За останні два тижні Росія ракетами та дронами-камікадзе пошкодила понад 400 об’єктів у 16 регіонах країни. Серед них — десятки енергетичних об’єктів. Українська енергетика, наголошують у владі, є однією з ключових цілей атак РФ. Чому країна-агресорка активізувалася з обстрілами таких об’єктів саме тепер, а не робить цього, скажімо, серед зими, у розпалі опалювального сезону, коли наслідки обстрілів енергетичної інфраструктури для України могли б бути значно серйознішими? Хто і за яким принципом складає графіки віялових відключень?
Про це — у розмові з директором Українського інституту політики Русланом Бортніком, керівником політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігорем Рейтеровичем, Аллою Гуровою, керівницею відділу з комунікацій ДТЕК Київські регіональні електромережі, та речницею “Львівобленерго” Галиною Петрушкою.
— Як вважаєте, що змушує нині Росію масово атакувати об’єкти нашої енергетики, не чекаючи морозів?
Р. Бортнік:
— Після провалу планів щодо захоплення Києва, а згодом — щодо швидкої окупації Донбасу та оточення там наших військ Росія перейшла до стратегії тотальної війни. Завдання ворога — створити таку ситуацію в Україні, щоб не було ні світла, ні води, ні тепла. Щоб наша держава не могла постачати на фронт чи ремонтувати військову техніку. Щоб величезні потоки українців рушили на Захід, до Євросоюзу, створивши міграційне цунамі.
Удари росіян по об’єктах енергетичної інфраструктури на початку опалювального сезону скидаються на шантаж. Мовляв, будете боронитися і надалі — ми завдаватимемо ударів постійно, доки вода не замерзне у батареях, доки у вас зовсім не стане світла серед зими.
І. Рейтерович:
— По-перше, Росія справді зазнає поразок на полі бою. Путіну потрібно компенсувати ці дошкульні поразки перед своїми громадянами, перед так званим електоратом, та продемонструвати бодай якісь успіхи.
По-друге, ці атаки — примус до перемовин. Путін та його посіпаки бачать, що мобілізація, яку вони оголосили, не дає бажаного результату. Їм нині конче потрібен перепочинок, щоб підтягнути ресурси і підготуватися до нової агресивної фази війни. У розумінні росіян українці, морально виснажені через постійні удари по об’єктах енергетики, повинні якимось чином змусити нашу владу сісти за стіл перемовин.
Путін тут дуже подібний до Гітлера, який у 1944 — 1945 роках віддавав накази кидати величезні ресурси на бомбардування Лондону, хоча, з військового погляду, це не мало жодного сенсу.
— Чи дасть Росії атака на українську енергетику якийсь результат?
Р. Бортнік:
— Якщо західні партнери не нададуть нам достатньої кількості систем ППО, а в Росії вистачить ресурсів для того, щоб атакувати нас іще місяць-два, на жаль, можливий блекаут. І нам доведеться боронитися й жити часто без освітлення та тепла.
І. Рейтерович:
— Спроби Путіна змусити мирних громадян України та західних партнерів просити про мир мають зворотний ефект. Перебої зі світлом, водопостачанням, опаленням, безперечно, створюють дискомфорт. Але аж ніяк не спонукають українців вимагати швидкого закінчення війни на умовах країни-агресорки. За останніми даними Київського міжнародного інституту соціології, 89 — 95% українців (залежно від регіону) готові продовжувати боротьбу до перемоги, попри обстріли цивільної інфраструктури.
А підтримка Заходу за деякими напрямами навіть посилюється. Для урядів багатьох європейських країн питання навіть не війни, а гуманітарної кризи, яку Путін намагається створити, є принциповим.
Обстріли цивільної інфраструктури України не дадуть Росії жодних військових переваг — тактичних чи стратегічних. У нас логістика постачання техніки та боєприпасів на передову налагоджена таким чином, що немає залежності від одного маршруту чи від одного виду транспорту.
Єдине, що може вплинути на ситуацію на фронті, — це удар по Каховській ГЕС, яку поки що контролюють росіяни. У такому разі ворог може затримати наші війська приблизно на два тижні.
— Поговорімо тепер про повсякденні проблеми, з якими стикаються українці внаслідок атак росіян на нашу енергетичну систему. Що таке віялові вимкнення і чому їх застосовують у тих чи інших регіонах?
Г. Петрушка:
— Це один із заходів, який застосовується у разі виникнення дефіциту потужності в Об’єднаній енергетичній системі України (коли електроенергії виробляється менше, ніж споживається. — Авт.). Наприклад, у жовтні, у зв’язку з ракетними атаками на енергооб’єкти, Львів та інші населені пункти області забезпечують електроенергію за резервними післяаварійними схемами, тому в електромережі виникає дефіцит потужності. Як наслідок — велике навантаження ввечері та вранці, коли люди масово вмикають електроприлади, призводить до зниження рівня напруги в мережі.
