Днями міністр фінансів Сергій Марченко повідомив: через те, що Україна не отримала запланованих у бюджеті запозичень, до кінця року в головному кошторисі бракує 3 мільярди доларів.
Нардепи заявляють, що з 20 листопада Державна казначейська служба зупинила фінансування всіх видатків, крім захищених. Те, що у держави достроково закінчилися гроші, українці вже відчули. Люди розповідають про затримки виплат допомоги з безробіття, лікарняних і навіть зарплат.
То що відбувається з державними фінансами? Ситуацію аналізують економічний експерт Борис Кушнірук, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, голова Комітету економістів України Андрій Новак та економіст Всеволод Степанюк.
— Чому виникла бюджетна криза?
Б. Кушнірук:
— Уряд у квітні прийняв зміни до цьогорічного держбюджету через початок пандемії. З одного боку, було скорочено дохідну частину кошторису, з другого — видатки навіть трохи наростили. Запланований дефіцит бюджету становив 298 млрд гривень. Уже тоді напрошувалося запитання: як уряд погашатиме рекордний дефіцит у розмірі 7,5% ВВП?
Кабмін планував це робити, зокрема, й завдяки коштам від МВФ та інших західних партнерів, які значною мірою мали покрити дефіцит. У червні Україна отримала в рамках програми фінансування stand-by перший транш у розмірі 2,1 мільярда доларів і до кінця року розраховувала одержати ще два транші по 700 мільйонів доларів.
На жаль, улітку після історії з головою НБУ Яковом Смолієм, якого змусили подати у відставку, стало зрозумілим, що співпрацю з Фондом буде поставлено на паузу. Ще тоді, у липні-серпні, уряд мав би подати до ВРУ зміни до бюджету, передбачаючи його секвестр — істотне скорочення неосновних видатків. Але цього не зробили.
Причин багато, одна з них — місцеві вибори.
— Які ще причини бюджетної кризи?
А. Новак:
— Головна — це падіння української економіки, яке за підсумками трьох кварталів становить майже 6%. Нагадаю, у первинному варіанті бюджету на цей рік закладали 4,5% зростання ВВП. Різниця між прогнозним і реальним показником — понад 10%! Це дуже багато. Якщо є падіння економіки, то відповідно зменшуються надходження до бюджетів усіх рівнів. Не відомо ще, яким буде кінець року. Адже у листопаді був запроваджений карантин вихідного дня, а тепер є загроза повного локдауну.
Падіння української економіки за підсумками трьох кварталів становить майже 6%. А у первинному варіанті бюджету на цей рік закладали 4,5% зростання ВВП.
— Чи можливі проблеми із соціальними виплатами до кінця року?
А. Новак:
— Наразі маємо дуже суперечливі повідомлення від органів влади. Була озвучена інформація, що казначейство зупиняє виплати за незахищеними статтями бюджету і виплачуватиме тільки захищені (пенсії, допомоги, зарплати у бюджетній сфері, обслуговування державного боргу). Водночас Мінфін звітує, що податкова служба вже виконала річний план за доходами загального фонду держбюджету і до скарбниці надійшло понад 460 мільярдів гривень при запланованих 458 мільярдах. Тому визначити реальний стан бюджету на сьогодні важко.
Б. Кушнірук:
— За моїми прогнозами, будуть великі проблеми з виконанням навіть захищених видатків державного бюджету не лише у грудні, але й у першому кварталі 2021 року.
— Чому?
— Як правило, перший квартал — найгірший з погляду податкових надходжень до бюджету через свята. Не відомо, за рахунок чого влада має намір фінансувати видатки у цей період. Я певен, що співпраця з МВФ у найкращому варіанті поновиться ближче до середини наступного року.
— Що таке незахищені видатки бюджету, фінансування яких зупинено до кінця року?
О. Пендзин:
— Це видатки на будівництво доріг, ремонт шкіл, лікарень, на створення нових ліжко-місць, підведення кисню. Тобто це те, що також країні дуже потрібне. За різними даними, до кінця року не профінансують незахищені видатки на 90 — 100 млрд гривень.
Ситуація з бюджетом-2021 також буде складною. Виявилося, що проект бюджету, який пройшов перше читання у парламенті й передбачав дефіцит у розмірі 6% ВВП (270 млрд грн), не був погоджений з МВФ. Кабмін прогнозував, що у 2021 році українська економіка зросте на 4,5%, тому підвищив витратну і дохідну частини бюджету на 20%. Тепер з’ясувалося, що МВФ має інше бачення перспектив української економіки на наступний рік — прогнозує зростання ВВП на рівні 3%. Це означає, що Мінфін повинен провести секвестр ще не прийнятого бюджету і значно скоротити як дохідну частину, так і витратну. Думаю, до кінця року парламент не затвердить бюджету-2021.
— Чи може НБУ запустити друкарський верстат, щоб допомогти Кабміну розв’язати проблеми з дефіцитом бюджету? У листопаді регулятор надав 16,577 мільярда гривень рефінансування 12 банкам, зокрема понад 10 млрд гривень — державному “Укрексімбанку”.
В. Степанюк:
— Пряме фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії заборонено законом про НБУ. Але Нацбанк все одно опосередковано фінансує дефіцит бюджету через систему ОВДП. Тобто він дає рефінансування банкам, ті купують ОВДП, але збільшується державний борг (за даними Рахункової палати, за три квартали року держборг зріс на 347 млрд грн. — Авт.).
— Грошей у скарбниці немає, але президент Зеленський анонсує підтримку бізнесу, який зазнав збитків через карантин. Зокрема, 1,2 мільйона українців планують виплатити по 8 тисяч гривень. Тільки на таку ініціативу потрібно майже 10 млрд гривень. Чи є на це кошти?
А. Новак:
— По-перше, гроші на підтримку бізнесу планують брати із коронавірусного фонду, який ще не до кінця витрачено. По-друге, ініційована президентом так звана допомога (по 8 тисяч гривень підприємцям і найманим працівникам, які не працювали через локдаун. — Авт.) виглядає як насмішка, а не реальна підтримка. Адже 8 тисяч гривень — це на 20% менше, ніж середня місячна зарплата. А якщо врахувати, що ця ініціатива з’явилася після 8 місяців карантинних обмежень, то виходить, що державна підтримка становить тисячу гривень на місяць.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про причини і наслідки непростих відносини уряду і парламенту України
