“Дякувати Богу, наш храм уцілів під час наступу окупантів”, — каже отець Микола Волосянський, настоятель церкви Преображення Господнього (ПЦУ) у Ворзелі. Це містечко на Київщині пережило страшні
звірства рашистів, які артилерією і танками знищували житлові масиви та об’єкти соціальної інфраструктури, розстрілювали мирних людей. Попри всі жахіття, люди, які вижили, чекають на Великдень і спільну молитву. Вони кажуть: це свято дарує їм надію на те, що світло переможе темряву.
“Коли росіяни втекли з Ворзелю, я відразу ж зайшов у церкву і відслужив молебень, — розповідає отець Микола Волосянський. — Щоправда, лише при свічках — електропостачання у місті не було і немає досі. Сподіваюся, до Великодня його відновлять, і ми зможемо відправити богослужіння, як і щороку. Певен, що наші молитви мають велику силу і допоможуть подолати зло, з яким нині маємо справу”.
Священник додає: у місті поки що немає ані світла, ані води, ані газу, тому підготувати все потрібне до великоднього кошика самотужки люди не можуть. Тож паски, писанки замовили у волонтерів.
Схожа ситуація — у багатостраждальній Бучі на Київщині. Отець Андрій Галавін, настоятель храму святого апостола Андрія Первозваного ПЦУ, розповідає, що богослужіння тепер проводять у нижньому храмі, бо верхній постраждав під час обстрілів — у ньому посічені стіни, розбиті вікна. Світла немає, тому під час служби запалюють свічки.
“У минулі роки святкування Великодня у Бучі було такою велелюдною, радісною подією! У церкві і біля неї збиралося кілька тисяч вірян. Ми опівночі починали службу Божу, вдосвіта святили кошики, — каже отець Андрій Галавін. — Цьогорічний Великдень буде інший. Людей значно менше, і вони зустрічатимуть Воскресіння Христа з болем у серці... Вірю, що молитва допоможе нам пережити ці темні часи. Довкола — так багато болю, зла, дуже не вистачає надії й радості. Свято Воскресіння Христового подарує нам ці світлі емоції”.
Через проблеми зі світлом та газом у Бучі немає можливості самостійно підготувати святкові частунки. “Але ми сподіваємося, що нам волонтери передадуть паски”, — каже отець Андрій.
Харків. Тут обстріли рашистів не припиняються ні на день. Утім священнослужителі все одно відправлять літургії на Великдень. “Зрозуміла річ, участь у богослужінні візьме обмежена кількість людей. Із парафіяльного хору в місті лишилося лише троє осіб”, — розповідає архиєпископ-емерит Ігор Ісіченко, виконувач обов’язків настоятеля Святодмитрівського храму УГКЦ.
Святодмитрівський храм — один із найдавніших у Харкові, після перших обстрілів міста він став волонтерським хабом. “У час війни Церква стає не просто прихистком, вона повертає відчуття певності в майбутньому, рятує людську гідність. У цьому її рятівна місія, особливо цінна в суворий час випробувань, — переконаний архиєпископ Ігор Ісіченко. — Великдень як свято перемоги життя над смертю цього року особливо значущий для кожного з нас”.
“І ЗАХИСТИ, БОЖЕ, ВОЇНІВ!”
Великдень відзначать, наскільки це можливо, і на передовій. Військові капелани потурбувались, аби свято відчув кожен воїн.
Військовий священник та капелан 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ПЦУ Руслан Матвієнко разом із волонтерами збирає для захисників великодні паски та крашанки — аби відвезти на передові позиції.
“Попри те, що тривають активні бойові дії, наші воїни хочуть хоч трішки часу побути в молитві, почути святкову літургію, — каже Руслан Матвієнко. — Багато військових просять привезти їм натільні хрестики, молитовники. Напередодні Великодня багато хто хоче посповідатися і причаститися. Тепер ми працюємо з командуванням над тим, аби на фронті, там, де це можливо, були імпровізовані каплички”.
Цьогоріч на Великдень військові капелани також читають особливі молитви за мир, за Україну, за воїнів.
