Глава держави звільнив із посади начальника Управління державної охорони (УДО) Сергія Рудя. На такий крок він пішов після того, як Служба безпеки викрила агентурну мережу ФСБ, яка мала намір ліквідувати президента та інших високопосадовців України, зокрема керівника ГУР Кирила Буданова і голову СБУ Василя Малюка.
До агентурної мережі входило троє представників 9-го управління департаменту оперативної інформації 5-ї служби ФСБ країни-агресорки та двоє полковників УДО України, які зливали секретну інформацію РФ. Одним із завдань російських агентів в Україні був пошук виконавців серед військових, наближених до охорони президента, які б могли взяти Зеленського у заручники, а згодом убити. Двох полковників Управління держохорони затримано. Їх підозрюють у державній зраді та підготовці до терористичного акту. Фігурантам загрожує довічне позбавлення волі.
Ще на початку 2023 року впливове західне видання повідомило, що на життя Володимира Зеленського робили замах понад 12 разів. Про те, хто і як охороняє нашого президента, — у розмові з колишніми заступниками голови Служби безпеки України Олександром Скіпальським і Віктором Ягуном та експертом з питань нацбезпеки й оборони, ексспівробітником СБУ Іваном Ступаком.
— Як побудована система охорони глави держави в Україні?
● І. Ступак:
— УДО — це підпорядкований президентові та підконтрольний парламентові орган, який відповідає за охорону високопосадовців. Є, грубо кажучи, кілька кіл охорони, яку забезпечує УДО. Перше коло — це бодигарди з кам’яними обличчями, які ходять безпосередньо за президентом. Вони перебувають поряд із главою держави фактично 24 на 7.
Друге коло охорони, яке я б назвав зовнішнім, — це люди, які забезпечують охорону локацій, що їх відвідує президент. Скажімо, Володимир Зеленський має заплановану поїздку в якийсь з обласних центрів. Співробітники УДО за декілька днів до цього виїжджають за маршрутом, перевіряють дороги, саму локацію, зокрема потенційно небезпечні місця. Наприклад, опломбовують каналізаційні люки, забезпечують охорону горищ, де, ймовірно, може бути снайпер, і так далі.
Третє коло — це люди, які охороняють безпосередньо будівлі державних інституцій, як-от Офісу президента, Верховної Ради чи Кабміну.
● О. Скіпальський:
— Після приходу до влади Віктора Януковича в УДО затесалися непрофесіонали, особи, яким він особисто довіряв. Керівником охорони президента-втікача був громадянин РФ. Тож не дивно, що серед співробітників цього управління виявилися “кроти”. Знаю, що відразу після повномасштабного вторгнення РФ охорону урядового кварталу забезпечували представники не УДО, а інших силових структур. Дуже добре, що Зеленський звільнив начальника держохорони Сергія Рудя. Адже той був протеже одного з полковників, який співпрацював із ФСБ і якого вже затримали.
— Чи змінилася система охорони вищих посадових осіб після початку великої війни?
● І. Ступак:
— Безперечно, охорону посилено. Подробиць не розповідатиму, бо це державна таємниця. Можу сказати, що після повномасштабного вторгнення штатну чисельність УДО повернули на рівень 2014 року, тобто нині вона становить майже 3 тисячі осіб (після 2014-го штат налічував близько 1700 осіб).
Крім того, тепер, у час війни, УДО активно співпрацює з іншими правоохоронними органами, як-от Служба безпеки, Нацполіція, ГУР, ДБР, НАБУ, — щоб виявляти потенційні загрози для перших осіб держави. Зауважу, що двоє із трьох ФСБівців, причетних до підготовки замаху на Зеленського, є вихідцями з України — один родом із Харкова, а другий — із Києва.
● В. Ягун:
— Нині президента охороняють люди не в костюмах, а в камуфляжі. Це представники підрозділу спецпризначення “Булат” Управління держохорони.
Під час війни високопосадовців, а також їхні сім’ї зазвичай переселяють у спеціально підготовлену будівлю на певній території. Тоді забезпечити охорону значно легше, ніж десь посеред міста. Саме тому, до речі, президенти Сполучених Штатів зазвичай живуть не у квартирі в мегаполісі, а, загалом кажучи, на якомусь ранчо.
— Наскільки серйозними, на вашу думку, були загрози для президента та інших високопосадовців, що їх викрила СБУ?
● О. Скіпальський:
— Якщо в оточенні президента є агенти РФ, то ризики, безперечно, дуже великі. Такі люди можуть знищити його будь-яким способом — отруїти, застрелити чи скоригувати удар російської ракети у місце, де він перебуває. Як на мене, добір на службу в УДО має бути особливим. Адже Кремль ставить перед собою завдання не лише захопити максимум наших територій, а й дестабілізувати ситуацію всередині країни. Убивство когось із наших високопосадовців у час війни, певна річ, сприяло б такій дестабілізації.
● І. Ступак:
— Якби ФСБ вдався план щодо ліквідації президента чи голови СБУ, це додало б їй козирів. Росіяни тоді б продемонстрували світові, мовляв, дивіться, ми вбиваємо тих, хто стоїть нам на дорозі, і від нас ніхто не втече. Західні політики вважали б, що РФ сильніша і що до неї варто дослухатися.
