Із початку року до поліції надійшло 267 тисяч заяв про домашнє насильство, що на 53 відсотки більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Про це заявив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. Чому кількість заяв зросла?
— Насамперед це пов’язано з пандемією COVID-19, — вважає юристка Національної гарячої лінії “Ла Страда-Україна” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації Дарія Пильо. — Під час локдауну значна частина українців була змушена перейти на дистанційну роботу. Люди опинилися у своєрідній ізоляції від суспільства і майже весь час проводили вдома. У сім’ях, які і до того не ладнали між собою, ще більше загострилося протистояння — стало більше взаємних образ, скандалів, бійок. На зростання кількості випадків домашнього насильства вплинула і фінансово-економічна нестабільність, спричинена карантинними обмеженнями. Крім того, додатковим психологічним тягарем для сімей став перехід школярів на дистанційне навчання.
Хоч локдаун залишився позаду, кількість звернень на Національну гарячу лінію із запобігання домашньому насильству з кожним місяцем зростає.
— Яке відсоткове відношення чоловіків і жінок, постраждалих від домашнього насильства?
— Найбільше від насильства потерпають жінки. На гарячу лінію від них надходить 84,2 відсотка загальної кількості звернень.
— Які види насильства найчастіше фіксують?
— У статистиці поліції домінує фізичне та психологічне насильство, дуже малий відсоток сексуального, — каже очільниця благодійного фонду “Слов’янське серце” Наталія Киркач. — На жаль, зовсім не ідентифікується економічне насильство.
Д. Пильо:
— Загалом не можна чітко говорити, що якийсь один з типів насильства домінує, бо вони часто взаємопов’язані. Як правило, водночас відбувається насильство двох типів: фізичне і психологічне або психологічне та економічне.
— Наскільки поліцейська статистика відображає реальну картину домашнього насильства?
— Думаю, що наведені міністром внутрішніх справ цифри демонструють кількість випадків, коли жертвам насильства вривається терпець. Бо, як свідчать дані соціологічних досліджень, на сьогодні в Україні від домашнього або іншого насильства за ознакою статі страждають 67 відсотків жінок, що в рази більше поліцейської статистики. За результатами нашого опитування, по допомогу до правоохоронців звертається лише кожна десята жінка, котра зазнала домашньої тиранії.
Як свідчать дані соціологічних досліджень, на сьогодні в Україні від домашнього або іншого насильства за ознакою статі страждають 67 відсотків жінок.
— Чи завжди правоохоронці адекватно реагують на звернення про домашнє насильство?
— У цьому році в поліції запровадили мобільні групи з реагування на факти вчинення домашнього насильства. До їх складу входять правоохоронці, котрі пройшли спеціальну професійну підготовку. Це, зокрема, дільничні офіцери, інспектори ювенальної превенції, патрульні. Це позитивна зміна. Але дуже часто в маленьких містах, а особливо в селах, правоохоронці не знають, як правильно реагувати на факти домашнього насильства.
Д. Пильо:
— На національну “гарячу лінію” досить часто телефонують жертви домашнього насильства й повідомляють про бездіяльність правоохоронців при реагуванні на їхнє звернення. Інколи поліція приїжджає, просто поспілкується і їде геть. А буває, взагалі не виїжджає на виклики.
Є факти, коли постраждала прийшла до районного відділу поліції, а їй кажуть, що не потрібно писати заяву — мовляв, це ваші сімейні справи. І, як контраст, є приклади, коли патрульні приїхали на виклик і виписали терміновий заборонний припис для кривдника або його жертву відправили в притулок постраждалих від домашнього насильства.
— Як карають домашніх тиранів?
— За домашнє насильство законодавством передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність. Кримінальне провадження проти кривдника відкривається лише після того, як на нього надійшло три звернення до поліції, за якими складено адмінпротоколи. Йому загрожує від 150 до 200 годин громадських робіт, арешт до шести місяців, обмеження волі до п’яти років або до трьох років ув’язнення.
Н. Киркач:
— Людині, яка стала жертвою домашнього насильства, досить важко домогтися покарання для кривдника. Ми проаналізували, що із заведених правоохоронцями проти домашніх тиранів двох тисяч справ тільки 18 осіб притягнули до кримінальної відповідальності і один з них був реально позбавлений волі на пів року. Решта відбулися штрафами або громадськими роботами.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як державні медичні заклади витратили 130 мільйонів гривень на ліки з сумнівною ефективністю
