Україна — член ЄС. Коли це стане можливим?

Статус кандидата на вступ до ЄС - лише проміжний крок у процесі повноцінного приєднання до Євросоюзу, кажуть експерти. Державу з таким статусом чекає ду-у-уже багато роботи.

Фото eu-ua.kmu.gov.ua
Фото eu-ua.kmu.gov.ua

Статус кандидата принципово відрізняється від чинного формату відносин Україна — ЄС. Згідно з Угодою про асоціацію, наша держава на сьогодні є учасником Європейської політики сусідства, котра не передбачала членство як кінцеву мету партнерства. Натомість позитивне рішення на саміті 23 — 24 червня означає залучення України до політики розширення ЄС і реальні шанси на повноцінне членство.

“Для України статус кандидата на членство в ЄС дуже важливий з багатьох причин, — вважає Маріанна Фахурдінова, експертка аналітичного центру “Нова Європа”. — З практичної точки зору, він стане важливим інструментом для відбудови України після війни та імплементації реформ, спрямованих на покращення життя громадян. Згідно з пропозицією Європейської комісії, після отримання статусу кандидата Україна зобов’язується запровадити сім реформ (здебільшого судові та антикорупційні) для того, щоб просунутись до наступного кроку інтеграції до ЄС — відкриття переговорів. Статус кандидата також дасть Україні доступ до певних фінансових інструментів ЄС і допоможе привабити європейських інвесторів після закінчення війни. Їх залученість у відбудову України допоможе запровадити найкращі європейські бізнес-практики.

Надання Україні статусу кандидата також є потужним сигналом підтримки для українців, які щодня боронять країну, кожен на своєму фронті. Водночас не тільки Україна, але й росія відчує, що 27 держав — членів ЄС підтримують Україну в боротьбі проти російської агресії, підтримують європейський вибір нашої країни”.

— Яка процедура прийняття до Євросоюзу?

— Після отримання цього статусу країна-кандидат потроху починає готуватись до відкриття переговорів. Відкриття переговорів — це окреме політичне рішення, з яким повинні погодитись усі країни-члени. Процес переговорів — це час на запровадження найкращих європейських стандартів та практик у 35 різних сферах, спрямованих, передусім, на добробут громадян.

Після запровадження законодавства ЄС та імплементації відповідних реформ країна-кандидат та ЄС підписують договір про вступ цієї країни до Союзу. Після ратифікації він набуває чинності з моменту, визначеного у договорі. Тоді країна офіційно стає членом ЄС.

— Переговори проводяться у декілька етапів, — каже Олександр Калініченко, юрист-міжнародник, керівник проекту “Нотатки Атлантиста”. — Граничні терміни переходу з етапу на етап не визначені. Наприклад, Північна Македонія (кандидат з 2005-го) та Албанія (кандидат з 2014 року) досі не можуть розпочати перемовини в рамках другого етапу.

Теми переговорів поділені на шість кластерів: основи; внутрішній ринок; конкуренція та інклюзивне зростання; зелений порядок денний та сталий зв’язок; ресурси, сільське господарство та згуртованість; зовнішні відносини.

— Щойно ми отримуємо кандидатство, маємо готувати наші стратегії реформ, — пояснює Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”. — Нам нададуть фінансування на впровадження реформ, а потім відслідковуватимуть їхню результативність і тенденції у політичному, соціальному, економічному житті держави. Якщо ми витримаємо екзамен кандидатства і Європа почне з нами переговори, в нас вливатимуть кошти, кваліфікованих спеціалістів, політичний капітал, аби ми підійшли до членства максимально наближені до стандартів. Хоча насправді жодна країна не вступала в ЄС, на 100% відповідаючи всім стандартам.

— Чи можуть Україну позбавити статусу кандидата до ЄС?

О. Калініченко:

— Так, якщо до кінця року не буде помітного прогресу у виконанні рекомендацій Єврокомісії.

— Коли Україна реально може вступити в ЄС?

М. Фахурдінова:

— Кожен кейс вступу до ЄС унікальний, тому не можна говорити про якісь універсальні часові рамки. Усе залежить від швидкості імплементації реформ та уніфікації законодавства країни-кандидата із законодавством ЄС. Виходячи з досвіду інших країн, увесь процес може зайняти приблизно вісім років. У випадку України цей процес може зайняти менше часу, адже Україна вже на 63% виконала Угоду про асоціацію з ЄС.

Кожен кейс вступу до ЄС унікальний, тому не можна говорити про якісь універсальні часові рамки.

О. Краєв:

— Справді, кожен випадок унікальний і залежить від політичних рішень та потенціалу держави. Наприклад, Північна Македонія ще 17 років тому здобула статус кандидата на вступ до ЄС, та досі не змогла досягнути членства — спочатку через ветування переговорів на вступ до ЄС Грецією, яка була невдоволеною використанням назви країни “Македонія”, а після перейменування держави процес зупинився через блокування перемовин Болгарією, спричинене суперечкою щодо прав болгарської меншини у Північній Македонії.

