Про це ми поговорили з Катериною Шавановою, радіобіологинею, кандидаткою біологічних наук, експерткою проекту Chornobyl Insight.
1. ЯКУ ЯДЕРНУ ЗБРОЮ МОЖЕ ВИКОРИСТАТИ ПУТІН?
Найгрізнішими в російському арсеналі є “стратегічні” ядерні боєзаряди потужністю до 500 — 800 кілотонн. Вони призначені для знищення цілих міст. Наразі ризик застосування такої зброї оцінюють як надзвичайно низький. Сьогодні йдеться лише про використання так званих тактичних ядерних боєприпасів, потужність яких оцінюють від 1 до 100 кілотонн. До слова, по японських містах Хіросімі та Нагасакі у 1945 році США вдарили атомними бомбами потужністю 15 та 21 кілотонна відповідно.
Для удару ядерні боєголовки росіяни можуть прикріплювати до відомих нам ракет — “Калібр”, Х-101 чи “Кинджал”, якими тепер атакують військові та цивільні об’єкти по всій території України. Тактична ядерна зброя може бути застосована з літаків і кораблів.
2. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ЯДЕРНОГО ВИБУХУ?
Уже за секунду після вибуху виникає сильний засліпливий спалах. Третина енергії, яка вивільняється під час ядерного удару, перетворюється на світлове та інфрачервоне випромінення, яке може тривати кілька секунд (залежно від потужності заряду).
Паралельно в епіцентрі вибуху газами, розігрітими до температури близької до 6 тисяч градусів за Цельсієм, утворюється вогняна куля. Її радіус (може коливатися від сотень метрів до кількох кілометрів) залежить від потужності ядерного боєприпасу і місця, де розірветься бомба. Усе, що є в зоні ураження, знищується. Потужна хвиля жару миттєво поширюється від епіцентру події і спричиняє пожежі, які ще довго вирують довкола.
Територію у зоні ураження вибуху накриває ударна хвиля, на яку припадає половина енергії ядерного вибуху. Вона вражає все на своєму шляху: руйнує будинки, вибиває вікна, вириває з корінням дерева.
В епіцентрі вибуху в атмосферу підіймається характерний “ядерний гриб” — радіоактивна хмара, з якої на землю випадає радіоактивний осад. Найвища концентрація радіації — в епіцентрі вибуху. Однак вона не така небезпечна, як теплове випромінювання (жар) та ударна хвиля.
Якщо під час вибуху й ще добу після нього перебувати у сховищі, шанс вберегтися від радіаційних опадів та пилу (які становлять найбільшу небезпеку) доволі високий. Найважчі радіаційні частинки падають на землю швидко, а небезпечні ізотопи, які вони містять, швидко розпадаються. Так, уже через сім годин у зоні ураження рівень радіації зменшиться у 10 разів, через 49 годин — у 100 разів, через 14 днів — у 1000 разів.
3. ЯКУ ПЛОЩУ ВРАЗИТЬ ЯДЕРНИЙ УДАР?
Щоб оцінити ймовірні масштаби наслідків вибуху у вашому місті, можна використати сервіс NUKEMAP2 (nuclearsecrecy.com). Так, якщо росіяни спрямують атомну бомбу потужністю 20 кілотонн і вона вибухне на поверхні землі, то радіус вогняної кулі сягне 260 метрів, а теплова хвиля пошириться в радіусі майже 2 кілометрів. Масові руйнування будуть у радіусі майже 600 метрів від епіцентру, а в радіусі 1,25 кілометра від епіцентру вибуху більшість будівель будуть серйозно ушкоджені. Зона сильного радіаційного забруднення, перебування в якій дуже небезпечне для життя, пошириться на 1,4 кілометра від місця вибуху.
За такої потужності боєприпасу шибки вилітатимуть ще на відстані майже 3,2 кілометра від місця вибуху. Загалом у ситуації, яку ми моделюємо, різною мірою постраждають ближні до епіцентру райони загальною площею 32 кв. км.
Зазначимо, що при такому типі вибуху земля сильно поглинає його енергію і це дуже зменшує радіус руйнувань, порівняно з повітряним ударом (підрив на висоті 500 — 1500 метрів над землею).
4. ЧИ МОЖНА ВИЖИТИ ПІД ЧАС ЯДЕРНОГО ВИБУХУ?
Ядерні вибухи надзвичайно руйнівні, але вижити можна, навіть перебуваючи поруч з епіцентром. Головні умови — перебувати в бомбосховищі або діяти максимально швидко.
