Днями минуло дев’ять місяців від часу призначення Дениса Шмигаля главою уряду. Комітет виборців України проаналізував показники законодавчої роботи цього Кабміну — вони виявилися провальними.
— Загалом за період з 5 березня по 30 листопада Кабмін Дениса Шмигаля подав до Верховної Ради 166 проектів законів, — розповідає Олексій Кошель, керівник Комітету виборців України. — З них прийнято, тобто стали чинними законами, усього 12 законопроектів. Тож продуктивність роботи уряду за перші дев’ять місяців роботи — лише 7%.
Та й з 12 ухвалених урядових законів половина — це ратифіковані угоди, голосування за які часто є технічним питанням. Тобто серед прийнятих урядових законопроектів не було жодного, який би якось істотно вплинув на життя наших громадян.
— Чим це можна пояснити?
— Низька законотворча підтримка уряду Дениса Шмигаля демонструє відсутність монобільшості в парламенті, — каже Віктор Таран, політтехнолог. — Депутати доволі скептично та неоднозначно ставляться до урядових законодавчих ініціатив, нинішній Кабмін для них чужий, адже урядовці, зокрема, не проходили співбесіди з фракціями. Парламент так і не затвердив урядової програми, тому депутати не хочуть брати на себе відповідальність за законодавчі ініціативи команди Шмигаля. Варто зазначити, що всі попередні прем’єри та уряди активно працювали з нардепами, ходили на засідання фракцій, комітетів. Натомість уряд Дениса Шмигаля чомусь дистанціювався від Верховної Ради.
Друга причина — низька якість деяких урядових законопроектів, котрі не розв’язують реальних проблем.
— Які це може мати наслідки?
О. Кошель:
— У країнах зі схожою на українську моделлю правління парламенти підтримують понад 80% законопроектів уряду. Це пояснюється тим, що саме уряд має найкращі можливості та фахівців для розробки законопроектів. В Україні ж відбувається дивне змагання за авторство законопроектів. Ми бачимо, як парламент відхиляє урядові законодавчі ініціативи, натомість голосує за аналогічні, але вже авторства нардепів (зокрема, сказане стосується “коронавірусних” законопроектів). Це призводить до того, що маємо низьку якість прийнятих законів.
У країнах зі схожою на українську моделлю правління парламенти підтримують понад 80% законопроектів уряду.
— Така тенденція зберігатиметься й надалі?
— Думаю, що так. У багатьох країнах є спільна програма дій для уряду та парламенту. У нас ці органи влади живуть кожен своїм життям.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, хто має керувати державою, якщо перші особи не можуть працювати через стан здоров'я
