Роздрібні ціни на сало стрімко зросли. Цього місяця середня вартість солоного сала в Україні становить 188 гривень за кілограм, тоді як у жовтні — 165, а у вересні — 145 гривень. Продавці бідкаються: не можуть знизити ціну, бо працювати буде геть невигідно. А покупці — шоковані цінами. Кажуть, з такою вартістю неважко й вегетаріанцем стати. Чому ж ціни на сало зросли? Чи справді в Україні скорочується виробництво свинини? До чого готуватися споживачам — чи зростатиме ціна на м’ясо свиней і сало надалі?
...Прямую до м’ясного павільйону. На прилавках — чималий вибір сала. Щоправда, охочих купити його — дуже мало. Причина — у дорожнечі. “Такі високі ціни на сало — це справжнє свинство!” — кажуть люди.
“Покупці злі, кричать, що ми золотих поросят вирощуємо. Але нам нікуди діватись, — каже 57-річна Тетяна Рябокінь, продавчиня. — Робота у нас важка: свиню треба розібрати, вичистити, підготувати до продажу, удосвіта привезти на ринок, відділити частину товару в лабораторію на перевірку... Працювати з кожним роком стає важче. У людей нині мало грошей, тому стараюся трохи збавляти ціну. Он дивіться, який гарний шматок, — таке сало у роті тане! Беріть, воно коштує 160 гривень, віддам за 150”.
46-річний Олександр Добридень з Хмільника на Вінниччині тримає десятеро свиней. Каже, такої високої ціни на сало, як тепер, не пам’ятає.
“Свині сьогодні — в дефіциті. Багато селян зовсім відмовились від вирощування свинини на продаж, бо невигідно, — каже пан Олександр. — Добре заробляти можна, хіба коли у господарстві понад 50 голів”.
ПОПИТ Є, А ПРОПОЗИЦІЇ НЕ ТАК І БАГАТО
За словами експертів, 30 років тому Україна виробляла 1,6 мільйона тонн свинини, а сьогодні — 650 — 750 тисяч тонн. Тоді як внутрішній попит на свинину становить 750 — 800 тисяч тонн. Отже, українські фермери не покривають потреб ринку, свинину доводиться імпортувати.
За даними Асоціації свинарів України, у жовтні до нашої країни було завезено понад 6 тисяч тонн свинини. Це на понад чверть більше, ніж у серпні. Основними країнами — постачальниками продукту були Данія, Польща, Нідерланди, а також — Канада.
А найактивніше Україна імпортує сало. За січень-серпень ввезено 20 тисяч тонн цього продукту на 15 мільйонів доларів! Чому склалася така ситуація в аграрній країні?
Цю тему обговорюємо з Миколою Бабенком, керівником Асоціації “М’ясної галузі” та Центру підвищення ефективності в тваринництві, Оксаною Юрченко, президенткою асоціації “Свинарі України”, та Артуром Лозою, незалежним консультантом у галузі свинарства.
— Чому виробництво свинини в Україні скорочується?
О. Юрченко:
— Останні 5 — 6 років ми мали негативну динаміку в галузі, тобто скорочення поголів’я як у промисловому секторі, так і в домогосподарствах. Останні зменшують поголів’я на 7 — 8% щороку. Населення у селах старіє, молодь не хоче вирощувати свиней. Плюс витрати на вирощування зростають: на одній картоплі свиню не вигодуєш, потрібні корми. Так, люди отримують зерно за оренду паїв, але воліють його продати й швидше мати живі гроші, аніж вкладати його в свиню. Все більше селян вирощують паць для власного споживання, а не на продаж. Та й африканська чума свиней доклалася до зниження виробництва (лише у 2012 — 2018 роках в Україні було зареєстровано більше як 300 спалахів АЧС. — Авт.).
— Саме тому Україна збільшує імпорт свинини?
А. Лоза:
— Ми фіксуємо зростання імпорту, але показники не рекордні. Наприклад, у 2011-му — 2012-му щороку до України постачалося 270 тисяч тонн свинини, тобто понад 20 тисяч тонн щомісяця. Цьогоріч же за підсумками року буде імпортовано в середньому 50 тисяч тонн, що, втім, майже удвічі більше, аніж торік, коли було завезено 28 тисяч тонн. Зростання імпорту пов’язано з кількома чинниками. Починаючи з червня, ціни на свинину в Європі знижуються і сягнули 1,20 — 1,30 євро за кілограм у напівтуші. Крім того, гривня зміцнилася щодо євро на 12%, тому імпортувати свинину стало вигідніше.
Якщо подивимося структуру імпорту свинини за останні 10 років, то побачимо, що в основному це було сало для переробки. Коли купівельна спроможність населення низька, то переробники орієнтуються на дешевший сегмент і збільшують у виробництві ковбасних виробів першого гатунку кількість сала й субпродуктів.
Фото УНІАН
— Ви зазначили, що ціни на свинину в Європі перебувають на історичному мінімумі. Які причини?
А. Лоза:
— Один із ключових чинників, що вплинув на ситуацію, — це спалахи африканської чуми свиней в азійському регіоні, зокрема у Китаї, який через це втратив до 40% поголів’я свиней. На Піднебесну припадає 50% світового виробництва свинини. Також Китай — найбільший споживач цього продукту.