О. Калініченко:

— Перехід між етапами переговорів може тривати від кількох місяців до кількох років, адже в більшості ситуацій країни мають виконати ряд умов. Найшвидшим вступ був для Швеції та Австрії (приблизно два роки). Остання країна, яка вступила в ЄС — Хорватія — отримала статус кандидата в 2004 році, перемовний процес щодо членства тривав з 2005-го по 2011 рік, а потім ще два роки пішло на підписання угоди про приєднання, національний референдум та ратифікацію угоди.

Польща отримала статус кандидата в 1994 році, перемовний процес щодо членства проходив у 1998 — 2002 роках, ще два роки зайняв етап схвалення звіту Єврокомісії та набуття чинності договором про приєднання країни до ЄС.

— Чи може війна в Україні пришвидшити цей процес?

М. Фахурдінова:

— Вона вже пришвидшила цей процес. Європейські лідери відкрито висловлюються про те, що за звичайних умов Україна ще довго не могла б претендувати на статус кандидата. Агресія росії суттєво пришвидшила цей крок, адже надання статусу кандидата, серед іншого, є важливим політичним жестом з боку ЄС на підтримку України. Що стосується подальших етапів інтеграції, то війна тут радше заважатиме, ніж прискорюватиме рух України. Багато реформ повноцінно можливі лише у мирний час.

О. Калініченко:

— Отримання статусу країни-кандидата через чотири місяці після подання офіційної заявки на вступ до ЄС — це вже безпрецедентна “швидкість” для брюссельської бюрократії, перший такий випадок в історії ЄС. Та все ж таки війна ускладнює процес перемовин і вступу країни-кандидата, адже в час активних бойових дій проводити реформи непросто. Це стосується насамперед законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей та антикорупційної інфраструктури. Ці реформи потребують незалежного висвітлення та публічної дискусії, що майже неможливо в умовах воєнного стану. Ми повинні розуміти, що питання розширення ЄС — складний консенсус усіх держав. У цій ситуації нам потрібно розуміти, що протягом перемовин доведеться шукати спільний знаменник і з Будапештом у галузі прав національних меншин, і з Варшавою щодо історичної спадщини, і з прискіпливим Копенгагеном в антикорупційних заходах та протидії відмиванню коштів. Тому, ймовірно, переговори про вступ України до ЄС розпочнуться лише після завершення активної фази вийни.

— Чи приймали вже до ЄС країни, в яких тривали війни?

О. Краєв:

— Велика Британія та Ірландія вступали в ЄС у 1973 році. Між ними відкритого конфлікту не було, але тоді тривало так зване лихоліття — майже 40 років боротьби між католиками й протестантами у Північній Ірландії, під час якого загинуло майже шість тисяч людей і ще 10 тисяч отримали поранення. Тобто йдеться про повноцінний внутрішній конфлікт. Та це зовсім не завадило державі стати членом Європейської економічної співдружності.

О. Калініченко:

— У 2004 році ЄС прийняв Кіпр — державу, уряд якої не повністю контролює свою територію. Республіка Кіпр формально вступила до ЄС у межах своїх міжнародно визнаних кордонів. Проте, як знаємо, з того часу право ЄС не застосовується у самопроголошеній “Турецькій Республіці Північного Кіпру”.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також про те, чи може рф напасти на Литву

Подробиці
Фото: facebook com inukraineofficial

Виявляється, ці ракети вже були в Україні. Що ними вражали.

24.04
Подробиці
Фото: Getty Images

Український міністр продовжує просити допомогу, тепер у Євросоюзу.

24.04
Подробиці
Фото: Вікіпедія

І зробити це можна значно дешевше, ніж за допомогою ЗРК Patriot.

24.04
Подробиці
Скрін з відео

Президент Сполучених Штатів Джо Байден у середу підписав закон про надання надзвичайно важливої ​​військової допомоги Україні. Місяці переговорів і дебатів закінчилися. Допомога почне прибувати в Україну у найближчі години.

24.04
Подробиці
Оцінила сина у мільйон доларів: жінка намагалася продати власну дитину, щоб відкрити бізнес

У Дніпрі поліція затримала 19-річну дівчину, яка продавала свого дворічного сина. Дитина нібито "заважала їй влаштовувати особисте життя".

24.04
Здоров'я
Фото freepik.com

Після укусу може розвинутися кропив'янка, набряк Квінке й навіть анафілактичний шок.

24.04
Подробиці
Скрін з відео

Росіяни відібрали в нього український паспорт і хотіли дати свій, але Іван Якович був категорично проти. Чоловік сам під обстрілами вийшов з окупованої частини Очеретиного. Дивовижу історію патріота з Донеччини розповів очільник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

24.04
Подробиці
Скрін з відео

У мережу потрапили декілька відео, знятих у Паспортному сервісі ДП “Документ” у Варшаві. На записах чоловіки і жінки сваряться з працівниками центру і вимагають видати їм документи. Люди не добирають слів.

24.04
Люди і проблеми
Фото pixabay.com

53-річний Олег Вагін із Микулинців, що на Вінниччині, близько десяти років вирощує цю культуру.

