Йдеться про Дениса Куликовського на прізвисько “Палич”. За даними правоохоронців, він організовував і брав безпосередню участь у катуваннях та вбивствах протиправно ув’язнених громадян України. Через таємну в’язницю “Ізоляція”, розташовану на підконтрольній РФ частині Донбасу, пройшло сотні осіб. Більшість із них зазнавали гвалтувань, тортур електричним струмом, тяжких примусових робіт. Наразі Приморський суд Маріуполя взяв “Палича” під варту на два місяці без можливості внесення застави.
— Я 962 дні провів у “Ізоляції”. Усе, що відбувалося за стінами в’язниці, не вписується у рамки здорового глузду навіть там, де нічого, крім жорстокості, очікувати не варто, — каже журналіст, колишній бранець угруповання “ДНР” Станіслав Асєєв. — Тортури тут були спрямовані переважно на те, щоб знищити людину як особистість. Тому особливого значення в “Ізоляції” надавали залякуванню. Також одним із способів впливу адміністрації було цілодобове лайливе звертання до полонених. Якщо спершу це обурювало, то згодом тут всі зживалися з роллю “тварюки” чи інших образливих слів.
Ще пригадую, як у липні до нас у підвал привели чоловіка в джинсових шортах, що були геть мокрі у межиніжжі. Він обмочився після знущань, через які пройшли майже всі чоловіки у в’язниці — керівництво прив’язувало на статевий орган електричні дроти та вмикало струм.
— А що пригадуєте власне про “Палича”?
— Наприклад, якось посеред ночі ми почули гучну музику, а потім — удари в кожні двері камер. Першими тоді почали бити жінок. Їхній стогін, а також принизливі звертання “Палича” та його заклики до сексу, було чути навіть попри музику. Потім гамселили чоловіків. У сусідній камері побитий в’язень на ранок не міг навіть розплющити очей — його обличчя було суцільною гематомою. Також “фішкою” керівника “Ізоляції” був колективний спів. Одного разу він примусив нас вивчити текст радянської пісні часів Другої світової — “Священная война”. За годину після отримання тексту нас вивели на вулицю і він особисто стежив, хто й наскільки старанно його вивчив. На тих, хто не виправдав очікувань, чекало катування. Та після пережитого можу сказати, що пекло майже завжди наздоганяє його творців.
Після пережитого можу сказати, що пекло майже завжди наздоганяє його творців.
— Що загалом відомо про цього чоловіка?
— Денису Куликовському — 36 років, до війни він жив у місті Курахове на Донеччині. Більшість його родичів тепер перебувають на підконтрольній Україні території, — розповідає координаторка напрямку “Війна і правосуддя” ГО “Медійна ініціатива за права людини” Ольга Решетилова. — В 2014 році “Палич” приєднався до лав бойовиків, з 2015-го по 2018 рік керував “Ізоляцією” — колишньою мистецькою платформою Донецька, яку бойовики ОРДЛО перетворили на концтабір для ворогів свого режиму. Доступу до неї ніколи не мала жодна правозахисна місія чи організація, в’язницею завжди опікувалося ФСБ Російської Федерації.
— Що інкримінують Денису Куликовському?
— У справі “Палича” фігурує одразу 4 статті Кримінального кодексу. Зокрема, йдеться про статтю 149 щодо торгівлі людьми, статтю 258-3 щодо створення терористичної групи чи терористичної організації, статтю 260 щодо створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, а також статтю 438 — про порушення законів та звичаїв війни.
Щодо останньої є нюанс. Адже лише у травні, за майже вісім років російсько-української війни, Верховна Рада вперше ухвалила законопроект, який передбачає покарання за воєнні злочини проти людяності, особи, власності, проти гуманітарних операцій, рухомих і нерухомих цінностей, будівель та центрів, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. Втім президент Володимир Зеленський його наразі не підписав. Через це нині всі посилаються на статтю 438 Кримінального кодексу, в якій ідеться про порушення законів та звичаїв війни. Та вона занадто абстрактна, оскільки не містить переліку конкретних порушень прав людини — катування, примусу до тяжкої праці...
— На який розвиток справи “Палича” варто сподіватися?
— Важко передбачити, зважаючи на конкуренцію поліції, яка веде справу “Палича”, та СБУ, яка його затримало. Можливо, це буде обмін, утім потерпілі проти такого рішення. Адже вийде, що Денис Куликовський вже буде на волі, а українці, яких він катував, ще залишатимуться у полоні (йдеться орієнтовно про понад 240 заручників). Ми сподіваємося побачити повноцінний судовий процес і надіємося, що він буде публічним, а не закритим.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також усе, що потрібно знати про протиповітряну оборону та Повітряні сили України
