Українську енергетику лихоманить. Мінекоенерго вивело у резерв три атомні енергоблоки. Ще сім АЕС працюватимуть до кінця року зі зниженням потужності. Пояснюють це зменшенням попиту на електроенергію через сезонне потепління та епідемію COVID-19. Однак чому знижують саме дешеву атомну генерацію, а не теплову і “зелену”?
Державне бюро розслідувань уже розпочало кримінальне провадження щодо обмеження виробництва електроенергії на АЕС. Деяких посадових осіб Мінекоенерго підозрюють у зниженні потужності енергоблоків АЕС задля збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній. У ДБР зазначають: виробництво енергії в атомній галузі зменшилося на 8,6%.
СБУ попередила спікера Олександра Разумкова про загрозу енергетичній безпеці країни та дестабілізації Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) через неконтрольоване зростання виробників “зеленої” енергетики, що може призвести до дисбалансу роботи ринку і створення аварійних ситуацій.
Тим часом у Мінекоенерго пояснюють: складна ситуація в енергетиці склалася через низку причин, зокрема неналежну підготовку до введення нового ринку електроенергії в липні 2019 року, відкриття імпорту електроенергії з Росії і Білорусі за двосторонніми договорами, пандемію коронавірусу. В результаті ціна електроенергії в Україні впала і перестала покривати собівартість її вироблення. На складах шахт і ТЕС стало накопичуватися вугілля, врешті зупинилися 95% вугільних підприємств. Підприємства галузі мають уже багатомільярдні борги. Тож довелося ухвалити таке рішення.
Енергетичну кризу, що триває в Україні, вважають найбільшою за роки незалежності. Ситуацію обговорюємо із Михайлом Гончаром, президентом Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, Геннадієм Рябцевим, директором спеціальних програм НТЦ “Психея”, та Марією Яковлєвою, експерткою з енергетичних питань.
— Наскільки зменшилося споживання електроенергії під час карантину? Чи обгрунтоване зниження потужностей АЕС?
М. Гончар:
— “Укренерго” повідомило, що у квітні споживання електроенергії знизилося, порівняно з березнем, на 11% — до 9028 млн кВт·год, а порівняно з квітнем минулого року — майже на 8%. Тобто на ринку — надлишок електроенергії. Така ситуація виникла не тільки в Україні. Питання у тому, як її врегульовують. Зазначу, вартість атомної електроенергії нижча (0,56 кВт·год), як і гідроенергії (0,67 кВт·год), порівняно з тепловою (1,50 кВт·год) та “зеленою” (середньозважена ціна 4,5 грн/квт·год). У кризових умовах треба, щоби на ринку було більше дешевої енергії. У нас же спрацював підхід мародерів — кинули на ринок найдорожчу, щоби висмоктувати з людей більше грошей.
— Тобто преференції здобули окремі гравці ринку?
М. Гончар:
— Так. Уряд зупинив кілька атомних блоків, решту перевів у режим мінімальної потужності, натомість запустив вугільні електростанції та “зелену” генерацію. У виграші — Ринат Ахметов, під контролем якого перебуває чверть “зеленої” енергетики” та 75% теплової. Остання (разом із гідроенергетикою) відіграє важливу маневрову роль для атомної енергетики. Ахметовські структури цим зловживають. Вони розуміють, що без теплової генерації не буде ефективної роботи АЕС.
У виграші — Ринат Ахметов, під контролем якого перебуває чверть “зеленої” енергетики” та 75% теплової.
Г. Рябцев:
— А на мою думку, обмеження потужностей АЕС обгрунтоване, і Ахметов тут ні до чого.
— Чому так вважаєте?
Г. Рябцев:
— Є два види генерації: базова і маневрова. Перша забезпечує сталу, постійну, незмінну генерацію електричної енергії впродовж доби. Це АЕС і ГЕС. Друга дає змогу контрольовано зменшувати і збільшувати обсяг виробництва в межах доби і триваліших періодів. Це ТЕС і ГАЕС. Потужностей першого виду генерації в Україні в надлишку, другого — у дефіциті.
Основними споживачами базової генерації є покупці, що забезпечують великий стабільний попит. Це насамперед промислові підприємства, які працюють у режимі 24/7. Споживачі ТЕС — в основному “негарантовані” покупці (прийшли — увімкнули, пішли — вимкнули).
Промислове виробництво в Україні скоротилося приблизно на 10%. Надлишок базової генерації зріс, а через коронавірус зростатиме надалі. Тому рішення перевести три блоки АЕС у резерв, на мою думку, цілком логічне. Інша річ, що наша країна, взявши на себе надмірні зобов’язання за “зеленим” тарифом, стимулювала появу фінансових спекулянтів, які набудували велику кількість сонячних станцій із негарантованою потужністю, насамперед там, де це не потрібно.
— Що саме маєте на увазі?
Г. Рябцев:
— Наприклад, не було потреби поряд із Запорізькою чи Південноукраїнською АЕС ставити сонячні електростанції. Національні інтереси України, питання енергетичної безпеки ніхто не брав до уваги, видаючи дозволи на таке будівництво, ухвалюючи рішення про найбільший у світі “зелений” тариф. Як наслідок — цього року Україна має виплатити за цим тарифом астрономічну суму — від 40 до 60 млрд гривень! Так ми дійшли до ситуації, коли єдиними станціями, що можуть забезпечувати балансування енергетичної системи, є теплові станції приватної ДТЕК.
— Але ж велика частина сонячних станцій також належить структурам Ахметова!
Г. Рябцев:
— На відміну від інших інвесторів, ДТЕК має потужності, якими можна маневрувати. Тобто нарівні із сонячною станцією є теплова, якою він може компенсувати недовиробіток електроенергії вночі. А у всіх інших такого немає.
— У чому полягає проблема із “зеленим” тарифом?
М. Яковлєва:
— Нагадаю, що держава зобов’язалася купувати всю електроенергію, яку виробляють СЕС та ВЕС. Близько 5 грн за кВт — це компенсаційна складова за “зеленим” тарифом, і вона у два рази більша, ніж у заможній Німеччині. Простий споживач сьогодні сплачує 1,68 грн за кВт, бізнес — 2,2 — 3,5 грн за кВт. Звідки взяти 5 грн для компенсації? Українська влада пообіцяла інвесторам те, чого не зможе виконати.
— Чого чекати населенню? НКРЕКП уже пропонує збільшити з нового року пільговий тариф на перші 100 кВт·год електроенергії для домогосподарств із 0,9 грн за кВт до 1,68 грн. А протягом 2 — 5 років — підвищити ціни на світло для населення до рівня промисловості.
Г. Рябцев:
— Запровадження нових правил ринку в країнах Східної Європи призводило до зростання цін для всіх категорій споживачів. Тому, коли і в нас нові правила запрацюють на повну силу, ціна світла для населення зросте. Для промисловості вона буде нижчою, аніж для домогосподарств. Але це станеться не сьогодні й не завтра.
— Чи можливі віялові вимкнення, як було наприкінці 1990-х?
М. Яковлєва:
— Якщо ціни на електроенергію збільшаться, люди будуть вимушені масово звертатися по субсидії. Для державного бюджету це буде додатковим ударом. Доведеться державі або брати нові запозичення, або ж розробляти графіки віялових вимкнень.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як влада розпоряджається коштами платників податків