24.04
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Уряд Канади дозволив корпорації Airbus використати російський титан для свого виробництва на території країни, попри санкції, введені Оттавою проти російського виробника титану “ВСМПО-Авісма”.

24.04
Подробиці
Фото: Baza

У Росії заарештувала заступника міністра оборони Сергія Шойгу. Спершу повідомлялося, що Тимура Іванова затримали нібито за отримання хабаря, але у російських ЗМІ просочилася інформація, що справжня причина арешту високопоставленого чиновника Міноборони РФ - держзрада.

24.04
Подробиці
Фото Міноборони РФ.

У російській армії фіксують рекордне дезертирство з початку війни. Найбільше відмовляються захищати рідну країну чоловіки з Московської області.

24.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Міністр оборони РФ обіцяє підвищити інтенсивність ударів по складах із західною зброєю. Водночас аналітики ISW вважають, що росіяни посилять удари ракетами та дронами, щоб встигнути максимально завдати шкоди українській інфраструктурі до того, як прийде допомога зі США.

24.04
Подробиці
Фото: wikipedia.org

Державний департамент США в опублікованому звіті за 2023 рік щодо порушення прав людини в України згадав національний телемарафон. Також МЗС США повідомило, що журналісти-розслідувачі, які критикували владу, іноді ставали мішенню самої влади.

24.04
Подробиці
Скріншот з відео.

У школі на Тернопільщині зафіксували жорстоке побиття дітей. Після багатьох звернень батьків поліція таки взялася за справу. Поліцейські склали протоколи про адміністративне правопорушення на директора навчального закладу.

24.04
Подробиці
Фото МНС РФ.

Цієї ночі нафтові об'єкти на території РФ атакували ударні безпілотники. На території міста Липецьк упав дрон, у Смоленській області горить нафтобаза, а у Воронежі палає НПЗ.

24.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Сенат США схвалив законопроект про надання допомоги Україні. Тепер документ повинен підписати президент США Джо Байден. Він поставить свій підпис "одразу після того, як документ потрапить на його стіл".

24.04
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Процедурне голосування в Сенаті щодо законопроекту про допомогу іноземним державам відклали через республіканців, які скаржаться, що не можуть запропонувати до нього поправки.

23.04
Подробиці
Фото: www.facebook.com/rishisunak

“Винищувачі Typhoon патрулюватимуть повітряний простір Польщі”, - заявив прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак під час пресконференції у Варшаві.

23.04
Подробиці
У Києві звільнилася директорка ліцею, яка відпочивала в “ЛНР”: подробиці скандалу

33-річна Наталія Барчук нібито сама написала заяву на звільнення після того, як суспільство вибухнуло обуренням через її призначення на посаду. Чому батьки та вчителі у Києві повстали проти нової директорки? Всі подробиці освітнього скандалу.

23.04
Подробиці
Фото: facebook.com/NGUmainpage

Українські захисники зуміли перехитрити окупантів і відбили частину української землі. Росіяни не встигли зрозуміти, що сталося.

23.04
Подробиці
Скрін з відео

У Паспортному сервісі ДП “Документ” у Варшаві - хаос. Чоловіки скаржаться, що їм не видають уже готові паспорти. У відповідь вони почали блокувати роботу працівників центру.

23.04
Подробиці
Фото: udau.edu.ua

У 2023 році Україна встановила антирекорд народжуваності - на світ з'явилося найменше дітей за останні 300 років. Але найгірше ще попереду. Кількість населення в Україні продовжить скорочуватися і з цим практично нічого неможливо зробити, вважають демографи.

23.04
Cтиль життя
Фото з архіву Олега Коновалюка

Аби дочекатися врожаю раніше, господар висаджує на ділянку готову розсаду.

23.04
Подробиці
Фото: guide.kyivcity.gov.ua

Жорстокий інцидент стався у київській школі №81 - на перерві однолітки побили 13-річного підлітка, який перебував на інклюзивній формі навчання. Хлопчик 10 днів приховував травму від мами, аж поки жінка сама не помітила, що у нього дуже збільшилася одна нога.

23.04
Подробиці
Скриншот з відео

У російській армії розгорівся грандіозний скандал: з'ясувалося, що солдати ЗС РФ випадково розстріляли своїх же військових під Очеретиним Донецької області. При цьому вони були впевнені, що ліквідували "зрадників з РДК", які воюють на боці України.

23.04
Подробиці
Фото: mil.in.ua

Законопроект про допомогу Україні від США має надійти до Сенату сьогодні, 23 квітня. Якщо його ухвалять у верхній палаті Конгресу, то президент Джо Байден заявив, що підпише закон негайно, щоб "швидко відправити зброю та обладнання в Україну для задоволення їхніх нагальних потреб на полі бою".

23.04
Судові історії
Фото freepik.com

До розгляду справи в суді нападник не просив у жінки пробачення й не пробував примиритися.

23.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що у 2024 році російська армія отримає нові зразки озброєння: зокрема, перші зразки зенітно-ракетного комплексу нового покоління С-500 у двох модифікаціях.

23.04
показати більше