“Ми просимо в Бога, аби він зберіг наших захисників від смертоносної рани, хвороби душевної, щоб охоронив від скорботи й дав сили повернутися здоровими та щасливими до батьків і рідного дому, — розповідає бердичівський військовий капелан, протопресвітер у Бердичівському протопресвітерстві Київської архиєпархії УГКЦ Роман Шкрібенець. — Ці молитви розробив департамент військового капеланства УГКЦ. Вони надруковані на невеличких образках, які ми роздаємо воїнам і парафіянам. Духовна підтримка сьогодні — дуже важлива для наших військових”.
Освячення верби та пасок на передовій для військових християн східного та західного обрядів. 17 квітня 2022 рік.
Фото зі сторінки Руслана Матвієнка у Facebook
ЯК СВЯТКУВАТИМУТЬ ТАМ, ДЕ БІЛЬШ-МЕНШ СПОКІЙНО?
У зв’язку з воєнним станом цьогоріч святкування Великодня навіть у тих регіонах, де більш-менш спокійно, буде іншим. Богослужіння в українських храмах відбуватимуться з урахуванням комендантської години. Також українці не матимуть додаткових вихідних.
“У зв’язку з комендантською годиною дозволяється розпочати Великоднє богослужіння не опівночі, як зазвичай, а вранці в неділю, — роз’яснюють у Православній Церкві України. — В монастирях, які мають закриту територію і доступ до яких буде обмежений на час дії комендантської години, богослужіння звершуються відповідно до рішення керівництва монастиря, з урахуванням загальних норм. Водночас у регіонах, де немає підвищеної небезпеки через бойові дії та обстріли, священники можуть звернутися до органів місцевої влади за роз’ясненням щодо можливості зміни режиму комендантської години на Великодню ніч і ухвалювати рішення щодо розкладу служб з дотриманням такого режиму”.
Українська Греко-Католицька Церква також проводитиме Великодні богослужіння з огляду на тривалість комендантської години.
“У суботу в головному храмі УГКЦ у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві богослужіння розпочнеться о 17.00. А в неділю Літургію служитимуть о 7.30”, — зазначає ієрей Тарас Жеплінський, керівник інформаційного відділу департаменту інформації УГКЦ.
Докладніші рекомендації щодо святкування Великодня приймали у кожному регіоні обласні військові адміністрації. Зокрема, на Рівненщині та Волині дозволять працювати церквам і храмам уночі. Комендантську годину не скасували, але роботу культових споруд під час Великоднього богослужіння дозволили. А на Полтавщині, навпаки, закликають не проводити масові церковні служби 23 — 26 квітня. Вірянам радять долучатися до богослужіння онлайн.
Також посилено працюватимуть поліцейські — перед Богослужінням перевірятимуть території храмів на наявність вибухівки й небезпечних предметів.
Ієрей Тарас Жеплінський радить українцям, які мешкають у регіонах, де не проходять активні бойові дії, під час Великодніх свят прийняти в храмі святе причастя і помолитися за людей, які нині в окупації. “Ви можете пожертвувати своє причастя за тих, хто ховається від обстрілів в укритті й не може піти до церкви”, — каже священнослужитель.
ЯК ОСВЯТИТИ ПАСКУ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ
Цьогоріч багато українців, які залишилися у зоні бойових дій, не зможуть освятити кошики з великодніми стравами у храмах — їм радять долучитися до Божественної літургії онлайн, якщо це можливо.
“Якщо не має можливості скласти традиційний великодній кошик, то варто знати, що найголовніша пасхальна страва — паска, тобто хліб, — розповідає ієрей Тарас Жеплінський. — Саме він є символом воскреслого Христа. Тому можна просто взяти шматок хліба і розділити з людьми, які поряд. Цей жест означає розділити пасхальну радість”.
І НАСАМКІНЕЦЬ
Священники переконані: свято Воскресіння Христового цьогоріч має особливу символіку для українців.
“Те, що відбулося у Бучі, Гостомелі, Ірпіні, відбувається в інших українських містах — це розп’яття України росією. Її вбивають так, як і колись Христа. Утім Ісус воскрес, а отже, світло перемогло темряву. Так буде і з Україною, — каже ієрей Тарас Жеплінський. — Хай воскреслий Господь поселить у кожне українське серце незламну віру в перемогу України, яка, будемо про це молитись, настане якомога швидше”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому саме Маріуполь став найгарячішою точкою у війні