Надійним укриттям є не просто старенький підвал, а підвал із залізобетонним перекриттям — він здатний захистити від вибухової хвилі, високої температури, радіації та руйнувань. Там варто мати запас їжі й води на декілька діб.
Якщо вибух застав вас на вулиці, в жодному разі не можна дивитися на спалах (це загрожує опіком рогівки), а слід негайно впасти на землю обличчям униз (бажано — в якійсь ущелині, заглибленні). Важливо постаратися максимально затулити неприкриті ділянки тіла, захистити рот і ніс. Якщо ви не постраждали від ударної хвилі, якомога швидше дістаньтеся найближчої будівлі чи бомбосховища. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.
Якщо під час вибуху ви перебували в багатоквартирному будинку й він не постраждав (навіть не вибило шибки), залишайтеся на місці. Це більш безпечно, ніж бігти до укриття. При цьому важливо максимально швидко ізолювати вікна та вентиляцію, щоб ззовні потрапляло якнайменше повітря, адже основна кількість радіації поширюватиметься з пилом від вибухів. Старайтеся перебувати у центральній зоні будівлі й уникайте зовнішніх стін і даху.
5. ЧИ МОЖНА ПІСЛЯ ВИБУХУ ПЕРЕБУВАТИ НАДВОРІ?
Ні. Після вибухової хвилі треба якнайшвидше заховатися до приміщення чи сховища, аби не потрапити під радіоактивні опади — вони обов’язково випадають через збурення атмосфери перепадами тиску. Це може статися уже через 10 — 15 хвилин після вибуху. Тож саме стільки часу у вас є, щоб добігти до укриття й уникнути значного впливу радіації.
6. ЯКІ ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ В УКРИТТІ?
Якщо під час вибуху ви перебували надворі, потрапивши у приміщення, слід обережно зняти верхній шар одягу й скласти його в цупкий поліетиленовий пакет. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення. Після цього слід промити відкриті ділянки тіла водою з милом або протерти вологими серветками. Якщо є змога — прийняти душ (якщо не було офіційних повідомлень про заборону використання водопровідної води), обов’язково використовуйте мило, при цьому сильно не тріть шкіру в місцях, де є подряпини.
Після вибуху можна їсти лише ту їжу, яка була герметично закрита, і вживати бутильовану воду.
Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.
7. ЧИ ТРЕБА ЗАХИЩАТИ ОРГАНИ ДИХАННЯ?
Так. Вибухова хвиля і вітер можуть розносити радіоактивні елементи, які потраплятимуть через вентиляційні отвори навіть на значній відстані. Маска, респіратор чи одяг, який ви застосуєте як маску, допоможуть вберегтися.
8. А ЩО БУДЕ З ЕЛЕКТРОНІКОЮ?
Через неймовірно інтенсивний електромагнітний імпульс, який не несе небезпеки для людини, електричні прилади, найімовірніше, вийдуть з ладу. На певний час чи назавжди — невідомо. Найнадійнішим і, мабуть, єдиним способом отримання інформації під час ядерного удару є радіоприймач на батарейках. Його слід мати у своїй “ядерній валізці”.
9. КОЛИ ВЖИВАТИ ЙОДИД КАЛІЮ?
Його не варто використовувати профілактично — лише коли точно стався вибух. В РНБО радять дочекатися оголошення влади про те, що час вжити засіб.
Відповідно до рекомендацій МОЗ, для дітей до 1 місяця рекомендована доза 16 мг, від 1 місяця до 3 років — 32 мг, від 3 до 12 років — 62,5 мг. А ось підліткам від 13 до 18 років, дорослим до 40 років, вагітним і матерям, які годують, слід вживати 125 мг. Людям, яким понад 40 років, калій йод не призначають.
10. А ЯКЩО ТРЕБА ВИЙТИ НАДВІР?
Добре зважте це рішення. Якщо така необхідність усе ж є, забезпечте мінімальний контакт шкіри з навколишнім середовищем: одягніть маску, цупкий одяг із довгими рукавами, щільні штани, прикрийте голову та волосся, взуйте закриті високі чоботи. Якщо у вас є дощовик і бахіли, використайте і їх. Візьміть зі собою змінний одяг, який одягнете після проходження через зону ураження. Не торкайтеся ніяких поверхонь назовні.
ДО РЕЧІ
Симптоми радіаційного опромінення
Первинна променева реакція триває до 3 діб після ураження. Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, біль голови, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.
Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту ураження. У хворого можуть бути такі симптоми: біль голови, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади з сильними болями в животі, температура тіла до 38 — 40 градусів, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові — сепсис).
Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.
