Саме вони причетні до ударів по цивільних та військових об’єктах України, критичній інфраструктурі.
Працюють ці люди у двох місцях — у штаб-квартирі міністерства оборони в Москві та штаб-квартирі адміралтейства в Санкт-Петербурзі.
Більшість військових, яких ідентифікували Bellingcat з партнерами, — чоловіки та жінки до 30 років. Багато з них мають досвід у сфері ІТ і комп’ютерних ігор.
А як обчислюється польотне завдання для ракет, що при цьому треба враховувати? —
Передовсім визначається об’єкт, по якому треба завдати удару, — каже Ігор Романенко, ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант. — Далі обирається зброя, яка для цього буде застосована, а також враховуються засоби противника, якими він може протидіяти. З урахуванням цього остаточно визначається засіб, яким буде завдано удару, та маршрути.
Згодом ці дані повідомляють технічній групі, про яку йдеться в журналістському розслідуванні. Саме вона з урахуванням їх обчислює та програмує польотне завдання і вводить у ті засоби, котрими буде завдано ударів. Такі маршрутні завдання вносять у системи не лише крилатих та балістичних ракет, але й іранських дронів. А от маршрут сучасних ракет повітряного базування може коригувати оператор ще й на кінцевому етапі польоту.
— Відомі різні системи наведення, — додає Михайло Жирохов, військовий експерт. — Але всі вони базуються на GPS-координатах стратегічних цілей. У ракети також може бути закладений маршрут польоту з так званими поворотними точками. Тобто є ракети, котрі летять просто на ціль, а є такі, які можуть змінювати напрямок польоту.
Заглушити навігаційну систему ракети непросто. Адже вона дублюється, крім GPS, радянсько-російською ГЛОНАСС та китайською “Бейдоу”. Якщо на якийсь час втратиться сигнал, ракета все одно летітиме за заздалегідь визначеним маршрутом, а при появі GPS маршрут може бути скоригований.
— Що ще враховують, складаючи льотне завдання?
● М. Жирохов:
— Потрібно так побудувати маршрут, щоб обійти нашу систему ППО. Або врахувати наявність можливих перешкод на маршруті. Це ручна робота, яка пов’язана з детальним прокладанням маршруту для кожного зразка ракети. У США в ракети польотне завдання закладається автоматично. Це називається огинанням рельєфу. Загалом до цього процесу залучено десятки людей.
● І. Романенко:
— А ще слід брати до уваги погодні умови. Враховують і дані розвідки, щоб була висока ймовірність влучання ракети у ціль. Льотне завдання складають як для крилатих, так і балістичних ракет.
— Наскільки тривалий цей процес?
● І. Романенко:
— Як правило, сьогодні надходить завдання, а вже завтра здійснюється пуск ракети. В окремих випадках, якщо терміново треба атакувати якусь ціль, льотне завдання може бути складено у день запуску ракети, за декілька годин.
