Парламент ухвалив законопроект №10062 про цифровізацію нашого війська. Він, зокрема, передбачає запуск електронного кабінета військовозобов’язаного вже у другому кварталі цього року. В Міноборони заявили, що е-кабінет дасть змогу оновлювати дані без фізичного відвідування територіальних центрів комплектації. Які ще зміни передбачає законопроект?
— Після запровадження електронного реєстру військовозобов’язаних до нього буде внесено відомості, які в автоматичному режимі сформовані на основі баз даних демографічної, податкової, міграційної та інших служб, — пояснює Олеся Городецька, правознавиця. — До реєстру заноситимуть персональні, а також службові дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів, дані про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ та інших військових підрозділів. Розпорядником такої узагальненої бази даних буде Міноборони та його структурні підрозділи, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Співробітники ТЦК матимуть можливість бачити всю інформацію про кожного військовозобов’язаного, яка на сьогодні й так перебуває у володінні держави. Тобто її фактично об’єднають в один реєстр.
— Йдеться про реєстр “Оберіг”?
— В ухваленому парламентом законопроекті прямо не вживається назва “Оберіг”. Але, ймовірно, мова саме про цю систему. Вона дуже допоможе упорядкувати інформацію про військовозобов’язаних, і її зможуть використати для того, щоб здійснювати повний облік. Якщо військовозобов’язаний сумлінно виконує свої обов’язки і своєчасно подає всі відомості про себе до ТЦК, то в нього не буде жодних проблем. Питання виникатимуть до тих, хто намагається уникнути мобілізації.
— Чи розв’яже цей законопроект проблеми з мобілізацією?
— На мою думку, ні. Основним його недоліком є те, що збиратиметься персональна інформація, яка буде містити не тільки паспортні дані, а й дані про освіту, стан здоров’я, перетин кордону, майновий стан, родичів, номери засобів зв’язку й адреси електронної пошти, — каже Ростислав Кравець, адвокат. — І вона стосуватиметься не тільки військовозобов’язаних, а й кожного громадянина України віком від 18 до 60 років, включаючи жінок. Причому згода призовників, військовозобов’язаних і резервістів на обробку їхніх персональних даних для потреб реєстру не потрібна. Таким чином громадян України без їхньої згоди, власне кажучи, позбавляють будь-якого захисту особистих персональних даних. Внесення особистої інформації військовозобов’язаних до реєстру неконституційне. Це порушує низку українських та європейських законів, котрі регулюють ці питання. У жодній країні світу немає таких мегареєстрів. Крім того, у законі взагалі не прописано, як мають оберігати персональні дані українців і хто та яку відповідальність нестиме за це. Як на мене, ухвалення цього законопроекту може нести загрозу національній безпеці України, бо в разі кібератаки дані з реєстру можуть потрапити до рук ворога.
— А що думають військові з цього приводу?
— Питання цифровізації українського війська стоїть на порядку денному ще з 2014 року, а саме — введення електронного обліку даних військовозобов’язаних, зменшення обсягу паперових документів, — зазначає Владислав Селезньов, військовий експерт. — Однак досі це так і не вдалося реалізувати. Зате у результаті запропонованих трансформацій з’являлася ще більша кількість паперів. І це насправді виклик, бо ж недарма поза очі українську армію називають УПА (українська паперова армія).
Я вважаю, що ухвалений парламентом законопроект спрямований на те, щоб усе-таки внормувати систему обліку особового складу та систему внутрішніх комунікаційних процесів. Як це працюватиме — важко спрогнозувати. Війна набирає щораз більших обертів. А ми досі боремося з валом паперових документів, який здолати неможливо. І наразі командири низових підрозділів досить часто нарікають, що не розуміють, до чого братися насамперед: чи то воювати, чи то оформлювати документи. Із запровадженням електронного обліку військовозобов’язаних, як на мене, буде менше клопоту з документами. Та й унормується питання повісток. Бо ж було не раз, що людина вже тривалий час воює фронті, а за місцем проживання проти неї порушують справу як на ухилянта, котрий не з’являється до військкомату. Ще гірше, коли повістки з вимогою з’явитися в ТЦК приносять на ім’я загиблих бійців.
— Чи будуть електронні повістки?
● О. Городецька:
— Наразі в ухваленому законопроекті такого не передбачено. Але в подальшому це питання може бути врегульоване на рівні підзаконних актів.
— Які ще важливі зміни передбачено цим законопроектом?
● О. Городецька:
— Він має на меті спростити набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану. За даними авторів законопроекту, з початку повномасштабної війни лише близько 100 тисяч українців набули цей статус, тоді як до ЗСУ та інших військових підрозділів мобілізовано майже 950 тисяч.
● В. Селезньов:
— Теперішня процедура надання статусу учасника бойових дій дуже складна і забюрократизована. Щоб отримати посвідчення, бійцям доводиться пройти сім кіл пекла. І чим далі бойовий підрозділ перебуває від штабів, тим важче це зробити. Особливо великі зволікання в тих підрозділах, які створюються або перебувають у процесі реформування чи тільки набувають бойових спроможностей. Ключовою тезою тут є запит українського суспільства на соціальну справедливість: чому хтось має можливість без зволікань набути статус, а хтось повинен витратити багато свого часу і нервів, щоб домогтися належного йому за законом. Уявіть, як здобути статус бійцям, котрі перебувають на передовій. Для них головне завдання — боротьба з ворогом, а не збирання документів. Автоматичне надання статусу учасника бойових дій допоможе родинам бійців дістати знижку на сплату комунальних послуг та забезпечить інші передбачені законом пільги.
● Р. Кравець:
— Що стосується автоматизації надання статусу учасникам бойових дій, то це, на мою думку, — міф. Насправді жодного спрощення не буде. Бо з практики знаємо, що будь-яка нова спроба спростити цей процес призводить до того, що військові все більше стикаються з бюрократичними перешкодами. Зрештою, побачимо, як усе запрацює на практиці.