Коли у Китаї виник дефіцит свинини, то інші великі виробники, зокрема європейські, збільшували обсяги для його потреб. Але бачимо, що тепер ситуація там стабілізувалася, Китай реалізував декілька серйозних програм з розвитку свинарства й вже досягнув 80 — 90% рівня виробництва, яке було у попередні роки. Відповідно виник певний профіцит свинини на світовому ринку.
Плюс накладаються інші чинники, як-от зниження попиту на цей вид м’яса в Європі, що пов’язано з кліматичними змінами, переорієнтацією населення на “пісніші” види м’яса, з відмовою молодого покоління від споживання м’яса взагалі. Тобто попит на європейську свинину знизився, тому тамтешні фермери активно шукають нові ринки збуту, і Україна — один із них.
М. Бабенко:
— На мою думку, спровокувала імпорт велика різниця у ціні на свинину в Україні й країнах ЄС. Спочатку деякі “захисники” інтересів свинарів підбурювали останніх підвищувати ціни на свиней неринковими методами, тобто штучно завищувати ціни. Справді, ситуативно ціни на живих свиней зросли з 45 до 50 гривень за кілограм, а тепер впали у деяких регіонах до 40 гривень за кілограм. Спроби впливати на ринок неринковими методами небезпечні для всіх учасників, бо у світі чимало конкурентів наших фермерів. Який вихід? Наші фермери мають ставати ефективними, конкурентними, зменшувати собівартість вирощування свиней на фермі, а не підвищувати штучно ціни на живих свиней, бо це, як бачимо, шлях у нікуди.
До речі, очевидно, що імпорт свинини цьогоріч буде рекордним. А з 9 січня 2022 року імпорт ще подешевшає на 10 — 12% через поновлення безмитного ввезення свинини в Україну.
— Але якщо попит на свинину більший, аніж виробництво, то чому промислові підприємства не нарощують виробництво?
О. Юрченко:
— Через значне подорожчання кормів та підвищення цін на енергоносії навіть у нашій асоціації спостерігаємо, що одні виробники скорочують поголів’я, інші просто виходять із цього бізнесу, бо він стає малоприбутковим.
А. Лоза:
— В ЄС простіше займатися цим бізнесом, бо там дешеві кредитні кошти, за рахунок яких свинарі можуть пережити важкі часи.
САЛО СТАНЕ ДЕФІЦИТОМ?
— А чому наші свинарі не забезпечують салом переробників?
А. Лоза:
— Сьогодні в Україні є попит на м’ясну свинину, тому сальність туш з кожним роком зменшується. Постачальником сальної свинини завжди були господарства населення, а там поголів’я невпинно скорочується. Наприклад, на 1 жовтня цього року в господарствах населення налічувалося 2,36 млн голів свиней, що на 8,9% менше, аніж на відповідний період минулого року. Ця тенденція продовжуватиметься.
Порівняно з 1991 роком поголів’я свиней в Україні загалом зменшилося більш як утричі — із 19,4 до 6,07 мільйона голів.
М. Бабенко:
— Для порівняння: Бельгія, яка має територію як одна українська область, утримує на своїх свинокомплесах 6 мільйонів свиней, а Нідерланди та Данія — по 12 мільйонів.
О. Юрченко:
— Так, наші промислові підприємства не вирощують сальних порід свиней. Їх довше потрібно утримувати, а це економічно невигідно, бо потрібно більше кормів. Та й населення розуміє, що краще вкластися в м’ясне порося, яке швидше виросте і за яке вони отримають більше прибутку.
Також в Україні скорочується споживання сала. Це пов’язано із тенденціями здорового харчування. Погодьтеся, навіть у селах уже мало хто топить сало на смалець та консервує його у банки. Робить це переважно старше покоління, яке звикло споживати цей продукт. Сало фактично стало нішевим продуктом. І що менша його пропозиція, то вища ціна.
— Чи може українське сало взагалі зникнути з полиць магазинів і ринків?
О. Юрченко:
— Не думаю. Якщо буде певний попит, знайдуться і ті, хто його вироблятиме.
— До чого готуватися споживачам? Чи зростатиме ціна на м’ясо свиней і сало надалі?
А. Лоза:
— До нового року ціна у роздробі зросте на 5 — 10%.
М. Бабенко:
— Споживачам треба готуватися до значного зростання цін на свинину, якщо нині не вжити контрзаходів по нарощенню поголів’я свиней в Україні. Адже країни ЄС уже розгорнули програму скорочення поголів’я свиней, і через пів року імпорт стане дорогим і невигідним.
— Чому країни ЄС скорочують поголів’я свиней і які перспективи це відкриває для України?
М. Бабенко:
— Вони мають проблеми з екологією через високу концентрацію свинокомплексів, є високі ризики стрімкого поширення хвороб свиней. Подорожчання кормів та дефіцит робочої сили зменшують виробництво свинини у деяких країнах до рівня самозабезпечення, їхні уряди виділяють сотні мільйонів єв-
ро на закриття свинокомплексів. В Україні ж, навпаки, є рекордні врожаї зернових і половина зерна експортується замість створення доданої вартості.
Україна може потужно увійти у глобальний ринок м’яса. Наші підприємства здатні створювати в Україні додану вартість та експортувати м’ясо і м’ясні вироби, а не імпортувати їх.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про настрої, які панують в українських селах поблизу Білорусі
