Перевертні — так називають тих українців, які зрадили Батьківщину і стали на бік ворога. Сьогодні вони віддають злочинні накази стріляти у земляків. У рідних краях, звідки ці нелюди родом, їх проклинають... Ми розшукали знайомих, сусідів, друзів зрадників, аби з’ясувати про них більше.
КОМАНДИР БРЕЄВ? ТА ЦЕ Ж ГРИШКА-КУРНИК!
43-річний Григорій Бреєв — командир фрегата “Адмірал Макаров” Чорноморського флоту росії, керує обстрілами українських міст та сіл крилатими ракетами “Калібр”. Бреєв народився у селищі Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області.
“Його мати Лідія — родом з Тиманівки Тульчинського району. Працювала якийсь час у нас швачкою, — розповідає місцева жителька. — А цей Бреєв був майором на воєнстрої за селом. Потім його за щось вигнали, він трохи працював на цукрозаводі. Куди далі подівся — ніхто не знає.
У нашому селі всі шоковані тим, що Бреєв воює проти своїх. Вважаємо, що такий зрадник заслуговує найгіршої смерті!”
Майбутній російський командир вчився у Бабчинцях, що в Могилів-Подільському районі. “Завжди був про себе дуже високої думки, — каже жителька села Бабчинці. — Нині наше село гуде. Ми всі в шоці. Ніхто й подумати не міг, ким стане наш Гриша. Соромно за те, що взагалі його знали”.
Жінка пригадує, що нинішнього командира “могутньої” армії колись у селі називали Гришка-курник. “Якось хлопчаки з вулиці кликали його гратись, а він відмовився — сказав, що будує вдома курник. Відтоді його так і прозвали”, — каже односельчанка.
Після школи Григорій поїхав жити у Севастополь до рідної тітки. “Мама любила похвалитись, що її сестра — лікарка-гінекологиня, при посаді”, — додає селянка.
Григорій закінчив Севастопольський військово-морський інститут імені П. С. Нахімова. Проходив службу у ЗСУ на різних посадах: офіцера Південної військово-морської бази, командира корветів “Луцьк” та “Тернопіль”, заступника командира Севастопольської військово-морської бази. Та вже в 2014-му, під час окупації АР Крим росією, чоловік зрадив військову присягу і перейшов на бік ворога.
“Григорій міг відмовитись від співпраці з окупантом, звільнитись зі служби, — каже Наталія Шпортко, директорка Бабчинецької загальноосвітньої школи І — ІІІ ступенів. — З ним був ще один наш односелець — він, на відміну від Гриші, повернувся в Україну... З нашого села багато хлопців, чоловіків пішли захищати Україну на фронт. 99% селян — справжні патріоти. Тільки Гриша — зрадник. Ми ніколи йому не пробачимо цього. Ганьба!”
На сторінці зрадника в одній з соціальних мереж бачимо, що у 2013 році він завантажив фото своєї доньки — у вишитій сорочці та віночку...
“У нас глибока відраза до цього Бреєва. Ганьба йому!” — кажуть односельці російського командира.
БРАТ ПІШОВ ПРОТИ БРАТА
У волинському селі Ветли Камінь-Каширського району народився Михайло Зусько — генерал-лейтенант збройних сил російської федерації. Сьогодні він воює проти рідного брата Миколи, який є полковником ЗСУ...
Сім’я Зуськів — багатодітна, батьки виховували 12 дітей. Михайло вчився разом із сестрами та братами у сільській школі. Потім вступив у Рязанське вище повітряно-десантне командне училище. Також навчався у загальновійськовій академії зс рф та в академії генерального штабу зс рф. Колись у рідному селі ним пишалися, а тепер — ненавидять.
“Понад 30 років він живе в Росії. От, напевно, і забув, де його справжня Батьківщина, — каже жителька Ветлів. — Родину Зуськів у нашому селі поважають. Вони прості люди, трудяги. Батьки працювали в колгоспі. Тато помер дуже давно, а мати — кілька років тому. На похороні Михайло не було. Його б і не пустили, бо ж знаємо, що з 2014-го воював на Донбасі...”
Тим часом його брат Микола вже багато років живе у Києві. Він полковник ЗСУ. Кар’єра ж Михайла, чи то пак Міхаіла, розвивалась у росії: у 2007 — 2011 роках він був заступником командира, командиром 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (н. п. Сосновий Бор, Республіка Бурятія), згодом командиром 34-ї окремої мотострілецької бригади 49-ї армії Південного військового округу зс рф. Протягом літа-осені 2014 року командував 1-м армійським корпусом окупаційних військ рф на Донбасі. На окупованій території користувався псевдо “Орлов”. Влітку 2020 року Зусько очолив 58-му загальновійськову армію Південного військового округу рф. Під час повномасштабної війни росії проти України командував наступом на Миколаївському напрямку.
За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, 49-річного Михайла Зуська зняли з посади та заарештували, покаравши за провалений наступ на Миколаївщину.
