Кількість знищених будинків, закладів освіти, культури, релігії тощо з дня на день лише зростає. Сума збитків, яких країна-агресорка завдала нам від початку повномасштабного вторгнення, сягає вже сотні мільярдів доларів. Як відновлювати зруйноване?
Про це — у розмові з проектним менеджером Transparency International Ukraine Володимиром Даценком та керівницею програми “Transparent cities/Прозорі міста” (TIU) Оленою Огороднік.
— Скільки приблизно житлових будівель та об’єктів інфраструктури на сьогодні пошкоджено або зруйновано?
● В. Даценко:
— Якщо говорити про житлові споруди, то ця цифра, за останніми даними, сягає трохи більше як 149 тисяч об’єктів. З них 131,4 тисячі — це приватні будинки, 17,5 тисячі — багатоквартирні будинки і 280 — гуртожитки.
Водночас унаслідок бойових дій пошкоджено або зруйновано понад 3000 освітніх закладів і більш ніж 1300 закладів сфери культури, спорту та релігії. Пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 64 великі й середні підприємства, майже 3 тисячі магазинів, приблизно 600 аптек, 330 лікарень, 595 адмінбудівель. Знищено 150 мостів та мостових переходів на дорогах державного значення. Щоправда, більш ніж половину з них уже відновлено.
● О. Огороднік:
— За останніми підрахунками KSE Institute (аналітичного центру при Київській школі економіки), збитки від руйнувань житлового фонду в Україні становлять понад 52 мільярди доларів. Інфраструктури знищено на понад 35 мільярдів доларів.
Найбільше постраждали житлові будівлі, транспорт, торгівля та промисловість. Завдана шкода на 74% сконцентрована у прифронтових областях — насамперед Донецькій, Луганській, Харківській та Запорізькій.
— Коли б мала стартувати відбудова — вже після закінчення війни чи поступово відтепер?
● О. Огороднік:
— Відбудова в Україні триває паралельно з ходом бойових дій. І я вважаю, це правильно.
Загалом більшість країн розпочинали роботи з відновлення ще до закінчення війни, якщо це дозволяла безпекова ситуація. Адже люди, які проживали в містах, потребували житла, продовольства, інфраструктури та роботи. Часто самі ж мешканці розпочинали розчищати завали, як це було в Лондоні та Дрездені після Другої світової війни, відбудовували власне житло та відновлювали бізнес.
Відновлення Варшави розпочалося у 1945 році, ще до закінчення Другої світової війни. По-перше, потрібно було забезпечити тимчасовим житлом мешканців, які повернулися до столиці. По-друге, треба було вирішити проблему щільної та хаотичної забудови та промислових зон.
Інша ситуація була з Гданськом. Його відбудову розпочали одразу після звільнення від німецької окупації у 1945 році. Спочатку був розбір завалів, побудова нових мостів, налагодження базових комунікацій, а вже тоді відновлення промисловості та житлового фонду.
— За рахунок яких коштів має відбуватися відбудова країни?
● В. Даценко:
— Попередньо існує домовленість про те, що західний світ допоможе Україні з реалізацією відбудови. Але багато чого залежатиме від самої України. Адже ми бачили приклади, коли відбудова в певних країнах починалася і поступово згасала через втрату довіри до національних урядів.
— Скільки приблизно грошей може знадобитися на відновлення зруйнованого?
● В. Даценко:
— Є приблизні оцінки, скільки треба для того, аби відбудувати все зруйноване. Це, за різними оцінками, — 350 — 700 мільярдів доларів. Але якщо ми говоримо про те, що Україна після відбудови має відповідати вимогам і стандартам ЄС, то, можливо, це значно більші кошти. Адже тоді відбудова стосується не тільки зруйнованих регіонів.
● О. Огороднік:
— Вартість відновлення загалом вища, ніж сума збитків, адже враховує ще такі фактори, як недоотримані доходи, втрачені активи та відбудову за принципом “краще, ніж було”. Торік уряд України та Світовий банк провели аналітичну оцінку потреб на відновлення — сума сягнула 349 мільярдів доларів.
— Скільки часу може тривати відбудова?
● О. Огороднік:
— Зважаючи на масштаби руйнувань, які завдала й далі завдає нам Росія, відбудова може тривати від 5 до 10 років і навіть довше. Маємо розуміти, що цей процес потребує вагомих фінансових та людських ресурсів.
● В. Даценко:
— Усе знову-таки залежить від того, на що ми претендуємо й від довіри до України у світі. Об’єктивно відбудова не може тривати менш як 10 — 15 років.