А. Гурова: — Якщо вчасно не застосувати тимчасове обмеження постачання електроенергії й не знизити рівень споживання, на підстанціях спрацює автоматична система аварійного захисту, яка повністю знеструмить цілі райони або міста. За такого сценарію можливі пошкодження обладнання та серйозні аварії. Ліквідація їх наслідків може тривати декілька днів або й тижнів. Стабілізаційні вимкнення якраз потрібні, щоб не допустити такого сценарію.
— Хто складає графіки вимкнень?
Г. Петрушка:
— Оператори системи розподілу електроенергії (обленерго). Але зауважу, що такі графіки, час початку і завершення вимкнення можуть бути введені у дію тільки за командою диспетчера “Укренерго” (воно доводить до кожного обленерго загальну кількість мегаватів, яку треба обмежити, без розподілу за конкретними споживачами. — Авт.). Обсяг графіка вимкнень залежить від потужності, на яку потрібно знизити навантаження на енергосистему.
Насамперед так звані відключення стосуватимуться населення і непобутових споживачів, які не задіяні у критичній інфраструктурі. А такі споживачі, як лікарні та важливі об’єкти критичної інфраструктури, можуть залишитись без світла лише у разі повного знеструмлення області або внаслідок цільових атак росіян на електромережі, які живлять ці об’єкти.
Лікарні та важливі об’єкти критичної інфраструктури, можуть залишитись без світла лише у разі повного знеструмлення області або внаслідок цільових атак росіян на електромережі, які живлять ці об’єкти.
— Нерідко споживачі скаржаться, що в одному будинку на вулиці світло можуть вимикати чи не щодня, а в іншому — ні. Чому так буває?
А. Гурова:
— Формуючи графіки вимкнень, враховують поточну конфігурацію мережі, потужність споживання та розташування об’єктів критичної соціальної інфраструктури. Тобто, наприклад, якщо від однієї лінії заживлені лікарня і житловий будинок, то цей будинок не потрапить до графіка відключень.
— Яка максимальна тривалість віялових відключень?
А. Гурова:
— Не більше 4 годин за однією адресою. В окремих випадках тривалість може бути довшою. Все залежить від причини вимкнення та часу, який потрібен для стабілізації ситуації. Графіки стабілізаційних вимкнень скасовуються щойно знижується обсяг використання електроенергії й енергосистема знову у змозі балансувати потужності.
— За який час енергетичні компанії повинні повідомити споживачів про вимкнення?
А. Гурова:
— Як тільки надходить інформація про фактичне застосування графіка стабілізаційних вимкнень, компанія сповіщає про це клієнтів через офіційні канали комунікацій (сайт, соцмережі). Але зауважу, що після команди “Укренерго” диспетчер нашої компанії протягом дуже короткого часу (10 — 15 хвилин) має тимчасово обмежити електропостачання відповідно до складеного графіка. Тому не завжди вдається завчасно попередити клієнтів.
— Чим віялові вимкнення відрізняються від аварійних?
Г. Петрушка:
— Аварійне вимкнення — це відсутність електроенергії, спричинена насамперед несправністю електромереж.
А. Гурова:
— Найчастіше такі вимкнення стаються через негоду, коли, наприклад, падають дерева на лінії електропередач. Скажімо, у вересні у Київській області було 511 відключень. Буває, потрібно багато часу на пошук й усунення причин, виникає ризик ушкоджень іншого енергообладнання.
— Чи можна принаймні зменшити частоту віялових відключень?
А. Гурова:
— Так, якщо розумно споживати електроенергію та мінімізувати навантаження на мережі під час ранкового та вечірнього піків споживання. Найперше треба намагатися зменшити використання електроприладів та електроспоживання в оселі у години пікових навантажень: зранку від 6.00 до 11.00 та ввечері від 17.00 до 23.00. Найменший рівень споживання електроенергії — уночі. Саме тоді краще користуватися обігрівачами, пральними машинами, умикати бойлери, посудомийки й інші енерговитратні прилади. Також варто віддавати перевагу енергоощадним та енергоефективним пристроям з маркуванням А, А+, А++ та А+++. Ці прості кроки допоможуть знизити необхідність вимкнення, а також кількість відключених будинків.
— Як захистити побутові електроприлади від коливань напруги?
Г. Петрушка:
— Можна встановити реле напруги (так званий відсікач) та стабілізатор напруги.
