загинуло 38 пішоходів.

28.11
Люди і проблеми
Фото shutterstock.com

Через вимикання світла швидкість роботи на шиномонтажах впала на 30%, порівняно з минулим роком.

28.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення армія РФ втратила близько 87 900 військових.

28.11
Подробиці
Фото з Телеграм-каналу Миколи Лукашука.

За добу ворог завдав чотирьох ракетних ударів по цивільних об'єктах України.

28.11
Подробиці
Фото ФІФА.

Хулігани перевертали та підпалювали автомобілі та електросамокати, а також закидали автівки цеглою.

28.11
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У РФ відкрито заявляють, що не збираються зупинятися на атаках на об'єкти критичної інфраструктури України.

28.11
показати більше