НІХТО Й ПОДУМАТИ НЕ МІГ, ЩО ТИМУР — УБИВЦЯ
У списку зрадників — 53-річний командувач наступу російських окупаційних військ на східному напрямку генерал-майор Тимур Трубієнко. Він народився у Кременчуці на Полтавщині, тут досі живуть його мама та інші родичі. Сьогодні цей окупант віддає накази проводити бомбардування на харківському та донецькому напрямках.
Трубієнко обіймає посаду заступника командувача гвардійської загальновійськової армії Західного військового округу збройних сил рф. Його добре знала Тетяна Васильєва — у 1975 році вона з родиною переїхала до Кременчука і потоваришувала з Тимуром. Її мама була першою вчителькою хлопця.
“Досі не можу оговтатись від тих емоцій, які нахлинули, коли я побачила фото Тимура з інформацією про те, що він воює проти українців, — ділиться Тетяна Васильєва. — Всі ці дні сподівалась, що ця інформація виявиться фейком... Він ж начебто був тямущим хлопцем. Як росія змогла так змінити його?..”
Тимур навчався в загальноосвітній школі І — ІІІ ступенів №28. І вчителі, і однокласники кажуть: навіть подумати не могли, що поруч з ними росте справжній вбивця.
“Тимур навчався добре, майже на відмінно. Нашу школу закінчив у 1986 році, — розповідає Іван Трохименко, директор нині вже Кременчуцької гімназії №28. — Він виріс у нормальній родині... Та невдовзі переїхав до росії. Там жив, чуючи постійно, що Україна — це взагалі не держава, ось вам і результат пропаганди...”
Він виріс у нормальній родині... Та невдовзі переїхав до росії. Там жив, чуючи постійно, що Україна — це взагалі не держава, ось вам і результат пропаганди...
За неперевіреною інформацією, батько Тимура, Микола Трубієнко, відбував покарання у в’язниці за вбивство...
Згідно з даними Informnapalm, Тимур Трубієнко, будучи командиром 72-го мотострілецького полку 42-ї мотострілецької дивізії, причетний до агресії проти Грузії в серпні 2008 року.
У 2014 році був начальником у 467-му гвардійському червонопрапорному московському окружному навчальному центрі у місті Коврові Володимирської області, який готував навідників, операторів, командирів, механіків-водіїв бойових машин, спеціалістів зв’язку, обслуги зенітних установок, мотострільців. У травні 2015 року путін дав зрадникові генеральське звання.
Жив Трубієнко у селищі Шушари, що під Санкт-Петербургом, там він має будинок в елітному житловому комплексі. У його володінні — автомобіль Toyota Mark X.
ОРКИ ВБИВАЮТЬ СВОЇХ РОДИЧІВ
Є інформація від спецслужб України, що російськими військами у Бучі, що на Київщині, командував ще один зрадник, який у 2014-му перейшов на службу росії. Це капітан 1 рангу зс рф 44-річний Ігор Татарченко. Він народився у Вишгороді Київської області.
У 2011 — 2012 роках проходив службу на посаді командира 73-го Морського центру спеціальних операцій ВМС ЗС України, а в 2014 році зрадив присягу Україні.
Також український військовослужбовець Юрій Задоя повідомив у соцмережах про військового комісара Бєлгородської області рф Валерія Грицая, уродженця Яготина, що на Київщині (тут досі живуть його мама та сестра). За словами Юрія, саме він відправляє “гарматне м’ясо” до нашої держави.
“Ця людина 30 років прожила в Яготині, а нині обіймає посаду військового комісара Бєлгородської області рф. Коли в Україні війна — Валера слухняно виконує накази путіна і проводить мобілізацію, щоб нищити своїх земляків”, — написав у соцмережах військовослужбовець.
І ще одна історія зради, про яку повідомили у пресслужбі СБУ в Черкаській області. Генерал-майор армії рф Віталій Школенко давав накази про обстріли Бучі, Ірпеня, де перебували його родичі. Староста села Текуча, що на Уманщині, каже: цей російський генерал є, на жаль, його родичем. Він — заступник командувача шостої Ленінградської армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони Західного військового округу.
Староста села Олександр Гершун зазначає, що генерал рф добре знав, які міста бомбардує, — він неодноразово бував тут у гостях у своїх родичів. Однак це не зупинило його.
“Ще недавно ця істота відвідувала свою Батьківщину, де в нього залишилося багато родичів у таких населених пунктах, як Ірпінь, Київ, Голованівськ, накази про бомбардування яких він напевно давав особисто. Навіть під час обстрілів у Бучанському районі були його рідні та близькі”, — розповідає у відеозверненні Олександр Гершун.
***
Українці вважають: ці зрадники заслуговують найважчої, найгіршої кари. Ми щиро віримо, що вони її зазнають. Вічна ганьба цим перевертням!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому не варто зараз повертатися у місця, де ще недавно стояла ворожа армія
